Провадження № 11-сс/803/291/26 Справа № 204/316/26 Слідчий суддя у І інстанції - ОСОБА_1 Суддя в ІІ інстанції - ОСОБА_2
29 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра області від 16 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42025041110000484 від 19 серпня 2025 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 114-1, частинами 1, 2 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Чечелівський районний суд міста Дніпра від 16 січня 2026 року задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 строком до 60 днів, тобто до 15 березня 2026 року, без визначення розміру застави.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя врахував обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень, встановив наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Ризик, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, прокурором не доведений. Застосування більш м'якого запобіжного заходу непов'язаного із триманням під вартою на думку слідчого судді є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення застави.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід або з правом внесенням застави.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню оскільки в ній відсутні посилання на конкретні докази, які обґрунтовують обставини кримінального провадження.
Захисник вважає підозру у вчиненні ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень необґрунтованою, будь яких фактичних обставин щодо перешкодження законній діяльності Збройних Сил України та наявність умислу в діях підозрюваного стороною обвинувачення не наведено.
Зауважує, що саме по собі внесення недостовірних даних до результатів військово-лікарської комісії щодо погіршення стан здоров'я окремих військовозобов'язаних саме по собі не є достатньою підставою вважати, що у особи, яка вносить такі відомості існує умисел на перешкоджання законній діяльності ЗСУ. У зв'язку з чим вважає, що відсутні підстави для врахування положень ч. 6 ст. 176 КПК.
Вважає вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК недоведеними стороною обвинувачення. Наголошує, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, одружений, має дитину, працевлаштований на посаді інженера на Державному підприємстві «Бар'єр», позитивно характеризується за місцем роботи, є особою з інвалідністю.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваної, посилаючись на її безпідставність, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Згідно з вимогами статей 177, 178 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей.
За вимогами ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином. Доводи захисту, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд вважає неспроможними з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1, 2 ст. 369 КК, за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
15 січня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених . 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1, 2 ст. 369 КК, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період за попередньою змовою групою осіб; наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища; наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене повторно.
Повідомлення про підозру має містити відомості, зокрема зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86 рішення від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, пункт 175 рішення від 21.04.2011).
З наданих матеріалів слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується, зокрема витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.01.2026; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (в порядку ст. 214 КПК); рапортами виявлення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідків від 21.08.2025; протоколами від 07.10.2025 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді (аудіо-, відео контроль особи), та іншими матеріалами в сукупності, долученими до клопотання слідчого.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Отже, на даній стадії слідчий суддя та апеляційний суд не повинен керуватись стандартом доказування “поза розумним сумнівом», оскільки стадія досудового розслідування ще триває і здійснюється збір доказів та фіксування певних обставин, для забезпечення цього, зокрема і застосовуються запобіжні заходи.
Враховуючи викладене, доводи захисту про відсутність будь-яких доказів причетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів є неспроможними та спростовуються дослідженими матеріалами провадження.
Таким чином, долучені до клопотання слідчого докази дають підстави для висновку, що дії ОСОБА_7 містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1, 2 ст. 369 КК, відповідно до положенням п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, дають матеріально-правові підстави для застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, що заявлені ризики не доведені стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними, а висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, є обґрунтованими.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема суворістю ймовірного покарання, яке підозрюваному загрожує у разі визнання його винуватим, адже інкриміновані йому кримінальні правопорушення за правилами ст. 12 КК відносяться до тяжкого злочину (ч. 1 ст. 114-1 КК), яке передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, до нетяжкого злочину, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 2 до 4 років (ч. 1 ст. 369 КК) та до тяжкого злочину, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років (ч. 2 ст. 369 КК).
Водночас тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів зважає на те, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, серед іншого, обумовлений тим, що досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних проваджень, наразі не завершено.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
З огляду на вищевикладене, доводи захисту про недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків є необґрунтованими та спростовуються дослідженими матеріалами.
Водночас слідчим суддею обґрунтовано визнано недоведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 5 ст. 177 КПК, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
При цьому, слідчим суддею враховано положення ч. 6 ст. 176 КПК, якою встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою
Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії та органу слідства необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій, тому забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим ризикам.
Суд апеляційної інстанції зважає на доводи захисника про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, відомості про його особу, а саме, що підозрюваний одружений, має на утриманні дитину та доглядає за матір'ю, однак вказані обставини не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді та не спростовують правильності висновків слідчого судді про те, що інший, більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Також, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному застави, як альтернативного запобіжного заходу, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК, якою визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді апеляційним судом не встановлено, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного відповідає вимогам ст. 177, 178, 183, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра області від 16 січня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 114-1, частинами 1, 2 статті 369 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4