Справа № 308/18365/25
(заочне)
03 лютого 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дуб В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Короткий виклад обставин справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором №3471719 від 19.02.2023 в розмірі 52 992,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.02.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №3471719 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними умовами, та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Відповідно до умов договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 9600 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування та виконати інші передбачені договором обов'язки. Кредит надається строком на 359 днів, стандартна процентна ставка - 1,99% на день.
Позивач вказує, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (яку позичальник зазначив при оформленні кредиту). Проте, відповідач неналежним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.
26.10.2023 між TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №?26102023, за яким Первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за Кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Новому кредитору) - відповідно до договору факторингу №?ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. За умовами якого ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором.
Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №?ДО-20250909/001 від 09.09.2025 р., заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3471719 становить 52 992 грн.
Станом на сьогодні заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 52 992,00 грн., з яких: 9600,00 грн. - тіло кредиту, 43 392,00 грн. - нараховані відсотки.
Процесуальні дії по справі, заяви сторін
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.
Представник позивача у судове засідання 03.02.2026 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення даного судового засідання на адресу суду не надходило. При цьому, до позову додано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Крім того, в п.4 прохальної частини позову представник позивач також просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання 03.02.2026 повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки, та SMS-повідомлення на номер телефону вказаний у позовній заяві, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав.
Крім того, слід зазначити, що за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками та повістка, при цьому конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи наведене а також те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 19.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір №3471719 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п.п. 1.1. Договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.
На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип Кредиту - кредит. Сума кредиту складає 9600,00 гривень (п.1.2. Договору).
У п.1.3. Договору визначено строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів- кожні 15 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору.
В п.1.4. договору визначено проценти за користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 2,00% в день, знижена процентна ставка становить 1,10 % в день. Також зазначена орієнтовна реальна річна процентна ставка (п.1.5. договору), та орієнтовна загальна вартість кредиту (п.1.6. договору).
Відповідно до п.п. 2.1.Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту у випадку не можливості зарахування платежу на зазначену платіжну карту з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки).
Відповідно до п.п.9.7.1. вказаного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання.
Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладання аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором X519 19.02.2023 01:02:45.
Підписуючи цей договір Клієнт підтверджує, що перед його укладенням йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті; за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», що розміщені на веб-сайті і затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п.9.9. договору).
Також до матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування: сума кредиту - 9600,00 грн., строк кредитування - 360 днів, мета отримання кредиту - споживчі потреби, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: стандартна процентна ставка - 730,00% річних (або 2,00% в день), знижена процента ставка - 401,50% річних (або 1,10% в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 69 120,00 грн., за зниженою процентною ставкою -67824,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою -78720,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою -77424,00 грн.; реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних - 34189,60%; реальна річна процентна ставка (з урахуванням зниженої ставки), відсотків річних -34189,60%. Вказаний паспорт споживчого кредиту підписано кредитодавем ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та електронним підписом споживача ОСОБА_1 Х519 19.02.2023 01:01:44.
Листом від 28.02.2024 ТОВ «УПЕЙТЕК УКРАЇНА» повідомлено, що між Товариством та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №210222-1 від 21.02.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 19.02.2023 01:04:10 на суму 9600,00 грн., вказано номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 34717191676761447, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Також долучено Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (нова редакція), затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021.
З розрахунку заборгованості за договором №3471719 від 19.02.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.10.2023, здійсненого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» слідує, що заборгованість позичальника ОСОБА_1 за вказаним договором за період 19.02.2023 - 26.10.2023 становить 52 992,00 грн, з яких: 9600,00 грн. - тіло кредиту; 43392,00 грн. - проценти за користування.
Судом також встановлено, що 26.10.2023 TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Кредитор) та ТОВ «ФК ПРОФІТ» (Новий кредитор) уклали Договір відступлення прав вимоги №26102023, відповідно до п. 1.1. якого, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).
Згідно п. 1.2. вказаного договору внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами.
Крім того, 09 вересня 2025 року ТОВ «ФК ПРОФІТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Фактор) укладено договір факторингу №?ДО-20250909/001, відповідно до п.2.1 якого у відповідності до умов цього Договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту Фінансування (Ціну Договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки, встановлені цим договором. Згідно п. 3.1.3. вказаного договору факторингу Право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання цього Договору після чого Фактор стає Кредитором щодо Боржників стосовно їх заборгованостей за Кредитними договорами.
Копією платіжної інструкції №1 від 17.09.2025 підтверджується факт перерахування ТОВ «ФК«СІТІ КОЛЕКТ» на рахунок ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошових коштів у сумі 1007777,66 грн. оплати суми фінансування згідно договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №?ДО-20250909/001, та копії витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3471719 від 19.02.2023 на загальну суму заборгованості 52 992,00 грн.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Окрім того, за приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається з матеріалів справи, договір №3471719 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.02.2023 р. укладено між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем, такий підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х519 19.02.2023 01:02:45 ОСОБА_1 .
Відповідно до умов п.п.9.7 Договору такий вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
За умовами договору відповідач отримав кредит у сумі 9600,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на вказану ним банківську картку на строк 360 днів. Також, у вказаному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у визначеному в договорі розмірі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
При цьому, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за Договором №3471719 від 19.02.2023 року станом на 26.10.2023 становить 52992,00 гривень, з яких: тіло кредиту - 9600,00 грн.; проценти за користування - 43392,00 грн.
Окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, які передбачені умовами договору № №3471719 від 19.02.2023.
Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов'язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов'язок Позичальника оплачувати їх припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, надано Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, Паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем, у яких міститься інформація щодо процентної ставки за кредитом.
Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.
Крім того, як встановлено судом 26.10.2023 року TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» уклали Договір відступлення прав вимоги №26102023, відповідно до якого, Кредитор передав (відступив) Новому Кредиторові за плату, права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).
Також, 09 вересня 2025 року ТОВ «ФК ПРОФІТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (Фактор) укладено договір факторингу №?ДО-20250909/001, відповідно до умов якого Клієнт відступив (передав) Фактору Права вимоги, а Фактор набув Права вимоги від Клієнта, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 3471719 від 19.02.2023, що підтверджується копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 де вказано боржника ОСОБА_1 , та платіжною інструкцією кредитового переказу №1 від 19.09.2025.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
При цьому, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, ні на рахунок ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», ні попереднього кредитора.
Так, розрахунком заборгованості за договором підтверджується, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 52 992,00 гривень. Будь-яких відомостей та доказів на спростування наявної заборгованості чи наявності такої в іншому розмірі матеріали справи не містять.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, наявну заборгованість ні позивачу, ні попередньому кредитору в добровільному порядку не погасив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та стягнення із відповідача заборгованості за договором №3471719 від 19.02.2023 у сумі 52 992,00 грн., з яких: тіло кредиту - 9600,00 грн., нараховані відсотки - 43 392,00 грн.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір №25 про надання правової допомоги від 17.10.2025, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «СІТІ КОЛЕКТ» та Адвокатом Бацюк Оксана Миколаївна, додаток №1 до вказаного договору про надання правової допомоги, в якому міститься прайслист щодо виду послуг та ціна роботи; заявка про надання правової допомоги №321 від 10.11.2025 і Витяг з акту про надання правової допомоги №321 від 11.10.2025, в яких сторонами погоджено надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації 2 год (1500,00 грн/год) вартістю 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 год. (3000 грн/год) вартістю 12000,00 грн.; платіжну інструкцію №408 від 11.11.2025 відповідно до якої ТОВ «ФК«СІТІ КОЛЕКТ» перерахувало на рахунок адвоката Бацюк О.М. грошові кошти у сумі 55 000,00 грн в якості оплати за договором правової допомоги №25 від 17.10.2025.
Відповідач щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявлено.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При цьому, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Окрім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності, ціну позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 11, офіс 1, код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за договором №3471719 від 19.02.2023 в розмірі 52 992 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 11, офіс 1, код ЄДРПОУ 43950742.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено - 03 лютого 2026 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило