Справа № 378/1141/25 Головуючий у суді І інстанції Марущак Н.М.
Провадження № 22-ц/824/7074/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
03 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
14 січня 2026 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга АТ «Таскомбанк» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року, яким у задоволенні позову відмовлено
Апеляційну скаргу подано із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі представник АТ «Таскомбанк» - Рудницький Ю.І. порушив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивував тим, що у період з 03 листопада 2025 року по грудень 2025 року у роботі його електронного кабінету стався технічний збій візуалізації документів, повний текст оскаржуваного рішення не був відображений через технічну помилку синхронізації інтерфейсу, сповіщень про надходження документа не було, а про факт винесення рішення йому стало відомо лише під час ручного моніторингу справи у ЄДРСР 12 січня 2026 року.
Проте наведені підстави неможливо визнати поважними і достатніми для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки вони не узгоджуються з процесуальними нормами закону та не відповідають відомостям, які містяться в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Згідно із вимогами частини п'ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Аналізуючи електронні документи по справі № 378/1141/25 (провадження № 2/378/435/25), апеляційним судом встановлено, що копію рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року було доставлено до електронних кабінетів як представника - ОСОБА_2 так і АТ «Таскомбанк» 04 листопада 2025 року, що підтверджується карткою руху документу про доставку судового рішення у їх кабінети.
Відсутність відображення рішення в електронному кабінеті представника та ненадходження відповідних сповіщень були зумовлені технічною помилкою синхронізації інтерфейсу, що не заперечує самого факту доставки судового рішення до підсистеми «Електронний суд», а тому вказані обставини не можуть в достатній мірі впливати на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження
Отже, карткою руху документа підтверджується, що копію судового рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року було доставлено 04 листопада 2025 року не лише до електронного кабінету представника, а й до електронного кабінету самого позивача, який є безпосередньою стороною у справі.
Таким чином, навіть за наявності технічних перешкод у доступі представника позивача до електронного кабінету, сам позивач - АТ «Таскомбанк» не був позбавлений можливості дізнатися про ухвалене судове рішення, що свідчить про належне повідомлення сторони позивача в розумінні процесуального законодавства та відсутність об'єктивних підстав вважати, що рішення суду залишалося для сторони невідомим.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно вказати на інші обґрунтовані підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження з посиланням на належні та допустимі докази.
Крім того, апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно положень частини сьомої статті 43 ЦПК України апеляційна скарга направляється з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» подано в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», проте вимоги, що визначені у частині сьомій статті 43 ЦПК України та у пункті 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, представником позивача не виконано, а саме не додано належних доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншому учаснику справи в електронний кабінет (підсистеми ЄСІТС «Електронний суд) або засобами поштового зв'язку з описом вкладення.
Відтак, стороні позивача необхідно надати апеляційному суду належні докази надсилання в електронний кабінет або засобами поштового зв'язку з описом вкладення копії апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 .
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення наведених вище недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 127, 356, 357 ЦПК України, суд
Клопотання акціонерного товариства «Таскомбанк» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення недоліків апеляційної скарги, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження та/або апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб