Справа № 390/255/24
Номер провадження 2/404/1211/24
03 лютого 2026 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у лютому 2024 року звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2021449408_CARD від 18 листопада 2018 року в загальній сумі 79418,29 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 49678,25 грн., та заборгованість по відсоткам в сумі 29740,04 грн. Позов мотивований тим, що 18 листопада 2018 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем було укладений кредитний договір № 2021449408_CARD. 24 березня 2023 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2021449408_CARD від 18 листопада 2018 року. Оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором № 2021449408_CARD від 18 листопада 2018 року належним чином не виконав та відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 79418,29 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 49678,25 грн., та заборгованість по відсоткам в сумі 29740,04 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2024 року на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України позовні матеріали направлені до Кіровського районного суду міста Кіровограда (а.с. 72-73).
Відповідно до статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 390/255/24, номер провадження 2/404/1211/24 між суддями для її розгляду визначено суддю Кулінка Людмилу Дмитріївну.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 травня 2024 року прийнято з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, до розгляду. Відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання (а.с. 80).
Представником відповідача подано до суду заяву в порядку статті 267 Цивільного кодексу України про застосування строків позовної давності (вх. № 38475 від 19.09.2024 року). Вказує, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позивач довідався і був обізнаний, що його право порушене 18.11.2020 року, відповідно мав право звернутися до суду за захистом свого права до 18.11.2023 року. Однак виходячи з дати засвідчення документів та підписання позовної заяви Позивач звернувся до суду 24.01.2024 року, а тому просить застосувати строки позовної давності, у зв'язку з чим у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 85-87).
В свою чергу, представником позивача подано до суду заперечення на клопотання (заяву) (вх. № 42955 від 21.10.2024 року та вх. № 42957 від 21.10.2024 року), в якій зазначає, що позивач вважає доводи відповідача, які викладені у заяві про застосування строків позовної давності необґрунтованими та безпідставними. Як зазначає сам представник відповідача у заяві про застосування строків позовної давності, датою остаточного повернення кредиту за кредитним договором № 2021449408 є 18.11.2020 року. В той же час, представник відповідача вважає, що саме з цього моменту банк довідався про порушення свого права, та, як наслідок, розпочався відлік позовної давності. Крім того, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 02.04.2020 року. У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України (доповненим Законом № 2120-IX від 15.03.2022), передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні». В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації. На даний час строк дії воєнного стану в Україні продовжено, тому трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено, а тому просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності в повному обсязі (а.с. 96-98, 99-103).
Крім того, представником позивача подано до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу (вх. № 48232 від 21.11.2024 року) у розмірі 8500,00 грн (а.с. 113-126).
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 19 червня 2025 року у задоволенні клопотання позивача (вх. № 38467 від 19.09.2024 року), про витребування доказів, відмовлено (а.с.136).
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 10 листопада 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 40702 від 08.10.2025 року) про зупинення провадження у справі, відмовлено (а.с. 151-152).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву (вх. № 43306 від 22.10.2024 року) про розгляд справи за відсутності позивача та підтримання позовних вимог. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі (а.с.104-106).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином (а.с. 158) про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подавав.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, яка є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
На підставі кредитного договору № 2021449408 від 18 листопада 2018 року ОСОБА_1 отримав від Акціонерного товариства «Отп Банк» кредит в сумі 6259,00 грн, дата остаточного повернення кредиту 18 листопада 2020 року (пункт 1.1 договору), протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись: фіксована процентна ставка у розмірі 0.01 % річних (пункт 1.2 договору) (а.с. 13).
Крім того, пунктом 2 відповідач погодив заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №2021449408_CARD від 18 листопада 2018, відповідно до якої відповідачу було відкрито кредитну лінію. За користування Кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до Договору. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить: 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних (а.с.13).
Між Акціонерним товариством «ОТП Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» 24 березня 2023 року укладено договір факторингу № 24/03/23. За умовами пункту 6.1 у відповідності до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів (а.с.6-10).
Згідно з додатком № 1 до договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 2021449408 від 18 листопада 2018 року (а.с.11).
Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2021449408 від 18 листопада 2018 року становить в загальній сумі 79418,29 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 49678,25 грн., та заборгованість по відсоткам в сумі 29740,04 грн (а.с.15-32), яку і заявив до стягнення позивач.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Обов'язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1082 Цивільного кодексу України, передбачено боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора Акціонерного товариства «ОТП Банк» які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитом в сумі 49678,25 грн.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 29740,04 грн.
У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Обов'язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно кредитного договору № 2021449408_CARD від 18 листопада 2018 року сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом. Крім того, паспортом споживчого кредиту також визначена відсоткова ставка за користування кредитом. Відповідач ознайомився з даними умовами кредитування, про що засвідчив підписом на вказаному договорі, та паспорті споживчого кредиту (а.с. 13).
Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні кредиту ознайомлений з відсотковою ставкою за кредитним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 29740,04 грн.
При цьому відповідач подав через канцелярію суду заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулось до Фортечного районного суду міста Кропивницького з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , кредитної заборгованості 02 лютого 2024 року, що підтверджується відміткою суду на позовній заяві.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19 спричиненої коронавірусом SARS CoV-2» (із змінами і доповненнями внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому, рядом постанов Кабінету Міністрів України карантин на території України продовжувався та постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім цього, згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи, що строк позовної давності за період з 12 березня 2017 року закінчувався 12 березня 2020 року, а також запровадження на всій території України карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України продовжуються на строк дії такого карантину, а також введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року, а під час дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється. Зупинення строку позовної давності, яке діяло під час воєнного стану, скасовано з 4 вересня 2025 року на підставі Закону України № 4434-IX від 14.05.2025. Строки позовної давності було призупинено на період з 02.04.2020 року по 03.09.2025 року.
Тому, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності, та позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, позивач подав до суду заяву (вх. № 48232 від 21.11.2024 року) про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійно правничу допомогу в сумі 8500,00 грн (а.с.113-126).
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1136/18.
Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір № 01/05-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року (а.с. 117-118), Додаток № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/05 від 01 травня 2023 року (а.с. 119-120), Акт про надання правової допомоги № 273 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/05 від 01 травня 2023 року (а.с. 121).
Враховуючи, категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в порядку пункту 1 частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України понесені позивачем у справі судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн
Керуючись статтями 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором № 2021449408_CARD від 18 листопада 2018 року в загальній сумі 79418,29 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 49678,25 грн та заборгованість по відсоткам в сумі 29740,04 грн, а також судовий збір в сумі 3028,00 грн та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064; місцезнаходження: 49019, місто Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок № 54, офіс № 402;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 03.02.2026 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка