Справа № 577/6122/25
Провадження № 2/577/99/26
29 січня 2026 року
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Логіна Є.В.,
секретаря судового засідання Скляр О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Конотоп, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТзОВ «Ум Факторинг» звернулось до суду із позовною заявою, в якій просять стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 1558815 від 09.06.2024 року в розмірі 22609 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору .
Свої вимоги мотивує тим, що 09.06.2024 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1558815, відповідно до якого останній отримав на о банківську картку № НОМЕР_1 кредит в розмірі 4 600 грн. на строк 357 днів, процентна ставка за користування коштами - 1,5 % від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору.
Відповідач зобов'язався повернути суму кредиту у день закінчення строку кредитування та сплатити проценти від суми кредиту, однак свої зобов'язання перед ТзОВ «Селфі Кредит» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
18.12.2024 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Ум Факторинг» укладено договір факторингу № 18/12/24, відповідно до якого ТзОВ «Ум Факторинг» приймає належні ТзОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, зокрема і до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024 року, ТзОВ «ФК «Ум Факторинг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 22609 грн., яка складається з 4600 грн. заборгованості за кредитом, 4899 грн. заборгованості за відсотками за період по 19.08.2024 р., 13110 грн. заборгованості за відсотками за період з 20.08.2024 р.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, внаслідок чого ТзОВ «Ум Факторинг» змушене звернутись до суду.
Ухвалою судді від 27.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду із відміткою «адресат відсутній ».
В силу вимог пунктів 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, а також правових висновків, викладених у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17), судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні вищевказаної відмітки, відтак суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву останній не скористався.
У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.06.2024 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1558815, відповідно до якого останній отримав на банківську картку № НОМЕР_1 кредит в розмірі 4 600 грн. на строк 357 днів, процентна ставка за користування коштами - 1,5 % від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору та а зобов'язався повернути суму кредиту у день закінчення строку кредитування та сплатити проценти від суми кредиту.
Згідно п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором суду надано повідомлення про перерахування коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1558815 від 09.06.2024 року.
Окрім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 03.11.2025р., АТ КБ «Приватбанк» надало суду виписку по особовому рахунку відповідача, якою підтверджується зарахування на картку № НОМЕР_1 , яка емітована на його ім'я та яку він вказав при оформленні кредиту 4600 грн. 09.06.2024р.
Однак, відповідач свої зобов'язання перед ТзОВ «Селфі Кредит» не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
18.12.2024 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Ум Факторинг» укладено договір факторингу № 18/12/24, відповідно до якого ТзОВ «Ум Факторинг» приймає належні ТзОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, зокрема і до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024 року, ТзОВ «Ум Факторинг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 22609 грн., яка складається з 4600 грн. заборгованості за кредитом, 4899 грн. заборгованості за відсотками за період по 19.08.2024 р., 13110 грн. заборгованості за відсотками за період з 20.08.2024 р., що стверджується розрахунком заборгованості в матеріалах справи (а.с.18-21).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно з ч.12. ст. 11 цього Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 указаного Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов'язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок невиконання умов кредитного договору ОСОБА_1 були порушені права позивача. А тому, оцінюючі представлені позивачем докази та наведені аргументи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення .
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» суму заборгованості за кредитним договором № 1558815 від 09.06.2024 року в розмірі 22609 (двадцять дві тисячі шістсот дев'ять) грн. та судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.
Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ум Факторинг» (юридична адреса: 04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1, код ЄДРПОУ 40274286)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ).
Суддя Логін Є. В.