Провадження № 11-кп/824/1609/2026 Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України
ЄУН: 367/3277/22 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
21 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12022116040000581за обвинуваченням
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, без місця реєстрації та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2024 року,
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Цим же вироком вирішено питання щодо долі речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що 12 серпня 2022 року близько 18:00 години, перебуваючи у міському парку «Центральний» м. Ірпеня Київської області, що розташований по вулиці Університетська, помітив на землі біля дерева паперовий та поліетиленовий згортки із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору. Усвідомлюючи, що виявлена ним речовина рослинного походження зеленого кольору, являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, у ОСОБА_8 виник прямий умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, для власного вживання, без мети збуту.
Одразу після цього, ОСОБА_8 перебуваючи в тому ж місці в той же час, реалізуючи свій протиправний умисел, посягаючи на встановлений Законом порядок обігу наркотичних та психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», підняв виявлені ним згортки та поклав до власного рюкзака, таким чином незаконно придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, для власного вживання, без мети збуту.
У подальшому, ОСОБА_8 12 серпня 2022 року близько 19:15 год., проходячи по вул. Соборна в м. Ірпінь Бучанського району Київської області, біля будівлі № 160 незаконно зберігаючи при собі, а саме в власному рюкзаку, речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичний засобом, обіг якого заборонено - канабісом, для власного вживання без мети збуту, був зупинений працівниками поліції у порядку Закону України «Про національну поліцію». Після чого в період часу з 19.41 год. по 19.45 год., працівниками поліції у ході огляду місця події вилучено у ОСОБА_8 2 (два) згортки із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
Згідно із висновком експерта, надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину відповідно становить 0,91г, 0,87г, 0,95г, 1,79г, 0,77г. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 5,29 г.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_8 і закрити кримінальне провадження.
Так, сторона захисту зауважує на те, що під час судового розгляду обвинувачений 25 січня 2023 року заявив клопотання про закриття провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв'язку з тим, що він добровільно пройшов лікування від наркоманії. Однак судом було відмовлено у задоволенні клопотання у зв'язку з тим, що суду не надано доказів того, що він дійсно страждав на наркоманію і потребував лікування від неї.
25 вересня 2024 року нею, адвокатом ОСОБА_7 , подано адвокатський запит до ТОВ «Медичний Центр «Клініка імені Гальченко В.В.», чи страждав на наркоманію та чи потребував лікування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповіді на адвокатський запит підтверджено всі дані. З врахуванням вищезазначеного, очевидним є той факт, що ОСОБА_8 добровільно пройшов курс амбулаторного лікування в період з 12 по 26 вересня 2022 року в медичному центрі ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.», та йому було встановлено Клінічний діагноз: «Наркоманія»: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання каннабіноїдів. Синдром залежності. Дані документи долучені до кримінальної справи № 367/3277/22.
16 грудня 2024 року до суду повторно подано клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК України, однак згідно з ухвалою Ірпінського міського суду Київської області у задоволенні клопотання відмовлено.
Станом на момент винесення вироку ОСОБА_8 завершив курс лікування від наркоманії.
Таким чином, захисник, посилаючись на вимоги ч. 4 ст. 309 КК України, вважає наявні підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Окрім того, захисник посилаючись на ст. 65 КК України зазначає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, натомість призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_8 є занадто суворим як для безробітної особи.
Під час апеляційного розгляду захисник та обвинувачений заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
За змістом ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Вислухавши позицію захисника та обвинуваченого, прокурора, яка не заперечувала проти задоволення поданого клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, а також документи, надані додатково стороною захисту на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, колегія суддів доходить такого висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 285 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України, у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно з положеннями ст. 285 КПК України обвинуваченому роз'яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України та право заперечувати проти закриття кримінального провадження у цій частині з зазначеної підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачений надав свою згоду про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши, що йому зрозуміла така підстава звільнення від кримінальної відповідальності.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого, роз'яснивши обвинуваченого наслідки задоволення клопотання, вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого, колегія суддів доходить висновку, що клопотання підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 органом дізнання обвинувачувався у вчиненні 12 серпня 2022 року кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і за вироком суду був визнаний винуватим саме у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, вину у вчиненні якого визнав повністю.
Вирок суду не набрав законної сили.
Санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відноситься до кримінального проступку.
За змістом ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло:
- згідно з п. 2 - три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду.
Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що обвинувачений, починаючи 12 серпня 2022 року, ухилявся від суду, а також відсутні відомості про те, що обвинувачений протягом цього часу вчинив інший злочин, що підтверджується даними Вимоги про судимість, тобто, відсутні відомості про те, що перебіг давності зупинявся або переривався.
На час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції вирок суду, який наразі оскаржується, не набрав законної сили.
Таким чином, підставою звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (чч. 2-4 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення від кримінальної відповідальності, і таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що у провадженні наявні умови, які є правовою підставою для прийняття рішення судом апеляційної інстанції про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.
Отже, з урахуванням обставин справи, положень ст. 12, ст. 49 КК України станом на час апеляційного розгляду сплинув строк 3 роки та закінчились визначені ст. 49 КК України строки давності, а, відтак, на думку колегії суддів, є правові підстави для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинений кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Оскільки обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження за поданою апеляційною скаргою.
Відповідно до ст.. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За таких обставин клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України підлягає до задоволення, вирок суду - скасуванню, ОСОБА_8 - звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 309 КК України - закриттю.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 309 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12022116040000581 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 1 ст.309 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази знищити.
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
____________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4