Справа № 127/7565/25
Провадження №11-кп/801/134/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
03 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої в режимі відеоконференції - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024020040000758, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 29 жовтня 2024 року, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 , обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання:
за ч. 1 ст. 357 КК України у виді одного року обмеження волі;
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п'яти років позбавлення волі.
Обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 60 днів, з 06 листопада 2025 року до 04 січня 2026 року, взявши її під варту в залі суду.
Ухвалено початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня проголошення вироку.
Позовну заяву ОСОБА_11 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої унаслідок вчинених кримінальних правопорушень задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 218 200 гривень у відшкодування завданої майнової шкоди, а також 10 000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За обставин встановлених судом та детально викладених у вироку суду, ОСОБА_7 визнано винуватою у тому, що не пізніше 24 серпня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно з корисливих спонукань, бажаючи збагатитися за рахунок чужої власності, скориставшись тим, що її протиправні дії не помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала належну ОСОБА_11 пластикову платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Надалі, у період часу з 15:14 год по 21:30 год 24 серпня 2024 року, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, будучи обізнаною про введення на території України воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену пластикову платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_11 , користуючись банкоматами указаного банку, що розташовані за адресами: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 110, та вул. В. Чорновола, 29, заволоділа грошовими коштами потерпілого у розмірі шістдесяти тисяч гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Також, ОСОБА_7 , не раніше 21:30 год 24 серпня 2024 року та не пізніше 05:52 год 25 серпня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, бажаючи збагатитися за рахунок чужої власності, скориставшись тим, що її протиправні дії не помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала належну ОСОБА_11 пластикову платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Надалі, о 05:52 год та 11:21 год 25 серпня 2024 року, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, будучи обізнаною про введення на території України воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену пластикову платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_11 , користуючись банкоматами цього ж банку, що розташовані за адресами: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 27, та вул. В. Чорновола, 29, заволоділа грошовими коштами потерпілого у розмірі сорока тисяч гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Окрім цього, ОСОБА_7 , не раніше 11:21 год 25 серпня 2024 року та не пізніше 19:30 год 28 серпня 2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, бажаючи збагатитися за рахунок чужої власності, скориставшись тим, що її протиправні дії не помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала належну ОСОБА_11 пластикову платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Надалі, ОСОБА_7 о 19:30 год та о 19:53 год 28 серпня 2024 року, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, будучи обізнаною про введення на території України воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену пластикову платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_11 , користуючись банкоматами цього ж банку, що розташовані за адресами: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 173, та вул. Театральна, 7, заволоділа грошовими коштами потерпілого у розмірі трьох тисяч п'ятисот гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Також, ОСОБА_7 , не раніше 19:53 год 28 серпня 2024 року та не пізніше 19:48 год 02 жовтня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, бажаючи збагатитися за рахунок чужої власності, скориставшись тим, що її протиправні дії не помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала належну ОСОБА_11 пластикову платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Надалі, ОСОБА_7 , у період часу з 19:48 год по 19:49 год 02 жовтня 2024 року, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, будучи обізнаною про введення на території України воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену пластикову платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_11 , користуючись банкоматом указаного банку, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 173, заволоділа грошовими коштами потерпілого у розмірі двадцяти тисяч гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Окрім цього, ОСОБА_7 не раніше 19:49 год 02 жовтня 2024 року та не пізніше 22:39 год 04 жовтня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, бажаючи збагатитися за рахунок чужої власності, скориставшись тим, що її протиправні дії не помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала належну ОСОБА_11 пластикову платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Надалі, ОСОБА_7 , о 22:39 год 04 жовтня 2024 року, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, будучи обізнаною про введення на території України воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену пластикову платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_11 , користуючись банкоматом «ПриватБанк», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 173, заволоділа грошовими коштами потерпілого у розмірі дев'ятнадцяти тисяч гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Також, ОСОБА_7 , не раніше 22:39 год 04 жовтня 2024 року та не пізніше 16:31 год 16 жовтня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, бажаючи збагатитися за рахунок чужої власності, скориставшись тим, що її протиправні дії не помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала належну ОСОБА_11 пластикову платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Надалі, ОСОБА_7 , у період часу з 16:31 год по 19:43 год 16 жовтня 2024 року діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, будучи обізнаною про введення на території України воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену пластикову платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_11 , користуючись банкоматом цього ж банку, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 173, заволоділа грошовими коштами потерпілого у розмірі сорока тисяч гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Окрім цього, ОСОБА_7 , не раніше 19:43 год 16 жовтня 2024 року та не пізніше 07:16 год 17 жовтня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, бажаючи