Справа № 459/4421/25
Провадження № 2-а/459/60/2025
03 лютого 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
представника позивача Мацея М.М.
представника відповідача Чорного З.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській областіпро скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
15.12.2025 представник позивача звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 6273850 від 03.12.2025 про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Адміністративний позов обґрунтовує тим, що жодного правопорушення позивач не вчиняв. З оскаржуваної постанови вбачається, що у графі 7 до постанови додаються відсутні будь-які докази, які б могли підтвердити викладене у оскаржуваній постанові працівником поліції. Відтак вважає, що дана постанова винесена не відповідає вимогам закону, винесена за відсутності доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, тому просить її скасувати.
16.12.2025 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 02.02.2026.
22.01.2026 від Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області надійшли матеріали, які стали підставою для винесення вищезазначеної постанови стосовно ОСОБА_1 .
Представник позивача - адвокат Мацей М.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. Додатково зазначив, що позивач жодних порушень не вчиняв та його вини працівниками поліції не доведено доказами. Окрім цього, позивачу не було роз'яснено, що він може давати пояснення на окремому аркуші.
Представник відповідача Чорний З.А. у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив та пояснив, що 03.12.2025 приблизно о 19:00 год надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що в м. Шептицький по вул. Ст. Бандери, буд. 37 припаркований автомобіль на газоні. За вказаною адресою прибули працівники поліції, однак водія на місці події не було. В подальшому інспекторами поліції було встановлено дані водія, на підставі даних про транспортний засіб. Після цього у присутності правопорушника було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого пп. є п. 15.10 ПДР України - паркування на газоні. Під час винесення постанови, заперечень від Кріля Ю.В. не надходило, також із скаргою протягом 10 днів до них не звертався.
Відповідно до ч 3. ст. 243 КАС України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше п'яти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 03.02.2026 о 10 год. 30 хв.
Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши письмові докази, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.12.2025 інспектором Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Зейцевим Назаром Миколайовичем, винесено постанову серії ЕНА № 6273850 від 03.12.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Як зазначено в постанові, позивачу ставиться в провину те, що 03.12.2025 о 19:49 год в місті Шептицький по вулиці С.Бандери, 37, здійснив стоянку ТЗ на газоні, чим порушив п. 15.10 є ПДР України - порушення стоянки на газонах.
Відповідно частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9. Розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п. 15.10 є ПДР України стоянка забороняється на газонах.
Газон - ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування (п.1.10 ПДР України).
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Вирішуючи питання щодо правомірності рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР України, а саме п.15.10. є ПДР України, суд зазначає про таке.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122 КУпАП) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Зважаючи на те, що зазначене рішення Конституційного Суду України прийняте до внесення змін до ст. 258 КУпАП, то дії відповідача щодо складення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірними.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем, відповідачем надано суду письмові докази та диск із відео файлами.
Так згідно з витягу ІКС ІПНП «Єдиний облік» - електронного рапорту № 18320 від 03.12.2025 вбачається, що Шептицьким РВП ГУ НП у Львівській області зареєстровано ЄО № 18320 від 03.12.2025 з приводу порушення правил дорожнього руху, оскільки 03.12.2025 о 19:35 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03.12.2025 о 19:34 год заявницею ОСОБА_2 повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1 автомобілі припарковані з порушенням ПДР. Також 03.12.2025 о 19:41 год заявницею ОСОБА_2 додатково повідомлено, що за адресою: Шептицький р-н, м. Шептицький, вул. Ст. Бандери, буд. 37, автомобілі Ауді Кью 5, н.з. НОМЕР_1 та Фольксваген Пасат, н.з. НОМЕР_2 припарковані з порушенням ПДР. В результаті виїзду на місце події працівниками поліції проведено профілактичну бесіду та винесено постанову серії ЕНА № 6273850 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно письмових пояснень інспектора ВРПП Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області Зайцева Н.М. від 16.01.2026, вбачається, що під час чергування 03.12.2025 о 19:39 год надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 автомобіль припаркований з порушенням ПДР. Прибувши на місце події було виявлено автомобіль Фольксваген Пасат, н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований з порушенням ПДР, а саме на зеленій зоні. Водія даного автомобіля на місці події не було. В подальшому було встановлено водія даного автомобіля, ним виявився гр. ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . В ході спілкування ОСОБА_1 , повідомив, що не було місця де припаркуватись, тому був змушений припаркуватись в даному місці. Водієві було роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, та винесено постанову серії ЕНА № 6273850 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яку ОСОБА_1 отримав під підпис.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 повідомлено, що за адресою: Шептицький р-н, м. Шептицький, вул. Ст. Бандери, буд. 37 автомобілі припарковані з порушенням ПДР та просить вжити заходів щодо притягнення водіїв до адміністративної відповідальності. Також з відеозапису вбачається, що при спілкуванні поліцейськими з водієм ОСОБА_1 , йому були роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП та зобов'язано перепаркувати автомобіль, який відповів, що перепаркує. У присутності ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яку йому було вручено під підпис. Жодних заперечень стосовно вчинення ним правопорушення не висловлював та не заперечував свою вину під час винесення постанови.
Відтак, доводи позивача та його представника про правомірність його дій спростовуються наведеними вище нормами ПДР України, та дослідженими судом доказами у справі, якими підтверджується порушення водієм Правил дорожнього руху та спростовуються зазначені в позовній заяві обставини. Позивач ж жодних переконливих доказів своєї невинуватості, як на місці вчинення правопорушення так і під час судового розгляду не надав.
Отже, відповідачем в повній мірі доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП.
Разом з тим, суд не встановив порушень при винесенні поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою. Також доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення чи допущення поліцейським процесуальних порушень під час складання постанови про адміністративне правопорушення, судом не здобуто, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, на переконання суду, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вимоги позову не знайшли своє обґрунтування та підтвердження, відтак рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі ст. 139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 255, 286, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833,м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 03 лютого 2026 року.
Суддя: Н. Я. Отчак