2 лютого 2026 року місто Київ
справа № 382/438/25
провадження № 22-ц/824/1597/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д.,Стрижеуса А.М. за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Холостенком Олексієм Васильовичем,
на рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Савчак С.П.,
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); Міністерство оборони України; Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,-
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в який просила оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженця с. Бараші, Ємільчанського району, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , старшого солдата гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , Збройних Сил України, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заяву обґрунтовано тим, що 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримала сповіщення, що її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні бойового завдання гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, в районі н.п. Дружба, Торецької громади, Бахмутського району, Донецької області, зник безвісті. Дані обставини пов'язані з агресією російської федерації.
02.09.2024 Бориспільське районне управління поліції ГУ НП в Київській області за фактом зникнення безвісті 20.08.2024 ОСОБА_2 відкрило кримінальне провадження № 12024111100001743. Факт зникнення ОСОБА_2 безвісти 20.08.2024 за особливих обставин підтверджується: - витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 ; - витягом з наказу № 235 від 20.08.2024 по військовій частині НОМЕР_1 ; - наказом № 3172 від 21.08.2024; - рапортом від 20.08.2024 командира роти; - актом службового розслідування нещасного випадку № -1541 від 01.09.2024.
Зникнення безвісті ОСОБА_2 за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а саме від враження вибуховим знаряддям FPV дрону-камікадзе та артилерійського обстрілу з боку країни агресора російської федерації, в районі н.п. Дружба, Торецької громади, Бахмутського району, Донецької області.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 27.06.2025 відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); Міністерство оборони України; Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Холостенко О.В. просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 . Вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає нормам матеріального права та процесуального права, фактичним обставинам справи, яке підлягає скасуванню та ухвалення нового рішення з підстав: неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 та надають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть внаслідок збройної агресії рф про України під час виконання ним обов'язків військової служби 20.08.2024.
Факт зникнення старшого солдата ОСОБА_2 в своїх поясненнях підтвердив бойовий медик молодший сержант ОСОБА_3 , вказавши, що позиції ПВ «КРИВБАС» атакували за допомогою дронів камікадзе та FPV і що під час атаки зник старший солдат ОСОБА_2 . Спроба знайти старшого солдата ОСОБА_2 за допомогою дрона виявилась невдалою.
Також з висновку за результатами службового розслідування слідує, що старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти 20 серпня 2024 року в районі н.п. Дружба, Торецької МТГр, Бахмутського району, Донецької області за особливих обставин.
За витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2024 № 235, вважати таким, що зник безвісти старший солдат ОСОБА_2 .
Також в матеріалах справи містяться пояснення в яких зазначено, що саме при обстрілі дронами-каміказе ОСОБА_2 зник та коли було направлено розвід дрон, щоб подивитись наслідки атаки та пробувати пошукати старшого солдата ОСОБА_2 , але на позиціях був тільки солдат ОСОБА_4 , старшого солдата ОСОБА_2 знайти не вдалось.
Також за витягом із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 20.08. 2024 близько 07-38 підчас виконання бойових завдань внаслідок ураження дронами-камікадзе типу FPV збройних формувань рф з напрямку КПВВ Майорське Донецької області Легенький В.П. зник безвісти (ймовірно загинув).
Тому з урахуванням вищенаведених наявних у матеріалах справи доказів та інформації відносно загибелі ОСОБА_2 , суд першої інстанції прийняв помилкове рішення чим порушив справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та заявника, у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, також суд не врахував соціальний контекст та засад справедливості, що є ключовим для функціонування правової системи.
Крім того, зазначає про те, що суд першої інстанції не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, в який Велика Палата Верховного Суду врахувала, що приписи ч.2 ст.46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Міністерство оборони України Марціс Б.С., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Яготинського районного суду Київської області від 27.06.2025 без змін.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 адвокат Холостенко О.В. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Представники Яготинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); Міністерства оборони України; Військової частина НОМЕР_1 в судове засідання не з'явилися, були повідомлені шляхом направлення судових повідомлень до електронних кабінетів. Яготинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав до суду заяву, в який просив розглянути справу у відсутність його представника. Від інших заінтересованих осіб будь- яких заяв не надходило.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника заявника адвоката Холостенко О.В., вивчивши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою АДРЕСА_1 та його матір'ю є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 20 серпня 2024 року, свідоцтвом про шлюб від 04.01.2011 та витягом з реєстру територіальної громади від 18.04. 2024.
За сповіщенням сім'ї № 2/5299 від 29.08.2024 старший солдат ОСОБА_2 гранатометник 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 20.08.2024 під час виконання бойових завдань в районі н.п. Дружба, Торецької громади, Бахмутського району, Донецької області, зник безвісти.
