Провадження № 22-ц/803/4100/26 Справа № 214/7839/25 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І.Б. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
про повернення апеляційної скарги
02 лютого 2026 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Бондар Я.М.
Суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року у справі № 214/7839/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи на боці відповідача: ОСОБА_3 , Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Акціонерне Товариство «Криворізький залізорудний комбінат» про встановлення проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання позивача членом сім'ї померлого,
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача - Павалій О.В. про об'єднання позовних вимог за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про встановлення проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання позивача членом сім'ї померлого з позовними вимогами за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про встановлення факту окремого проживання у справі № 214/7839/25.
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна, оскаржив зазначену ухвалу в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до положень ч.2 ст.352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Частиною 1 статті 353 ЦПК України встановлений вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Зі змісту вказаної статті не вбачається, що ухвали суду першої інстанції, якими відмовлено в об'єднанні позовних вимог можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Частиною 5 статті 357 ЦПК України передбачено перелік підстав, за якими апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.
Зокрема, пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Згідно з пунктом «d» статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 07 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі.
Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині 1 статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.
Згідно з частиною 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19).
Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 353 ЦПК України є вичерпним.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України).
Оскільки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна, оскаржує ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні клопотання про об'єднання позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року повернути заявнику.
Керуючись п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року у справі № 214/7839/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи на боці відповідача: ОСОБА_3 , Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Акціонерне Товариство «Криворізький залізорудний комбінат» про встановлення проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання позивача членом сім'ї померлого - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: