Справа № 295/3156/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Т.А.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
03 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця,
Позивач звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2025 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Богунського районного суду м. Житомира від 22.02.2013 у справі №2-а-461/12, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області нарахування розміру пенсії ОСОБА_1 з обмеженням та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2011 з врахуванням виплат за червень 1987 року в розмірі 0,00200 грн, за травень 1988 року - 0,00046 грн, за грудень 1990 року - 0,00427 грн, за грудень 1991 року - 0,14954 грн. Постанова набрала законної сили (а.с. 8-11).
На виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 22.02.2013 у справі №2-а-461/12, 03.06.2015 видано виконавчий лист (а.с. 15).
Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на адресу Богунського ВДВС Житомирського МУЮ направлено лист вих. №17501/03 від 12.10.2015, яким повідомлено, що управлінням проведено перерахунок та виплату ОСОБА_1 , згідно з виконавчим листом №2-а-461/12 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2010 календарний рік, на підставі ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум та здійснити нарахування та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує зверненню на підставі ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.04.2011 з врахуванням виплат за червень 1987 року до змін статусу позивача та змін у діючому законодавстві. Перерахунок згідно з рішенням суду був проведений, але розмір пенсії не змінився, пенсія продовжує виплачуватися ОСОБА_1 в перерахованому розмірі по теперішній час (а.с. 22).
21.10.2015 старшим державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського МУЮ Петрусем С.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №47889591 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-461/12 від 03.06.2015, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв'язку з виконанням рішення суду в повному обсязі, згідно з повідомленням за вих. №17501/03 від 12.10.2015 (а.с. 18).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.09.2018 у справі №295/4455/18 скасовано постанову державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Петруся С.А. від 21.10.2015 про закінчення виконавчого провадження ВП №47889591. Рішення набрало законної сили (а.с. 12-14).
24.04.2019 Житомирським об'єднаним управління Пенсійного фонду України в Житомирської області на адресу Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області направлено лист №3719/03.1-02, яким повідомлено, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2011 з врахуванням виплат за червень 1987 року в розмірі 0,00200 грн, за травень 1998 року - 0,00046 грн, за грудень 1990 року - 0,00427 грн, за грудень 1991 року - 0,14954 грн. У зв'язку з фактичним виконанням рішення суду, управління просило закрити виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду (а.с. 23).
04.06.2019 Житомирським об'єднаним управління Пенсійного фонду України в Житомирської області на адресу Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області направлено лист №4271, яким повідомлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено, але розмір пенсії не змінився, пенсія продовжує виплачуватися в перерахованому розмірі. Також повідомлено, що рішенням суду у справі №2-а-461/12 не зобов'язано обчислювати пенсію шляхом поділу загальної суми заробітної плати 12 місяців (а.с. 24).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02.04.2021 замінено боржника у виконавчому провадженні №47889591 з Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (а.с. 37).
Постановою від 30.06.2021 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дідківський А.С. прийняв виконавче провадження №47889591 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-461/12 від 03.06.2015 (а.с. 39).
Зі змісту листа №0600-0305-8/152402 від 06.12.2024, який направлений Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), вбачається, що розглянувши вимогу від 25.11.2024 ВП №47889591, управління повідомило, що на виконання постанови Богунського районного суду м.Житомира від 22.02.2013 у справі №2-а-461/12 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2011 з врахуванням виплат за червень 1987 року в розмірі 0,00200 грн, за травень 1988 року - 0,00046 грн, за грудень 1989 року - 0,00427 грн, за грудень 1991 року -0,14954 грн. Перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №2-а-461/12 проведено відповідно до розпорядження №170739 від 11.08.2015, розмір заробітку для обчислення пенсії становив 3329,03 грн (копія розрахунку заробітку після виконання рішення суду додається).
В результаті проведеного перерахунку розмір заробітку для обчислення пенсії не змінився, оскільки відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування. У зв'язку із добровільним фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення, управління просило закінчити виконавче провадження ВП №4788959 (а.с. 77-82).
Постановою від 11.02.2025 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гакальця О.О. виконавче провадження №47889591 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-461/12 від 03.06.2015 закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 19).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404 -VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону належать примусовому виконанню. Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 належать примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, визначених законом або міжнародним договором України.
У відповідності до ч. 1 статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 21 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У листі №0600-0305-8/152402 від 06.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило державного виконавця про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2011 на виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 22.02.2013 у справі №2-а-461/12 та надало копію розрахунку, вказало, що рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування, просило закінчити виконавче провадження ВП №4788959 (а.с. 77-82).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Беручи до уваги, що державного виконавця було проінформовано про виконання рішення суду, дії державного виконавця з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11.02.2025 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом у справі №2-а-461/12.
Варто зазначити, що нарахування пенсії є дискреційними повноваженням органів Пенсійного фонду України, а державний виконавець не втручається у здійснення повноважень Пенсійного фонду під час нарахування та виплати пенсій та виконання рішення суду, що містить вимогу зобов'язального характеру вчинити дію - зобов'язати здійснити перерахунок пенсії, тому винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за наявних доказів про надану відповідь є обов'язком державного виконавця, який визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова державного виконавця не порушує права позивача, і в компетенцію державного виконавця не входить надавати оцінку правильності здійснення перерахунку пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404 державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та порядку, що встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Слід зазначити, що в ході розгляду справи судом встановлено факт здійснення боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України відповідного перерахунку ОСОБА_1 на виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 22.02.2013 у справі №2-а-461/12, з врахуванням усіх зазначених у резолютивній частині постанови та, відповідно, виконавчому листі по справі, виплат.
Водночас, суть даного спору зводиться до незгоди ОСОБА_1 з діями ГУ ПФУ в Житомирській області щодо застосування останнім при здійсненні перерахунку пенсії приписів ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про те, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України. Позивач вважає, що передбачене даною нормою обмеження у даному випадку не мало бути застосовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
При цьому, з відповідним позовом про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - третьою особою у даній справі, позивач не зверталася.
Таким чином, враховуючи, що на виконання рішення суду у справі №2-а-461/12 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало державному виконавцю відповідне повідомлення про виконання рішення суду добровільно, з підтверджуючим це розрахунком перерахованої пенсії, відтак, судом не встановлено порушення відповідачем вимог Закону №1404 при ухваленні оскаржуваної постанови чи допущення ним протиправної бездіяльності, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця №47889591 від 11.02.2025 про закінчення виконавчого провадження, відсутні.
Суд, на підставі оцінених доказів і аргументів сторін сукупно, на підставі аналізу законодавства і доводів учасників з урахуванням обраного способу захисту позивачем, дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження від №47889591 від 11.02.2025, у зв'язку із чим позовні вимоги суд визнає необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.