Справа № 308/19268/25
1-кс/308/615/26
29 січня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42024072030000101 від 22.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Закарпатської області, м. Мукачево, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої, на утриманні якої перебуває двоє неповнолітніх дітей, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
встановив:
Старший слідчий в ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , за погодженням заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024072030000101 від 22.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обгрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.03.2025 року, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням групою осіб, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» організувала незаконне зберігання, та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін.
Так, 07.03.2025 року, о 14 год. 08 хв. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням групою осіб, за попередньою домовленістю зустрілась з громадянином із зміненими анкетними даними ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був залучений до контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за адресою: м. Мукачево, вул. Миру, 5/12, з метою збути останньому психотропну речовину метамфетамін.
Надалі, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням групою осіб, з метою отримання корисливої вигоди від збуту психотропної речовини, отримала від гр. ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 1000 (одна тисяча гривень) та передала останньому згорток фольги, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина, білого кольору.
Згідно з висновком експерта від 02.04.2025 №СЕ-19/107-25/4359-НЗПРАП надана на дослідження речовина білого кольору в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.
Маса метамфетаміну у перерахунку на метамфетамін основу становить - 0,0871 г.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», метамфетамін, є психотропною речовиною обіг якої обмежено.
Поряд з цим, 15.05.2025 року, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» організувала незаконне зберігання, та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін.
Так, 15.05.2025 року, о 18 год. 20 хв. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням групою осіб, за попередньою домовленістю зустрілась з громадянином із зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був залучений до контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за адресою: м. Мукачево, вул. Миру, 5, з метою збути останньому психотропну речовину метамфетамін.
Надалі, ОСОБА_4 , діючи діючи за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням групою осіб, з метою отримання корисливої вигоди від збуту психотропної речовини, отримала від гр. ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 1000 (одна тисяча гривень) та передала останньому чотири згортки фольги, в середині яких знаходилась порошкоподібна речовина, білого кольору.
Згідно з висновком експерта від 29.05.2025 №СЕ-19/107-25/7229-НЗПРАП надані на експертизу кристалічні речовини, білого кольору, в своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.
Маси метамфетаміну у перерахунку на метамфетамін основу становлять - 0,0084 г., 0,0096 г., 0,0114 г та 0,0093 г.
Загальна маса метамфетаміну у перерахунку на метамфетамін основу становить 0,0387 г.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», метамфетамін, є психотропною речовиною обіг якої обмежено.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, та збуті психотропних речовин, вчинених повторно за попередньою змовою групою осіб.
28.01.2026 року, ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру за ознаками вчинення нею злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
28.01.2026, о 09 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України оскільки наявні обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Клопотання мотивоване тим, що необхідність обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обумовлена наявністю обґрунтованої підозри та тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання й те, що по справі необхідно провести ряд слідчих дій, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, впливати на свідків, вживати заходів на знищення речових доказів у справі. З огляду на що слідчий просить задовольнити подане клопотання.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024072030000101 від 22.10.2024 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України.
28.01.2026 року, ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру за ознаками вчинення нею злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
28.01.2026, о 09 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами: протоколом допиту свідка від 15.01.2026, протоколом допиту свідка від 14.01.2026, повідомленням про підозру від 28.01.2026, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.01.2026, протоколом допиту підозрюваної від 28.01.2026, протоколом допиту свідка від 09.01.2025, протоколом допиту свідка від 11.11.2025, висновком експерта за результатами судової експертизи 02.04.2025 № СЕ-19/107-25/4359-НЗПРАП, якою встановлено, що речовина надана на експертизу є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - метамфетамін, протоколом про результати контрою за вчиненням злочину від 07.03.2025, протоколом допиту свідка від 09.01.2025, протоколом допиту свідка від 11.11.2025, висновком експерта за результатами судової експертизи 29.05.2025 №СЕ-19/107-25/7229-НЗПРАП, якою встановлено, що речовина надана на експертизу є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - метамфетамін, протоколом про результати контрою за вчиненням злочину від 16.05.2025, протоколом огляду і вилучення у покупця товарів, закуплених в результаті проведення оперативної закупки від 15.05.2025, та іншими в сукупності матеріалами кримінального провадження, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для досудового розслідування та не вилучені на даний час; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає доведеними існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду має місце при обставинах, за яких підозрювана, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у результаті визнання її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення може переховуватись від слідства та суду.
Стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрювана має реальну можливість знищити, сховати або спотворити речі та документи, що мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.
Що стосується доводів слідчого про наявність ризику можливості підозрюваної перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що даний ризик нічим не доведений, зокрема слідчим не вказано в який саме інший спосіб підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню.
Стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, враховуючи дані, які характеризують особу підозрюваної, у якої є неповнолітні діти, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого фактичного проживання - АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду, оскільки вважає, що обрання даного запобіжного заходу буде достатнім для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим у частині 1 цієї статті. Також на підозрювану слід покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, а саме - до 26.03.2026 року включно, заборонивши їй залишати місце її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Згідно ст. 181 ч. 4 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1