Справа № 304/357/25 Провадження № 3/304/57/2026
02 лютого 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Чинадійово Мукачівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 327491 від 05 лютого 2025 року видно, що ОСОБА_1 того ж дня о 19.55 год був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Сімер прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 7 000 м від лінії державного кордону України на напрямку 201 прикордонного знаку за вчинення спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України у пішому порядку, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України».
Постановою судді від 02 травня 2025 року матеріали даної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були повернуті на доопрацювання до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України через встановлені недоліки, після чого надіслані до суду з листом, в якому уповноважена особа зазначає про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме за вчинення повторної спроби незаконного перетинання державного кордону України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у чергове судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, в тому числі шляхом надіслання смс-повідомлення з текстом судової повістки на зазначений ним у відповідній заяві номер, однак повідомлення не доставлене через недоступність абонента, а поштове відправлення повернуте на адресу суду з підстави відсутності адресата за вказаною у матеріалах протоколу адресою місця проживання; жодних заяв чи клопотань до суду не надходило. Відтак суддя вважає, що судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство.
За наведеного суддя вважає можливим розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 , оскільки з огляду на положення ст. 268 КУпАП, його неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зібрано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 327491 від 05 лютого 2025 року, протокол про адміністративне затримання від 05 лютого 2025 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 05 лютого 2025 року, рапорт інспектора В.Бурака від 05 лютого 2025 року та Схема затримання громадянина України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 327491 від 05 лютого 2025 року та додатку до справи, надісланого на усунення недоліків, ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Сімер прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 7 000 м від лінії державного кордону України на напрямку 201 прикордонного знаку за вчинення повторної спроби незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Аналогічні відомості містить протокол про адміністративне затримання від 05 лютого 2025 року.
З протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 05 лютого 2025 року вбачається, що у громадянина ОСОБА_1 було вилучено мобільний телефон.
Дослідивши вказані докази, суддя вважає, що такі не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, оскільки не вказують на наявність у його діях прямого умислу на незаконний перетин Державного кордону України, а також на повторність його дій протягом року, в той час як запис у протоколі про це таким доказом у розумінні ст. 251 КУпАП не є.
Відтак, протокол про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне затримання доводять виключно факт перебування ОСОБА_1 у прикордонному районі на напрямку 201 прикордонного знаку (околиця населеного пункту Сімер), на відстані 7 000 м до лінії Державного кордону України.
Разом з цим наявний у матеріалах справи бланк «Пояснення» суддя не може використати в якості доказу, оскільки в такому заповнено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної, місце затримання, а також датовано та підписано (поставлено галочку) від імені ОСОБА_1 ; власноручно викладені письмові пояснення ОСОБА_1 , які б підтверджували наявність наміру на незаконний перетин кордону в матеріалах справи відсутні.
Крім того суддя зважає на те, що фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до правопорушення, яке ставиться йому у провину, судді не надано.
Окрім цього під час особистого огляду речей у громадянина ОСОБА_1 не було вилучено жодних речей та документів, які б могли свідчити про намір перетину державного кордону, зокрема документи для виїзду за кордон або ж іноземну валюту, тощо.
Виходячи з вищенаведених обставин суддя дійшов висновку, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Саме по собі перебування ОСОБА_1 на відстані 7 000 м від лінії державного кордону, при відсутності доказів повторності вчинення ним правопорушення, не може слугувати доказом наявності у нього наміру незаконно перетнути Державний кордон України, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.