Справа № 308/1563/26
1-кс/308/694/26
03 лютого 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 30.01.2026 року внесені до ЄРДР за №12026070000000036, про накладення арешту на майно, -
З внесеного прокурором клопотання та доданих матеріалів вбачається, що 30.01.2026 року, близько 11 год. 30 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, а саме сідельним вантажним тягачем марки «DAF» моделі «95XF 430» реєстраційний номер НОМЕР_1 у щепленні із спеціалізованим напівпричіпом марки «NOOTEBOOM» моделі OSD 43-03 реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому перевозив вантаж у вигляді самохідної бурової установки, рухаючись по автодорозі «М-06» сполученням «Київ-Чоп», зі сторони міста Львів у напрямку міста Мукачево, проїхавши дорожній інформаційно-вказівний знак 5.68 «Кілометровий знак 722 +129 м., що поблизу населеного пункту с. Нижні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області, де дорога має крутий спуск «Абранського» перевалу та заокругленість праворуч по ходу його руху, діючи у супереч вимог п.п.1.3., 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість»,«дорожня обстановка» п. 2.3.,б, п.11.1., 11.3, п. 12.1., «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 які вступили в дію з 1 січня 2002 року, будучи самовпевненим, розраховуючи на свій водійський досвід та навики керування транспортним засобом, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, маючи можливість завчасно оцінити дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його руху у конкретних дорожніх та погодних умовах, не втримав керований ним автомобіль (напівпричіп) у межах своєї смуги руху, перетнувши дорожню горизонтальну розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, на які в'їзд заборонено, допустив виїзд на зустрічну смугу руху внаслідок чого допустив зіткення із легковим автомобілем марки GMC моделі TERRAIN д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , який в той час рухався у зустрічному напрямку разом із своєю дружиною ОСОБА_5 , яка перебувала на передньому пасажирському народження та малолітньою дочкою ОСОБА_6 ,
Внаслідок вказаної автопригоди водій легкового автомобіля марки GMC моделі TERRAIN р.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 та його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 від отриманих травм загинули на місці дорожньо-транспортної події, а малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із травмами різного ступеня важкості було доставлено до КНП «Обласна дитяча лікарня».
30.01.2026 року в період часу з 13 год. 10 хв. по 15 год. 30 хв. старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 проведено огляд місця вказаної дорожньо-транспортної пригоди під час якого вилучено наступні речі:
- сідловий тягач марки «DAF» моделі «95 XF 430» реєстраційний номер НОМЕР_4 належний ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_2 , який поміщено на спеціальний майданчик за адресою АДРЕСА_3 ;
- спеціалізований напівпричіп марки «Nooteboom» моделі «OSD 43-03» реєстраційний номер НОМЕР_5 належний ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_2 , який поміщено на спеціальний майданчик за адресою АДРЕСА_3 ;
- легковий автомобіль марки «GMC» моделі «Terrain» реєстраційний номер НОМЕР_3 належний ОСОБА_5 , мешканці АДРЕСА_1 , який поміщено на спеціальний майданчик за адресою АДРЕСА_3 ;
- самохідну бурову установку марки «Atlas Copco» належну ТОВ «Гранрозробка» с. Поліське, Коростенського району, Житомирської області, який поміщено на спеціальний майданчик за адресою АДРЕСА_3 .
Відомості про вказане кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України 30.01.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026070000000036, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
30.01.2026 року постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , речі, які 30.01.2026 вилучені в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме: сідловий тягач марки «DAF» моделі «95 XF 430» реєстраційний номер НОМЕР_4 належний ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_2 , який поміщено на спеціальний майданчик за адресою АДРЕСА_3 ; спеціалізований напівпричіп марки «Nooteboom» моделі «OSD 43-03» реєстраційний номер НОМЕР_5 належний ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_2 , який поміщено на спеціальний майданчик за адресою АДРЕСА_3 ; легковий автомобіль марки «GMC» моделі «Terrain» реєстраційний номер НОМЕР_3 належний ОСОБА_5 , мешканці АДРЕСА_1 , який поміщено на спеціальний майданчик за адресою смт. Воловець, вул. Фабрична, 2, Мукачівського району, Закарпатської області; самохідна бурова установка марки «Atlas Copco» належний ТОВ «Гранрозробка» с. Поліське, Коростенського району, Житомирської області, який поміщено на спеціальний майданчик за адресою смт. Воловець, вул. Фабрична, 2, Мукачівського району, Закарпатської області - визнані речовими доказами в межах даного кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування необхідно провести ряд експертних досліджень із вилученим майном, а також провести слідчий експеримент, у зв'язку з чим на вказані вище речі необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів, та запобіганню їх втрати, чи знищення.
З огляду на вищенаведене, прокурор просить накласти арешт на вищевказане майно.
Дослідивши внесене прокурором клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні згідно ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Так, всупереч вимогам частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна прокурором не зазначено чіткої підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту.
Окрім цього, прокурором не долучено до матеріалів клопотання реєстраційні документи на вантаж, який просить арештувати, що унеможливлює ідентифікувати такий.
Також прокурором не зазначено, яке відношення має вилучений вантаж до порушеного кримінального провадження та його відповідність критеріям зазначеними в ст. 98 КПК України.
Також слідчим суддею було встановлено, що прокурором у клопотанні не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання прокурор, як суб'єкт, який безпосередньо здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб'єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання.
У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбаченіст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_2 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 30.01.2026 року внесені до ЄРДР за №12026070000000036, про накладення арешту на майно - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1