За актом службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 за фактом зникнення 20.08.2024 старшого солдата ОСОБА_2 встановлено, що 12.08.2024 за наказом командира НОМЕР_3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 згідно бойового розпорядження № 1256 від 04.08.2024 група військовослужбовців, у складі якої був старший солдат ОСОБА_2 , зайшла на позицію ПВ «Кривбас» в районі н.п. Дружба, Торецького МТГр, Бахмутського району, Донецької області.
20.08.2024 о 07.38 військовослужбовці російської федерації здійснили обстріл позиції ПВ «Кривбас» за допомогою дронів-камікадзе типу FPV з напрямку КПВВ Майорське Донецької області. Після обстрілу старший солдат ОСОБА_2 зник.
Те, що старший солдат ОСОБА_2 зник під час атаки дронів-камікадзе типу FPV підтверджує солдат ОСОБА_4 , за поясненнями якого він перебував на позиції ПВ «Кривбас» разом із старшим солдатом ОСОБА_2 . Під час атаки дронами-камікадзе типу FPV він бачив, як старший солдат ОСОБА_2 побіг в протилежний від нього бік окопу, намагаючись знайти укриття. Однак після закінчення атаки старшого солдата ОСОБА_2 на позиції не було. Заходи спрямовані на пошук старшого солдата ОСОБА_2 результатів не дали.
В подальшому, з боку збройних формувань російської федерації розпочалися артилерійські обстріли, що унеможливило здійснення пошуків.
Факт зникнення старшого солдата ОСОБА_2 в своїх поясненнях підтверджує бойовий медик молодший сержант ОСОБА_3 , за якими він чергував на КСП «Острів» і о 07.38 20.08.2024 отримав по рації доповідь про те, що позицію ПВ «Кривбас» атакували за допомогою дронів-камікадзе типу FPV і що під час атаки зник старший солдат ОСОБА_2 . Він направив на позицію розвідувальний БПЛА, але на позиції ПВ «Кривбас» він побачив тільки солдата ОСОБА_4 . Спроба знайти старшого солдата ОСОБА_2 за допомогою дрону виявилася невдалою.
Висновки за результатами службового розслідування - старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти 20.08.2024 в районі н.п. Дружба, Торецької МТГр, Бахмутського району, Донецької області за особливих обставин.
За витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.08.2024 № 235 вважати таким, що зник безвісти старший солдат ОСОБА_2 гранатометник 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
За письмовими поясненнями від 01.09. 2024 ОСОБА_4 , 20.08.2024 він був на позиції «Кривбас» поблизу нп Дружба, Торецького громади Бахмутського р-ну Донецької обл. Вранці нашу позицію атакував ворог за допомогою дронів-камікадзе. Він побачив як старший солдат ОСОБА_5 побіг в протилежну від нього сторону окопу, щоб знайти укриття. Після того, як атака закінчилася він гукав ОСОБА_5 , але це було марно. Він повідомив по рації про те, що той пропав.
За письмовими поясненнями від 01.09.2024 ОСОБА_3 він 20.08.2024 був черговим на позиції КСП Острів поблизу н.п. Дружба, Торецького громади Бахмутського р-ну Донецької обл. Він отримав по рації доповідь, ворог атакував позицію ПВ «Кривбас» за допомогою дронів-камікадзе. Крім того, повідомили, що під час атаки зник старший солдат ОСОБА_5 . Через деякий час він направив на розвідку дрон, щоб подивитися наслідки атаки та спробувати пошукати ст. солдата ОСОБА_2. На позиції був тільки солдат ОСОБА_4. Ст. солдата ОСОБА_2 знайти не вдалося.
За рапортом від 20.08.2024 командира 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 20.08.2024 о 07.38 під час виконання бойового завдання згідно бойового розпорядження № 1256 від 04.08.2024 біля ПВ «Кривбас» в районі населеного пункту Дружба, Торецької громади, Бахмутського району, Донецької області внаслідок ураження дроном-камікадзе типу FPV збройних формувань російської федерації з напрямку КПВВ Майорське Донецької області зник безвісти старший солдат ОСОБА_2 .
За витягом із Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку № 546т від 06.08.2024) 20.08.2024 близько 07.38 під час виконання бойового завдання біля ПВ «Кривбас» в районі Дружба, Торецької громади Бахмутського р-ну Донецької області внаслідок ураження дроном-камікадзе типу FPV збройних формувань російської федерації з напрямку КПВВ Майорське Донецької області зник безвісти (ймовірно загинув) старший солдат ОСОБА_2 .
За листом Департаменту карного розшуку НПУ від 14.05.2025 № 71087-2025 02.09.2024 відкрито кримінальне провадження № 12024111100001743 за фактом зникнення ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Наразі вживаються необхідні заходи, спрямовані на отримання відомостей про долю зниклого, зокрема щодо можливої загибелі або потрапляння в полон.
За даними Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішніх справ України, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України інформація щодо перебування в полоні ОСОБА_2 відсутня.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що заява не підлягає задоволенню, оскільки визначений ч. 2 ст. 46 ЦК України шестимісячний строк не закінчився внаслідок відсутності підстав для початку його відліку. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява також не підлягає задоволенню за відсутністю істотних підстав для припущення того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі н.п. Дружба, Торецької громади, Бахмутського району, Донецької області загинув ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов'язана.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Колегія суддів враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-ХІІ «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі): воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом».
Із пояснювальної записки до проекту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти: «Беручи до уваги триваючий збройний конфлікт на території України та його наслідки як для населення в цілому, так і для окремих осіб, найбільш доцільним є прийняття окремого закону, який визначатиме правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечуватиме правове регулювання відносин, пов'язаних з обліком цих осіб та їх розшуком, з метою максимального подолання руйнівних наслідків конфлікту».
Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду (справа № 755/11021/22) зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи. Тому, застосовуючи телеологічний підхід до тлумачення досліджуваної норми права, можна зробити висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Інше, звужувальне, тлумачення правила другого речення частини другої статті 46 ЦК України було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням цивільного судочинства.
Отже, телеологічне тлумачення норми права дозволяє врахувати специфіку випадків зникнення фізичних осіб під час активних бойових дій і акцентувати увагу на суспільній потребі у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи, але лише після спливу розумного строку для її пошуку.
Велика Палата Верховного Суду (справа № 755/11021/22) наголосила, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09.12.2009 на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).
Велика Палата Верховного Суду (справа № 755/11021/22) наголосила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12. 2022 № 309 (далі - Наказ № 309).
У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Відповідно до перелікутериторій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами і доповненнями, а натепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. Так, з 24.02.2022 по 06.08.2024 рік Торецька міська територіальна громада (за винятком сел. Озарянівка, сел. Курдюмівка, сел. Шуми) Бахмутського району Донецької області була територією активних бойових дій, а з 07.08.2024 - тимчасово окупована.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
З огляду на вище зазначене колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції відносно того, що район н.п. Дружба, Торецької громади, Бахмутського району, Донецької області (території ймовірної загибелі) територія є окупованою, дані обставини справи не дають підстав для висновку про можливість оголошення ОСОБА_2 померлим до спливу строків визначених ч.2 ст.46 ЦК України.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні істотні підстави для припущення, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі н.п. Дружба, Торецької громади, Бахмутського району, Донецької області, яка є окупованою на даний час, оскільки відсутні докази, які б об'єктивно містили інформацію про його загибель.
Солдат ОСОБА_4 , лише бачив, як ОСОБА_2 біг в сторону окопу. Жодної інформації, що старший солдат ОСОБА_2 був уражений дроном-камікадзе пояснення солдата ОСОБА_4 не містять. Пояснення молодшого сержанта ОСОБА_3 також не містять відомостей про те, що старший солдат ОСОБА_2 був уражений дроном-камікадзе За поясненнями ОСОБА_3 , він направив на позицію розвідувальний дрон БПЛА, але на позиції ПВ «Кривбас» він побачив тільки навідника солдата ОСОБА_4 ,, спроба знайти старшого солдата ОСОБА_2 за допомогою дрона виявилася невдалою.
Інформація, що міститься в рапорті командира 5 механізованої роти механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , а саме, що ОСОБА_2 зник безвісті внаслідок ураження дроном -камікадзе типу FPV збройних формувань російської федерації з напрямку КПВВ Майорське Донецької області, не дає підстав для припущення, що ОСОБА_2 загинув, оскільки ні солдат ОСОБА_4 , який був поряд з ОСОБА_2 на позиції, ні молодший сержант ОСОБА_3 , бойовий медик, який чергував на КСП «Острів», не підтвердили факт загибелі старшого солдата ОСОБА_2 . В рапорті не зазначено джерело отримання такої інформації.
Зазначення у журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_2 внаслідок ураження дроном-камікадзе типу FPV збройних формувань російської федерації з напрямку КПВВ Майорське Донецької області зник безвісти (ймовірно загинув), такий запис датований 20.08.2024, також не дає підстав для беззаперечного висновку про загибель старшого солдата ОСОБА_2 . За наслідками проведеного службового розслідування, про що 01.09.2024 був складений акт, який затверджений командиром військової частини, не встановлено загибель старшого солдата ОСОБА_2 .
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження ймовірності загибелі старшого солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі н.п. Дружба, Торецької громади, Бахмутського району, Донецької області заявником суду не надано.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Яготинського районного суду Київської області від 27.06.2025 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Холостенком Олексієм Васильовичем, залишити без задоволення.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус