Провадження № 11-сс/803/223/26 Справа № 182/7223/25
28 січня 2026 року м. Кривий Ріг
28 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2026 року, якою застосовано до підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, -
Згідно до ухвали слідчого судді, 30 грудня 2025 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 . Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2025 року за № 42025042100000093 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 в кінці серпня 2025 року, у невстановлений слідством час, місці та за невстановлених слідством обставин з метою подальшого збуту незаконно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, придбав невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку почала зберігати при собі.
21.08.2025 року близько 10:37 год. працівники поліції, у відповідності зі ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» для документування та доказу злочинної діяльності ОСОБА_7 , пов'язаної із незаконним обігом психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, в приміщені Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, який розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Педагогічна, 1, передали для придбання у неї психотропної речовини, обіг якої обмежено - «метамфетамін», громадянину під вигаданими анкетними даними ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 500 гривень, а саме: купюра номіналом 100 грн. серії ЕВ № 2801970 - Національного банку України, купюра номіналом 100 грн. серії АМ № 5948586 - Національного банку України, купюра номіналом 100 грн. серії ЄБ № 0273404 - Національного банку України, купюра номіналом 100 грн. серії ЄИ № 8329912 - Національного банку України, купюра номіналом 100 грн. серії ЕЄ № 7770231 - Національного банку України.
21.08.2025 року об 11:31 год. ОСОБА_9 направився до умовного місця, а саме узбіччя траси Н-23 поруч із селом Придніпровське, Нікопольського району Дніпропетровської області (47.6219198, 34.4526841), де ОСОБА_9 об 11:35 год. передав ОСОБА_7 надані йому працівниками поліції грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) гривень. Після чого, ОСОБА_7 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, незаконно збула ОСОБА_9 сліп-пакет з кристалічною речовиною. Після чого, ОСОБА_9 добровільно видав, придбаний ним у ОСОБА_7 , у ході оперативної закупки сліп-пакет з кристалічною речовиною, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-25/40816-НЗПРАП від 21.10.2025 масою 0,1239 г, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну в речовині складає 0,0990 г.
Умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено, з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, обіг якої обмежено.
29.12.2025 року ОСОБА_7 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2026 року, застосовано до підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Мотивуючи вказане рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих їй злочинах, проте стороною обвинувачення не доведено не достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваної для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому застосування щодо неї запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурором ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2026 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Не оскаржуючи висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй злочинів, посилається на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що слідчий суддя дійшов до хибного висновку про можливість обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, підозрювану ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
В силу ст. 183 КПК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча би один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухав думку учасників процесу, дослідив фактичні обставини та матеріали кримінального провадження.
Виходячи зі змісту ст. 177 ч. 2 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення, обґрунтовано підтверджується матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного висновку, що доводи прокурора про наявність такого ризику, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду, є обґрунтованими, оскільки підозрювана ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду..
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що на момент реєстрації кримінального провадження, тобто на 09.07.2025 року вже існувала обґрунтована інформація про збут ОСОБА_7 психотропних речовин, а оперативна закупка проведена 21.08.2025 року, тобто через деякий час після реєстрації кримінального провадження, ОСОБА_7 продовжила збувати психотропні речовини, тобто є очевидні ознаки систематичності та повторності вчинення злочину, крім того, ОСОБА_7 не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність у підозрюваної будь-яких стримуючих факторів від вчинення нових злочинів, а тому, залишаючись на свободі, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідчим суддею першої інстанції враховано, що підозрювана ОСОБА_7 , яка хоча і підозрюється у вчиненні тяжких злочинах, однак раніше не судима, має постійне місце проживання, має на утримані двох неповнолітніх дітей.
З огляду на викладене, на думку колегії суддів, прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби; ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Крім того, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою принципи конвенційного прецедентного права передбачають чотири основні підстави:
1.Ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (Рішення у справі «Шьегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 р., серія А, № 9, п.15);
2.Ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (Рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 р., серія А, № 7, п.14);
3.Вчинення ним подальших правопорушень (Рішення у справі «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 р., серія А, № 10 п.9);
4.Або спричинення ним порушень громадського порядку (Рішення у справі «Летельєр проти Франції» від 16 червня 1991 р., серія А, № 207, п.51).
Таким чином, ризики вказані прокурором про переховування підозрюваної від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість підозрюваного, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (рішення у справі «W. Проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, п.33.).
Колегія суддів зазначає, що крім вищезазначеного, статтею 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (з подальшими змінами), передбачено застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ як джерела права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку, зазначені слідчим у клопотанні доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_7 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а саме у виді цілодобового домашнього арешту, а тому, зазначені в апеляційної скарги прокурора доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді - не обґрунтовані.
На думку колегії суддів, немає підстав вважати, що слідчим суддею допущені якісь порушення норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 194, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2026 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвалу є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: