про повернення апеляційної скарги
Справа № 600/4606/25-а
03 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Слободонюка М.В.
суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 24 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення №2900 від 02 вересня 2025 року, винесену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, провадження у справі закрито.
Додатковим рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2025 року стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисяч) грн 00 коп.
Не погодившись із додатковим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статтей 295, 296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 08 січня 2026 року залишено апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового судового рішення;
- надання доказів реєстрації відповідачем (апелянтом) електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;
- надання належним чином засвідчених документів на підтвердження повноважень представника апелянта на підписання апеляційної скарги;
- надання копій апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
29.01.2026 до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про усунення недоліків та подана уточнена апеляційна скарга. Так, на виконання вимог ухвали суду в частині надання належним чином засвідчених документів на підтвердження повноважень представника апелянта на підписання апеляційної скарги, відповідачем надано засвідчену копію наказу про призначення ОСОБА_3 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо надання доказів реєстрації відповідачем (апелянтом) електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, то апелянт вказав, що з метою ідентифікації в системі ЄСІТС, 14.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 в ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» згенеровано кваліфікований електронний підпис. Однак, при проведенні відповідачем реєстрації кабінету юридичної особи, веб-сайтом Адміністратора ЄСІТС встановлено, що згідно даних відомчого обліку Міністерства оборони України за ідентифікаційним кодом - 09562389 зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за цим самим ідентифікаційним кодом - НОМЕР_1 зареєстровано ще одну юридичну особу з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 ". Відтак, апелянт зазначає про неможливість реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_4 електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Також, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його з тих підстав, що відсутність електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_3 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі перешкоджало відповідачу вчасно отримати рішення суду та подати апеляційну скаргу у межах встановленого строку.
Оцінюючи викладені апелянтом доводи в частині виконання вимог ухвали суду від 08.01.2026 про залишення позовної заяви без руху та перевіряючи усунення останнім недоліків апеляційної скарги, суд зазначає наступне.
За правилами частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Зазначені зміни в абзаці першому частини шостої статті 18 КАС України набрали чинності з наступного дня за днем опублікування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи" від 19 жовтня 2023 року №3424-IX, тобто 04 листопада 2023 року.
Таким чином, з 04 листопада 2023 року у відповідача як суб'єкта владних повноважень виник обов'язок здійснити реєстрацію електронного кабінету в системі ЄСІТС.
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, апелянтом як на момент звернення з апеляційною скаргою, так і на момент подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, обов'язок щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) виконано не було.
Доводи відповідача щодо неможливості вчинення відповідних реєстраційних дій з огляду на наявність у системі ЄСІТС суб'єкта владних повноважень з аналогічним ідентифікаційним кодом апеляційним судом не примаються до уваги, оскільки наведена обставина не звільняє відповідача від імперативного обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в системі ЄСІТС.
Суд враховує, що положення процесуального закону не містять виключень чи будь-яких інших обставин або ж причин, за наявності яких суб'єкти владних повноважень після 04.11.2023 могли бути звільненні від виконання обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
Тим більше, як зазначено апелянтом у своїй уточненій апеляційній скарзі, про вказані обставини та труднощі з реєстрацією електронного кабінету йому було відомо ще у 2024 році, а тому останній мав достатньо часу щоб усунути відповідну проблему та виконати вимоги частини шостої статті 18 КАС України на момент подання цієї апеляційної скарги.
З цього приводу також є безпідставними доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підстав відсутності в останнього зареєстрованого електронного кабінету в системі ЄСІТС. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 28.01.2025 у справі № 460/22384/23 зазначив, що відсутність зареєстрованого електронного кабінету у суб'єкта владних повноважень не є поважною причиною для пропуску строку оскарження.
Повертаючись до обставин пов'язаних із можливістю усунення недоліків апеляційної скарги суд зазначає, що апелянт (він же відповідач) є суб'єктом владних повноважень, а тому зобов'язаний неухильно виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, зокрема вимоги процесуального закону щодо своєчасної та належної реєстрації електронного кабінету в системі ЄСІТС.
Така вимога прямо визначена законом, а її недотримання свідчить про наявність недоліку апеляційної скарги, що згідно ч. 2 ст. 298 КАС України зобов'язує апеляційний суд застосовувати положення статті 169 цього Кодексу (тобто залишати апеляційну скаргу без руху, повертати апеляційну скаргу).
Невиконання такого обов'язку не може ставитися в залежність від внутрішніх питань організації роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки зазначені обставини свідчать виключно про неналежну організацію роботи відповідача.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відтак, оскільки апелянтом у встановлений судом строк не усунуто в повній мірі недоліки апеляційної скарги та не надано доказів реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС, колегія суддів доходить висновку, що вказані обставини перешкоджають відкриттю апеляційного провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, якщо апелянт не усунув її недоліки у встановлений судом строк.
Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 6 ст. 298 КАС України).
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що апелянт не усунув в повному обсязі недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, колегія суддів доходить висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Слободонюк М.В.
Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.