Провадження № 11-кп/824/2672/2026 Категорія: ч. 3 ст. 368 КК України
ЄУН: 378/811/20 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
21 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7
ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9
ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 12 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 42019100000000482, внесеному до ЄРДР 6 серпня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - кожної - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 12 вересня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019100000000482 за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - кожної - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повернуто прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Так, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, є такими, які прокурор вважає встановленими, відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для повернення обвинувального акту відсутні.
Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.
Як вважає прокурор, суд, мотивуючи прийняте рішення про повернення обвинувального акту прокурору, вийшов за межі повноважень, визначених главою 27 КПК України, вдавшись до оцінки доказів у кримінальному провадженні.
У зв'язку з чим прокурор вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню як незаконна, необґрунтована, та така, що суперечить вимогам КПК України.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 12 вересня 2025 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 4201910000000482 залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, обвинувачених, які підтримали позицію захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно з положеннями ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції не дотримався наведених вимог закону.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 18 серпня 2020 року до Ставищенського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019100000000482, внесеному до ЄРДР 6 серпня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - кожної - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року обвинувальний акт призначений до судового розгляду.
Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2024 року ОСОБА_11 та ОСОБА_9 - кожна - визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та кожній призначено покарання у виді однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2024 року вирок скасований та призначений новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 12 лютого 2025 року обвинувальний акт, у якому сформульоване змінене обвинувачення, у даному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, повернуто прокурору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 12 лютого 2025 року про повернення обвинувального акта, у якому сформульоване змінене обвинувачення, у даному кримінальному провадженні скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Повертаючи обвинувальний акт у кримінальному провадженні прокурору за результатами проведеного підготовчого судового засідання, суд першої інстанції, обґрунтовуючи ухвалу обставинами, викладеними в ухвалі Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2024 року, послався на невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, оскільки в обвинувальному акті відносно обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відсутнє конкретно сформульоване обвинувачення відповідно до вимог КПК України, а відсутність чіткого, конкретного формулювання обвинувачення у скоєнні злочину фактично позбавляє обвинувачених осіб можливості захищатися від такого обвинувачення в суді.
Так, пославшись на обставини висунутого обвинувачення, суд вказав, що:
- з матеріалів кримінального провадження не вбачається, як саме із використанням свого службового становища (яких саме службових повноважень) обвинувачені, кожна, могли вживати заходи для прийняття рішення Гейсиською сільською ради щодо голови вказаної сільської ради, депутатів зазначеної сільської ради сесії, як колегіального органу, до повноважень якого віднесено вирішення такої передачі, що могло б бути підставою для початку досудового розслідування за ч. 3 ст. 368 КК;
- в обвинувальному акті не вказано, коли обвинувачені домовились про спільне вчинення кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються (коли виник даний умисел у обвинувачених, у чому саме полягав та на що саме був спрямований злочинний умисел).
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду, оскільки повернення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення судом прямої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, які перешкоджали суду призначенню обвинувального акта до судового розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Пунктами 1-9 частини 2 статті 291 КПК Українивизначено перелік тих відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов'язково повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а згідно з п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України - дату та місце його складення та затвердження.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо відповідності обвинувального акту вимогам закону, колегія суддів враховує висновок, викладений у Постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16, відповідно до якого …закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:
1) фактичних обставин кримінального правопорушення;
2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);
3) формулювання обвинувачення.
При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому...
Суд звертає увагу, що важливим є виклад самефактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
За змістом обвинувального акта у даному кримінальному провадженні, як обґрунтовано зазначив прокурор, міститься посилання на встановлені під час здійснення досудового розслідування фактичні обставини злочину, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація, та викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення з описом конкретних дій, які інкримінуються кожній з обвинувачених, з зазначенням обставин вчинення кримінального правопорушення в тих межах, в яких слідчий, прокурор вважали встановленими, та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобто, викладена позиція сторони обвинувачення в такому виді, як це вважає за правильне прокурор, та, всупереч висновкам суду першої інстанції, з зазначенням об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого кожній з обвинувачених кримінального правопорушення.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що в підготовчому судовому засіданні не підлягають розгляду питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення. На цій стадії суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи суть обвинувачення, а тому не вправі пропонувати прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події або викладати їх в інший спосіб, а томуобставини, на які посилається суд в оскаржуваній ухвалі, є предметом дослідження під час судового розгляду обвинувального акту, за результатами якого місцевим судом надається оцінка зібраним у провадженні та дослідженим під час судового розгляду доказам.
Також колегія суддів враховує, що ухвалою Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2024 року скасований вирок щодо обвинувачених, ухвалений за зміненим прокурором обвинуваченням, з вказівкою істотних порушень вимог КПК України, які були допущені судом першої інстанції саме при постановленні вироку за зміненим обвинуваченням, та призначений новий розгляд в суді першої інстанції.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що під час підготовчого судового засідання і сторона обвинувачення, і сторона захисту вважали можливим призначити обвинувальний акт до судового розгляду, що спростовує висновок суду про порушення прав обвинувачених.
Враховуючи, що згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України, а обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто, суть висунутого обвинувачення, є предметом розгляду кримінального провадження в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність недоліків в обвинувальному акті з вказівкою фактично на неповноту та неконкретність обвинувачення, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Наведені обставини спростовують висновок суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.
При цьому, на переконання колегії суддів, приймаючи рішення за результатами підготовчого судового засідання, місцевий суд має виходити з положень ст. 22, ст. 26 КПК України щодо змагальності та диспозитивності кримінального провадження та положень ст. 337 КПК України, яка визначає межі судового розгляду, який проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, відповідно до ст. 92 КПК України покладається під час судового розгляду на прокурора.
Зазначені положення норм процесуального законодавства судом першої інстанції не було враховано належним чином.
Таким чином під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які б перешкоджали суду першої інстанції призначити обвинувальний акт до судового розгляду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість повернення обвинувального акта є слушними.
Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України та повернення обвинувального акта прокурору є помилковим, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала суду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КК України у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення, - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 12 вересня 2025 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42019100000000482 за обвинуваченням ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, прокурору, - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4