збагатитися за рахунок чужої власності, скориставшись тим, що її протиправні дії не помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала належну ОСОБА_11 пластикову платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Надалі, ОСОБА_7 , о 07:16 год 17 жовтня 2024 року діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, будучи обізнаною про введення на території України воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену пластикову платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_11 , користуючись банкоматом указаного банку, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 173, заволоділа грошовими коштами потерпілого у розмірі двадцяти тисяч, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Також, ОСОБА_7 , не раніше 07:16 год 17 жовтня 2024 року та не пізніше 18:53 год 21 жовтня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, бажаючи збагатитися за рахунок чужої власності, скориставшись тим, що її протиправні дії не помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу таємно викрала належну ОСОБА_11 пластикову платіжну картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Надалі, ОСОБА_7 , о 18:53 год 21 жовтня 2024 року діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, будучи обізнаною про введення на території України воєнного стану, використовуючи попередньо привласнену пластикову платіжну карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_11 , користуючись банкоматом «ПриватБанк», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 7, заволоділа грошовими коштами потерпілого у розмірі п'ятнадцяти тисяч сімсот гривень, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Дії обвинуваченої ОСОБА_7 судом кваліфіковано за:
ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану;
ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану;
ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 , не оспорюючи висновків суду щодо доведеності винуватості обвинуваченої та кваліфікації її дій, просить вирок місцевого суду змінити в частині визначення початку строку відбування покарання та зарахування терміну попереднього ув'язнення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Просить у резолютивній частині вироку указати, що:
на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення у строк покарання з 06 листопада 2025 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі;
строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
В решті вирок суду залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
ухвалюючи вирок, суд першої інстанції обрав щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, водночас не застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 просить цей вирок скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та закрити кримінальне провадження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
суд першої інстанції допустив вибірковість в оцінці досліджених доказів, не надав належної правової оцінки доказам у їх сукупності, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення;
суд не надав належної оцінки показанням допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_11 , який був непослідовний у них та не дав чітких відповідей по суті справи;
показання свідка ОСОБА_12 не відповідають дійсності, оскільки останній є племінником потерпілого та зацікавлений у результаті розгляду справи.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, з підстав викладених у ній, просив її задовольнити. Заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 , указав, що вирок суду в частині доведення винуватості останньої є законним та обґрунтованим.
Обвинувачена ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу обвинуваченої, просили її задовольнити. Заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Представник ОСОБА_9 не заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора та заперечив щодо апеляційної скарги обвинуваченої, указав, що вирок суду в частині доведення винуватості ОСОБА_7 є законним та обґрунтованим.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, судом повідомлявся належним чином про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв'язку з чим суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності потерпілого, який не з'явився.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З оскаржуваного вироку слідує, що указаних вимог закону при постановленні вироку судом першої інстанції у повній мірі не дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Важливою умовою забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду є передбачена кримінальним процесуальним законом можливість перевірки законності та обґрунтованості судових рішень судами вищих інстанцій.
Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень згідно зі ст. 129 Конституції є одним із принципів судочинства.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. ст. 8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями й визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Законність судового рішення повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями КПК України.
Законодавець передбачив у КПК відповідні правові інститути, зокрема: оскарження прийнятих рішень, їх скасування та зміну, вони, у свою чергу, є гарантіями дотримання засади законності, оскільки дають змогу своєчасно виправити допущені порушення норм процесуального і матеріального права.
Порушення, які перешкоджають суду повно та всебічно з'ясувати обставини кримінального провадження і постановити рішення, яке відповідає вимогам, встановленим КПК, визнаються істотними та тягнуть за собою його зміну або скасування.
Суд апеляційної інстанції при виявленні відповідних порушень повинен виходити не тільки з того, що вони фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а й з потенційної можливості такого перешкоджання. Тобто для зміни або скасування вироку чи ухвали від суду апеляційної інстанції не вимагається встановлення наслідків, допущених судом першої інстанції порушень і причинного зв'язку між допущеними порушеннями і прийняттям незаконного та/або необґрунтованого рішення.
Рішення про скасування або про зміну судового рішення приймається судом апеляційної інстанції з урахуванням характеру допущених судом першої інстанції порушень та фактичних обставин справи в межах перегляду судом апеляційної інстанції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» від 21 червня 2007 року (заява № 11370/02) «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності в здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане тільки в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру».
З оскаржуваного вироку слідує, що указаних вимог закону при постановленні вироку судом у повній мірі не дотримано, водночас допущені такі істотні порушення кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Конституцією України встановлено основні засади судочинства, зокрема, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (п. 6 ч. 2 ст. 129).
Судовий розгляд кримінального провадження відбувається у порядку, передбаченому ст. ст. 318-380 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза приміщенням суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Проведення судового засідання у режимі відеоконференції є одним із видів участі особи в судовому засіданні, оскільки вона має можливість у режимі реального часу сприймати те, що відбувається під час судового розгляду, вчасно реагувати на будь-які слова чи дії учасників, висловлювати власну позицію, ставити запитання та користуватися усіма правами, передбаченими законом.
Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) встановлено, що:
відеоконференція - телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному часі;
за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення.
Частиною третьою указаної статті встановлено, що застосовувані в дистанційному провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження установлено, що під час судового розгляду цього кримінального провадження указаних вимог кримінального процесуального закону не дотримано.
Із журналу судового засідання суду першої інстанції від 30 травня 2025 року слідує, що в указаному засіданні у режимі відеоконференції допитано потерпілого ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 115-118).
Згідно журналу судового засідання від 23 жовтня 2025 року місцевим судом у режимі відеоконференції допитано свідка ОСОБА_12 (т. 2 а. с. 1-6).
Водночас місцевий суд, у порушення вимог ч. 2 ст. 336 КПК, відповідні ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції з потерпілим ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_12 не постановив.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відеоконференцзв'язок зі свідком ОСОБА_12 був неналежної якості (відсутнє зображення), у зв'язку з чим учасники провадження були позбавленні можливості ідентифікувати свідка та належним чином бачити хід судового провадження, на чому, зокрема, у своїх доводах апеляційної скарги наголошує сторона захисту.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 345 КПК України, у разі участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів пам'ятка про її права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, надсилається такій особі завчасно разом з її викликом у судове засідання. Під час судового засідання головуючий з'ясовує, чи зрозумілі такій особі права та обов'язки, і у разі необхідності роз'яснює їх.
Водночас зі змісту технічних звукозаписів судових засідань від 30 травня 2025 року та 23 жовтня 2025 року слідує, що головуючим не з'ясовувалось чи отримували потерпілий ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_12 пам'ятки про права та обов'язки та чи зрозумілі їм такі.
Ба більше, з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що указані пам'ятки направлялись потерпілому та свідку.
Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції:
не виконав вимоги ч. 2 ст. 336 КПК України щодо необхідності ухвалення судового рішення про здійснення дистанційного судового провадження;
належним чином не забезпечив проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю свідка ОСОБА_12 у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом та положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у тому числі, з можливістю чути та бачити хід всього судового засідання;
провівши судове засідання у режимі відеоконференції, не дотримався положень, передбачених ч. 3 ст. 345 КПК.
На переконання колегії суддів, указані порушення, допущені судом першої інстанції, призвели до порушення права обвинуваченої ОСОБА_7 на захист.
Указане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі № 225/127/17, від 05 листопада 2024 року у справі № 466/4414/15-к.
Ураховуючи викладене, зважаючи на значущість процесуальних дій, що проводились у судових засіданнях 30 травня 2025 року, 23 жовтня 2025 року, порушення порядку проведення допитів потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 , показання яких мають істотне значення для встановлення усіх обставин провадження, слід визнати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів вважає установлені порушення істотними, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Указане у свою чергу позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити доводи апеляційних скарг сторін обвинувачення та захисту.
Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає, що судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 здійснено судом першої інстанції з істотним порушенням вимог кримінального процесуального Закону, що відповідно до ст. ст. 409, 412, 415 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг сторін обвинувачення та захисту, скасування вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, правильності кваліфікації дій обвинуваченої, застосування судом того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Скасовуючи вирок у зв'язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення доводів, викладених в апеляційних скаргах, не досліджує їх та вважає, що останні підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції, неухильно дотримуючись вимог КПК України, необхідно звернути увагу на встановлені під час апеляційного розгляду та зазначені в ухвалі суду факти порушення вимог кримінального процесуального закону, урахувати доводи апеляційних скарг, надати належну оцінку усім доказам в їх сукупності, дослідити обставини, що мають значення для встановлення невинуватості чи доведення вини обвинуваченої в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, та в залежності від установленого прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
З метою забезпечення можливості судового розгляду, попередження ризику переховування обвинуваченої від суду та виконання покладених на неї процесуальних рішень, ураховуючи особу обвинуваченої та ступінь тяжкості вчинених злочинів, ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 судом першої інстанції допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, тому ухвалено вирок, який не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, що є підставою для його скасування з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 12024020040000758, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 29 жовтня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України скасувати.
Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, але не більше ніж до початку судового розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4