Провадження № 22-ц/803/2768/26 Справа № 216/955/25 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
03 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 216/955/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року, яке ухвалено суддею Малаховською І.Б. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовна заява мотивована тим, що 03 березня 2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 79471849. Кредитний договір підписано електронним підписом. Підписавши цей договорі позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». А також погодився, що до моменту підписання Договору позики відповідач вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику , у тому числі і на умовах фінансового кредиту розміщеному на сайті банку, їх зміст, суть, об'єм зобов'язання.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучі опубліковані на сайті. Ці правила є публічною пропозицією (офертою)
14 червня 2021 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21.
Відповідно до реєстру боржників № 27 від 19 липня 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 48 650 грн.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Крім того, 13 березня 2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 2435582 на аналогічних умов з вищезазанчем договором.
14 червня 2021 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21.
Відповідно до реєстру боржників № 29 від 19 серпня 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18 600 грн.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Крім того, 11 квітня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7235411. Договір позики підписано електронно-цифровим підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 11-01/2024.
Відповідно до реєстру боржників № 7 від 18 вересня 2024 року до Договору факторингу № 1101/2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 15 286,50 грн.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором № 79471849 в розмірі 48 650 грн, за кредитним договором № 2435582 в розмірі 18 600 грн, кредитним договором № 7235411 в розмірі 15 286,50 грн та понесені судові витрати в розмірі 3 028 грн.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами, а саме: № 79471849 в розмірі 48 650 грн з яких: 14 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34 650 грн - сума заборгованості за відсотками; № 2435582 в розмірі 18 600 грн з яких: 5 500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 100 грн - сума заборгованості за відсотками; № 7235411 в розмірі 15 286,50 грн, з яких: 4 300 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 912,50 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 5 074 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 028 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоовленні позовних вимог позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що свідчить про наявність підстави для відмови в задоволенні позову.
Позивачем по справі не надано належних доказів отримання новим кредитором прав вимоги первісних кредиторів, оскільки на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 14 червня 2021 року, боргові зобовязання відповідача за кредитними договорами від 03 березня 2024 року та від 13 березня 2024 року ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредиторові на час укладення договору факторингу. Аналогічний підхід до застосування норм чинного законодавства при тлумаченні договору про відступлення прав вимоги застосовано в постановах Чернігівського апеляційного суду, Дніпровського апеляційного суду та Рівненського апеляційного суду.
Апелянт зазначає, що відсутність доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам та інших належних та достовірних доказів, позбавляє відповідача та суд можливості встановити та превірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув права вимоги за кредитними договорами в зазначеній позивачем сумі.
Відповідач наполягає на тому, що він не укладав та не підписував кредитні договори в редакції, які долучено в якості доказів до позовної заяви, відповідно не погоджував надмірні процентні ставки та інші умови кредитування. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи сторінки кредитних договорів (у виді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що ці договори підписані електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документу. Жоден наданий позивачем доказ не доводить, що відповідач узгоджував кожну сторінку кожного з цих договорів, що свідчить про неукладеність кредитних договорів.
Крім того апелянт зазначає, що надані позивачем розрахунки заборгованості фактично не можна вважати розрахунками, оскільки вони не містять жодної формули/методики розрахування заборгованості за кожен день, а лише зазначають розмір боргу на дату відступлення заборгованості, що свідчить про неможливість перевірки нарахувань судом як по тілу кредиту, так і про процентах за користування кредитом. Відсутність належного розрахунку заборгованості з боку первісного кредитора не дозволяє переконатися, що заявлені суми по процентам були розраховані вірно та з урахуванням законодавства, зокрема Закону України «Про споживче кредитування», яким обмежено розмір процентів по споживчим кредитам.
Незважаючи на набрання чинності Законом україни «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, фінансові компанії не привели свою діяльність, а також умови кредитних договорів відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжили нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 % на день, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством. З огляду на наведене, вказані вище дії фінансових компаній безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування щоденної відсоткової ставки у розмірі 2,5 % на день значно перевищують встановлений максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором у розмірі 1 % та були несправедливими, а тому розмір стягнутих відсотків є безпідставним.
Окрім наведеного вище, апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять жодного належного, достатнього доказу переахування відповідачу сум позик за кредитними договорами (платіжне доручення, чек, тощо).
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу представника відповідача - залишити без задоволення.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, 03 березня 2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір позики № 79471849 про надання ОСОБА_2 позики на суму 14 000 грн, строк дії договору 30 днів, процентна ставка - 2,5 % в день. Також в договорі зазначено дату повернення кредиту - 01 квітня 2024 року та орієнтовану загальну вартість позики - 17 150 грн. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором 81213 (а.с.9-11).
Відповідно до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників (а.с. 13).
Згідно акту прийому - передачі Реєстру боржників № 27 від 19 липня 2024 року до Договору Факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2025 року клієнт передав в факторинг прийняв Реєстр боржників № 27 від 19 липня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників стосовно заборгованості (а.с. 19).
Відповідно до витягу з реєстру Боржників № 27 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року заборгованість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 79471849 становить 48 650 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 14 000 грн, суми заборгованості за відсотками 34 650 грн (а.с. 20).
Відповідно до Договору позики № 2435582 від 13 березня 2024 року, укладеного між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 останній отримав позику на суму 5 500 грн, строк дії договору 30 днів, процентна ставка - 2,5 % в день. Також в договорі зазначено дату повернення кредиту - 12 квітня 2024 року та орієнтовану загальну вартість позики - 6 325 грн. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором x8M3R8 (а.с.22-24).
Відповідно до витягу з реєстру Боржників № 29 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року заборгованість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 2435582 становить 18 600 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 5 500 грн, суми заборгованості за відсотками 13 100 грн (а.с. 28).
Згідно договору позики № 7235411 від 11 квітня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манфою», останній отримав позиу на суму 4 300 грн. Відповідно до п. 2.3.4 Договору загальний строк позики до 25 червня 2024 року. Згідно п. 2.3.6, 2.3.7 дата повернення позики - 25 червня 2024 року,загальні витрати за позикою 1 612,50 грн.
Відповідно до п. 2.5 Договору позика надається позичальнику в день підписання сторонами Догвору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в Особовому кабінеті. Договір підписано електронним одноразовим ідентифікатором f79115 ( а.с.35-40).
Крім того відповідачем було підписано паспорт позики до Договору позики № 7235411 від 11 квітня 2024 року, в якому сторони погодили основні умови надання коштів у позику з урахуванням побажання споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості позики для споживача та порядок повернення позики (а.с.43-45).
Відповідно до Договору факторингу № 11-10/2024 від 11 січня 2024 року ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників (а.с. 46-48).
Згідно акту прийому - передачі Реєстру боржників № 7 від 18 вересня 2024 року до Договору Факторингу № 11-01/2024 від 11 січня2024 року клієнт передав в факторинг прийняв Реєстр боржників № 7 від 19 вересня 2024року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників стосовно заборгованості (а.с. 50).
Відповідно до витягу з реєстру Боржників № 7 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 квітня 2024 року заборгованість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7235411 становить 15 286,50 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4 300 грн, суми заборгованості за відсотками 5 912,50 грн, сума заборгованості за процентами на прострочену позику - 5 074 року (а.с. 51).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитними договорами, в загальному розмірі 82 536,50 грн.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається із маетріалів справи, 03 березня 2024 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір позики № 79471849 про надання ОСОБА_2 позики на суму 14 000 грн, строк дії договору 30 днів, процентна ставка - 2,5 % в день. Також в договорі зазначено дату повернення кредиту - 01 квітня 2024 року та орієнтовану загальну вартість позики - 17 150 грн. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором 81213 (а.с.9-11).
Відповідно до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників (а.с. 13).
Згідно акту прийому - передачі Реєстру боржників № 27 від 19 липня 2024 року до Договору Факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2025 року клієнт передав в факторинг прийняв Реєстр боржників № 27 від 19 липня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників стосовно заборгованості (а.с. 19).
Відповідно до витягу з реєстру Боржників № 27 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року заборгованість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 79471849 становить 48 650 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 14 000 грн, суми заборгованості за відсотками 34 650 грн (а.с. 20).
Відповідно до Договору позики № 2435582 від 13 березня 2024 року, укладеного між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 останній отримав позику на суму 5 500 грн, строк дії договору 30 днів, процентна ставка - 2,5 % в день. Також в договорі зазначено дату повернення кредиту - 12 квітня 2024 року та орієнтовану загальну вартість позики - 6 325 грн. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором x8M3R8 (а.с.22-24).
Відповідно до витягу з реєстру Боржників № 29 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року заборгованість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 2435582 становить 18 600 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 5 500 грн, суми заборгованості за відсотками 13 100 грн (а.с. 28).
Згідно договору позики № 7235411 від 11 квітня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манфою», останній отримав позиу на суму 4 300 грн. Відповідно до п. 2.3.4 Договору загальний строк позики до 25 червня 2024 року. Згідно п. 2.3.6, 2.3.7 дата повернення позики - 25 червня 2024 року,загальні витрати за позикою 1 612,50 грн.
Відповідно до п. 2.5 Договору позика надається позичальнику в день підписання сторонами Догвору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в Особовому кабінеті. Договір підписано електронним одноразовим ідентифікатором f79115 ( а.с.35-40).
Крім того відповідачем було підписано паспорт позики до Договору позики № 7235411 від 11 квітня 2024 року, в якому сторони погодили основні умови надання коштів у позику з урахуванням побажання споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості позики для споживача та порядок повернення позики (а.с.43-45).
Відповідно до Договору факторингу № 11-10/2024 від 11 січня 2024 року ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників (а.с. 46-48).
Згідно акту прийому - передачі Реєстру боржників № 7 від 18 вересня 2024 року до Договору Факторингу № 11-01/2024 від 11 січня2024 року клієнт передав в факторинг прийняв Реєстр боржників № 7 від 19 вересня 2024року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників стосовно заборгованості (а.с. 50).
Відповідно до витягу з реєстру Боржників № 7 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 квітня 2024 року заборгованість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7235411 становить 15 286,50 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 4 300 грн, суми заборгованості за відсотками 5 912,50 грн, сума заборгованості за процентами на прострочену позику - 5 074 року (а.с. 51).
Таким чином, за розрахунком позивача, загальна сума заборгованості, нарахована попередніми кредиторами за умовами кредитних договорів, становить 82 536,50 грн.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитними договорами перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором № 79471849 в розмірі 48 650 грн з яких: 14 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 34 650 грн - сума заборгованості за відсотками; договорм № 2435582 в розмірі 18 600 грн з яких: 5 500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 100 грн - сума заборгованості за відсотками та договором № 7235411 в розмірі 15 286,50 грн, з яких: 4 300 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 912,50 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 5 074 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Колегія суддів не погоджується з висноком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в розмірі 34 650 грн за договорм № 79471849, заборговності за відсотками в розмірі 13 100 грн за договором № 2435582, заборгованості за процентами за користування позикою в розмірі 5 912,50 грн та заборгованості за процентами на прострочену позику в розмірі 5 074 грн за договором № 7235411, нарахованими первісними кредиторами, з огляду на наступне.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% .
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Однак, судом першої інстанції не враховано, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 20 серпня 2024 року - 1% від суми кредиту за кожен день.
Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.
Договір позики № 79471849 від 03 березня 2024 року укладений строком 30 днів. При цьому, відповідно до умов п.4 Договору позики № 79471849 від 03 березня 2024 року, проценти за цим договором нараховуються щодення, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою до повного погашення заборгованості за договорм, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою. Тобто, за Договором позики № 79471849 від 03 березня 2024 року первісний кредитор мав право нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом не більше ніж за 120 днів з моменту укладення такого договору.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Тобто такий кредитний договір укладений і діяв після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати: з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року - 2,5%; з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року - 1,5%; з 21 серпня 2024 року - 1%.
Отже, з 03 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року розмір заборгованості за процентами становить 17 500 грн (14 000 грн*2,5%/100%*50 днів); з 23 квітня 2024 року - 8 400 грн (14 000 грн*1,5%/100%*40 днів).
Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом за Договором позики № 79471849 від 03 березня 2024 року становить 25 900 грн, а не 34 650 грн, як то визначено позивачем і з чим погодився суд.
Договір позики № 2435582 від 13 березня 2024 року укладений строком 30 днів. При цьому, відповідно до умов п.4 Договору позики № 2435582 від 13 березня 2024 року, проценти за цим договором нараховуються щодення, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою до повного погашення заборгованості за договорм, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою. Тобто, за Договором позики № 2435582 від 13 березня 2024 року первісний кредитор мав право нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом не більше ніж за 120 днів з моменту укладення такого договору.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Тобто такий кредитний договір укладений і діяв після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати: з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року - 2,5%; з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року - 1,5%; з 21 серпня 2024 року - 1%.
Отже, з 13 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року розмір заборгованості за процентами становить 5 500 грн (5 500 грн*2,5%/100%*40 днів); з 23 квітня 2024 року - 4 125 грн (5 500 грн*1,5%/100%*50 днів).
Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом за Договором позики № 2435582 від 13 березня 2024 року становить 9 625 грн, а не 13 100 грн, як то визначено позивачем і з чим погодився суд.
Згідно договору позики № 7235411 від 11 квітня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манфою», останній отримав позиу на суму 4 300 грн. Відповідно до п. 2.3.4 Договору загальний строк позики до 25 червня 2024 року. Згідно п. 2.3.6, 2.3.7 дата повернення позики - 25 червня 2024 року,загальні витрати за позикою 1 612,50 грн.
Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати: з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року - 2,5%; з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року - 1,5%; з 21 серпня 2024 року - 1%.
Отже, з 11 квітня 2024 року розмір заборгованості за процентами становить 4 837,50 грн (4 300 грн*1,5%/100%*75днів).
Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом за договору позики № 7235411 від 11 квітня 2024 року становить 4 837,50 грн, а не 5912,50 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою та 5 074 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику, як то визначено позивачем і з чим погодився суд.
На підставі наведеного вище, доводи апеляційної скарги відповідача про невірне розрахування первісними кредиторами розміро процетнів за користування кредитними коштами заслуговують на увагу, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в розмірі 34 650 грн за договорм № 79471849, заборговності за відсотками в розмірі 13 100 грн за договором № 2435582, заборгованості за процентами за користування позикою в розмірі 5 912,50 грн та заборгованості за процентами на прострочену позику в розмірі 5 074 грн за договором № 7235411, нарахованими первісними кредиторами з ухваленням в цій частині нового рішення, та, відповідно, зменшенню підлягає загальний розмір заборгованості, стягнутої оскаржуваним рішенням з відповідача на користь за договорм № 79471849, договором № 2435582 та договором № 7235411.
При цьому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що свідчить про наявність підстави для відмови в задоволенні позову, оскільки в даному випадку позивачем не порушено правила об'єднання позовних вимог.
Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що позивачем по справі не надано належних доказів отримання новим кредитором прав вимоги первісних кредиторів, оскільки на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 14 червня 2021 року, боргові зобовязання відповідача за кредитними договорами від 03 березня 2024 року та від 13 березня 2024 року ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредиторові на час укладення договору факторингу.
Так, одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором).
14 червня 2021 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, додаткову угоду від 28 липня 2021 року № 2, додаткову угоду від 13 червня 2022 року № 7, додаткову угоду від 19 липня 2024 року № 31 (а.с.16-18), відповідно до яких ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату набуло права грошової вимоги до боржників за договорами, укладеними з кредитором, що зазначені в реєстрах боржників.
Згідно Договору факторингу № 14/06-21 від 14 червня 2021 року, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Як визначено п. 1.2 Договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі відповідного реєстру боржників, згідно з додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Та скріплений їх печатками акт прийму-передачі реєстру боржників, підтверджує факт переходу віл Клієнта до Фактора права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
Колегія суддів наголошує, що, за змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Посилання апеляційної скарги на те, що перехід права вимоги за договором факторингу не відбувся, оскільки він укладений раніше кредитних договорів, колегія відхиляє, оскільки Договором факторингу № 14/06-21 від 14 червня 2021 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога).
При цьому, перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Додаткових угод № 2, № 7 та 31 до Договору Факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладених 28 липня 2021 року, 13 червня 2022 року та 19 липня 2024 року, між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», разом - сторони погодили внести зміни до Договору факторингу № 14/06/21.
Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників № 27 від 19 липня 2024 року та витягу з реєстру боржників № 27 до договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, право вимоги за договором № 79471849, укладеним ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Загальна сума заборгованості за даним договором складає 48 650 грн, із яких 14 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 34 650 грн заборгованість за відсотками (а.с.19,20).
Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників № 29 від 19 серпня 2024 року та витягу з реєстру боржників № 27 до договору факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21, право вимоги за договором № 2435582, укладеним ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Загальна сума заборгованості за даним договором складає 18 600 грн, із яких 5 500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 13 100 грн заборгованість за відсотками (а.с.27,28).
Отже, до матеріалів справи, позивачем надано докази, які засвідчують факт набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за договорами позики № 79471849 від 03 березня 2024 року та № 2435582 від 13 березня 2024 року, зокрема належно оформлений та завірений договір факторингу, витяг з реєстру боржників.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до наведених вимог закону на підтвердження позовних вимог позивач надав належним чином засвідчені витяги з договорів факторингу та витяги з Реєстрів боржників до договору факторингу, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Тому, не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, на те, що позивач не надав доказів переходу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги та не надав докази оплати ціни продажу за договорами факторингу.
Проведення оплати за договорами факторингу не має вирішального значення для справи, оскільки за умовами усіх договорів факторингу перехід права вимоги (набуття права вимоги) відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі відповідного Реєстру боржників і не пов'язаний з оплатою за договорами.
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Посилання в апеляційній скарзі на аналогічні підходи до застосування норм чинного законодавства при тлумаченні договору про відступлення прав вимоги Чернігівським, Дніпровським та Рівненським апеляційними судами, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до норм ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду.
Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень та доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції, указував на те, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, однак, наголошуючи на відсутності доказів наявності заборгованості за отриманими ним коштами, які за умовами кредитних договорів переховувались в безготівковій формі на платіжну банківську картку, не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження своїх доводів щодо неотримання коштів, так і факту погашення ним заборгованості у повному обсязі, враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не є первісним кредитором та не є банківською установою.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Отже, в даному випадку надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитного договору та наявності у відповідача відповідного розміру заборгованості, при цьому відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано.
Спірні кредитні договори про споживчі кредити та їх умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Отже доводи апеляційної скарги відповідача про те, що надані позивачем розрахунки заборгованості фактично не можна вважати розрахунками, оскільки вони не містять жодної формули/методики розрахування заборгованості за кожен день, а лише зазначають розмір боргу на дату відступлення заборгованості, що свідчить про неможливість перевірки нарахувань судом як по тілу кредиту, так і про процентах за користування кредитом, не заслуговують на увагу.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він не укладав та не підписував кредитні договори в редакції, які долучено в якості доказів до позовної заяви, відповідно не погоджував надмірні процентні ставки та інші умови кредитування, оскільки кредитні договори підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальника одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги та зміною оскаржуваного рішення, підлягають перерозподілу судові витрати, пропорційно задоволенних позовних вимог та апеляційної скарги.
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову,що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так як ціна позову складає 82 536,50 грн, що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 рокускасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за відсотками за Договором позики № 79471849 в розмірі 34 650 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за відсотками за Договором позики № 79471849 в розмірі 25 900 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот) грн.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 рокузмінити в частині розміру загальної заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Договором позики № 79471849 від 03 беерзня 2024 року, зменшивший цей розмір з 48 650 грн до 39 900 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот) грн.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 рокускасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за відсотками за Договором позики № 2435582 в розмірі 13 100 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за відсотками за Договором позики № 2435582 в розмірі 9 625 (дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 рокузмінити в частині розміру загальної заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Договором позики № 2435582 від 13 березня 2024 року, зменшивший цей розмір з 18 600 грн до 15 125 (п'ятнадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 рокускасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за відсотками за Договором позики № 7235411 в розмірі 5912,50 грн та суми заборгованості за процентами на прострочену позику за Договором позики № 7235411 в розмірі 5 074 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за відсотками за Договором позики № 7235411 в розмірі 4 837 (чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн 50 коп.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 рокузмінити в частині розміру загальної заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за укладеним 11 квітня 2024 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Договором позики № 7235411, зменшивший цей розмір з 15 286,50 грн до 9 137 (дев'ять тисяч сто тридцять сім) грн 50 коп.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2025 рокузмінити в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрат по сплаті судового збору 3 028 грн, зменшивши цей розмір до 2 353 (дві тисячі триста п'ятдесят три) грн 92 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 011 (одна тисяча одинадцять) грн 12 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 03 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: