Справа № 640/8701/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
28 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
13.06.2022 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11 травня 2022 року № 51ДП-22, яким притягнуто прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 24 травня 2022 року № 11дк, яким звільнено прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку (п.7 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру») з 24 травня 2022 року;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області або на іншій рівнозначній посаді в органах прокуратури України;
- стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.05.2022 по день ухвалення рішення судом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ та рішення, які оскаржує позивачка, є протиправними, оскільки відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами доведено правомірність спірних рішень.
Позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Зокрема, позивачка наголошує, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі № 560/4060/19 позивачку було поновлено на посаді прокурора відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області та органах прокуратури з 16.11.2019 року, проте через ліквідацію цієї посади тимчасово її робоче місце було визначено у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури.
Позивачка вважає, що рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11.05.2022 року № 51ДП-22 не відповідає критеріям вимог ч.2 ст.2 КАС України, через, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, і після її надходження до суду апеляційної інстанції, ухвалою від 17.12.2025 призначено до слухання у відкрите судове засідання на 28.01.2026.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.01.2026 відмовлено позивачці у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду, внаслідок чого позивачкою 26.01.2026 були подані додаткові письмові пояснення.
З поважних причин слухання справи продовжувалось.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджено відповідними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін не перешкоджає розгляду справ.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судом.
Позивачка з 28.02.2005 по 15.11.2019 працювала на посадах прокурора у прокуратурі Хмельницької області.
Наказом прокуратури Хмельницької області від 13.11.2019 № 1003к позивача звільнено із займаної посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області та органів прокуратури з 15.11.2019 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі № 560/4060/19, наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27.09.2021 № 1160к позивача поновлено на посаді прокурора відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області та органах прокуратури з 16 листопада 2019 року.
27.09.2021 керівником Хмельницької обласної прокуратури видано наказ від 27.09.2021 № 1161к, згідно якого прокурору відділу організації представництва ОСОБА_1 , посаду якої ліквідовано наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 46ш, тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури.
Протоколом засідання шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 26.11.2021 № 47 позивачу відмовлено у допущенні до процедури атестації у зв'язку із неподанням заяви про намір пройти атестацію встановленої форми.
Керівником Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_2 30.12.2021 направлено до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - Відповідний орган, Комісія) дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку. У п. 4 дисциплінарної скарги зазначено дві підстави для дисциплінарної відповідальності: невиконання позивачкою службових обов'язків (п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру»); порушення правил внутрішнього службового розпорядку (п.7 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідним органом 05.01.2022 відкрито дисциплінарне провадження № 07/3/2-14дс-7дп-22, проведено перевірку та 15.02.2022 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.
Рішенням Відповідного органу від 11.05.2022 № 51дп-22 притягнуто прокурора відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення правил внутрішнього службового розпорядку та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Наказом Генерального прокурора від 24.05.2022 № 11дк звільнено прокурора відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за порушення правил внутрішнього службового розпорядку (п.7 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру») з 24 травня 2022 року. Підстава: рішення Відповідного органу від 11.05.2022 № 51дп-22.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Порядок зайняття посади прокурора врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (надалі - Закону № 1697-VII).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Провадження включає такі етапи: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частин 4 та 10 статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
Частиною 5 статті 47 Закону № 1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
Рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу (частина 1 статті 48 Закону).
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина 3 вказаної статті).
Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення відповідно до статей 9 та 11 Закону здійснюється Генеральним прокурором та керівниками обласних прокуратур на підставі рішення Комісії.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора також регламентується Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятий 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Положення).
Згідно з вимогами пунктів 3, 4 частини 4 статті 19 Закону прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Положеннями частини 1 та 2 статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Кодекс) визначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
Статтями 5, 7, 10, 16 Кодексу регламентовано, що професійна діяльність прокурора має ґрунтуватись на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.
Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
До правил професії прокурора, про які йдеться у Нормах професійної відповідальності, та до переліку необхідних прав та обов'язків прокурорів, належать також правила внутрішнього службового розпорядку, яких мають дотримуватись прокурори згідно з національним законодавством.
Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Водночас статтею 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі понад три години протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов'язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.
Працівник, якого офіційно працевлаштовано згідно з нормами КЗпП України, є захищеною стороною трудових відносин. Тому звільнити такого працівника за ініціативою роботодавця можливо лише у випадках, передбачених законодавством. Зокрема, такою підставою є прогул.
Наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 266, затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження.
Так, згідно п. 5 розділу І Порядку №266, процедура здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VI Закону та цим Порядком.
За приписами пунктів 6-7 розділу І Порядку №266, дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.
Перевірка даних про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - кадрова комісія), у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №266, право на звернення до кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі факти, які можуть бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги передбачений у додатку до цього Порядку.
За приписами пункту 16 розділу І Порядку №226, після відкриття дисциплінарного провадження член кадрової комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена кадрової комісії за результатами перевірки.
Під час здійснення перевірки дисциплінарної скарги член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію (п. 1 розділу ІІІ Порядку №266).
Згідно з пунктами 6, 7 розділу ІІІ Порядку №266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи. Повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п'ять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Вимогами пунктів 15, 16, 17, 19 та 20 розділу ІІІ Порядку №266 після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень: про накладення дисциплінарного стягнення; про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора; про закриття дисциплінарного провадження.
Рішення кадрової комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюються її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член кадрової комісії має право голосувати "за" чи "проти" рішення кадрової комісії. У разі рівного розподілу голосів приймається рішення, за яке проголосував голова кадрової комісії.
Рішення про накладення дисциплінарного стягнення та рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів кадрової комісії. Якщо рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не набрало чотирьох голосів, кадровою комісією ухвалюється рішення про закриття дисциплінарного провадження.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
Згідно частини першої статті 50 Закону № 1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що Правила внутрішнього службового розпорядку прокурорів органів прокуратури Хмельницької області затверджено наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 10 листопада 2020 №139 (далі - Правила) і відповідно до пунктів 1,2 розділу II цих Правил, режим роботи в органах прокуратури області: початок роботи з 9 години - упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин - упродовж робочого тижня (перерва не включається в робочий час і може використовуватись прокурором на свій розсуд); кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер - о 18 годині, у п'ятницю - о 16 годині 45 хвилин.
Згідно з наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 10 листопада 2020 року №140 на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, продовжено в органах прокуратури Хмельницької області такий режим: початок роботи з 8 години - упродовж робочого тижня; перерва на обід з 12 години до 12 години 45 хвилин - упродовж робочого тижня; кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер - о 17 годині, у п'ятницю - о 15 годині 45 хвилин.
Крім того, у пунктах 5-7 розділу II Правил передбачено, що у структурних підрозділах органів прокуратури Хмельницької області ведеться облік робочого часу прокурорів шляхом складання відповідальною особою табелів обліку робочого часу; керівники структурних підрозділів органів прокуратури Хмельницької області зобов'язані контролювати присутність на роботі прокурорів упродовж робочого дня; прокурори можуть перебувати у робочий час за межами приміщень органів прокуратури Хмельницької області з службових питань з відома безпосереднього керівника підрозділу або керівника місцевої (окружної) прокуратури.
Згідно з пунктами 1-3 розділу III Правил про свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншими доступними способами. У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці. Прокурор не пізніше наступного робочого дня після виходу на роботу повинен надати докази поважності причини відсутності на роботі. У разі ненадання прокурором таких доказів він має подати письмові пояснення на ім'я керівника обласної прокуратури щодо причин своєї відсутності.
Так, матерілами справи підтверджено, що наказом від 13 листопада 2019 року позивачку було звільнено з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області з 15 листопада 2019 року на підставі пункту 9 частини 1 статі 51 Закону у зв'язку з неподанням заяви про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27 вересня 2021 року № 1160к на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 560/4060/19 позивачку було поновлено на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області та органах прокуратури, зі змістом яким позивачка була ознайомлена в цей же день, 27 вересня 2021.
Наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27 вересня 2021 року № 1161к позивачці було визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Хмельницької обласної прокуратури (кабінет № 142).
Вказаний наказ позивачкою не оскаржується.
Крім того, наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27 вересня 2021 року № 1161к було зобов'язано заступника начальника управління - начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Хмельницької обласної прокуратури забезпечити ведення табельного обліку робочого часу ОСОБА_1 та контроль за дотриманням нею Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів органів прокуратури Хмельницької області, затверджених наказом керівника обласної прокуратури від 10 листопада 2020 року № 139.
Позивачка також була ознайомлена з цим наказом № 1161к в цей же день 27 вересня 2021 року.
Зазначені обставини апелянтом не спростовано.
У подальшому позивачка на підставі її заяви знаходилась у щорічній відпустці з 28 вересня 2021 року до 12 листопада 2021 року, що підтверджено наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 28 вересня 2021 року № 1167к.
З 15 листопада 2021 року заступником начальника управління - начальником відділу після виходу позивачки на роботу було встановлено їй робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Хмельницької обласної прокуратури, а саме у кабінеті № 142.
Згідно матеріалів справи, позивачка з 16 листопада 2021 року на робочому місці у кабінеті № 142 не з'явилась.
Крім того, відповідач надав листи про необхідність прибуття позивачки на робоче місце, а саме лист від 26 листопада 2021 року № 07-8373вих-21, який було вручено позивачці 30 листопада 2021 року, та лист обласної прокуратури від 23 грудня 2021 року №07-8944вих-21, який також було вручено позивачці 27 грудня 2021 року.
Вказані обставини апелянтом не спростовано.
Крім того, згідно матеріалів справи, при прийнятті спірних рішень перевірялись обставини знаходження позивачки на лікарняному, відбирались пояснення інших працівників прокуратури та з'ясовувалось питання щодо неповідомлення позивачкою причин неявки на роботі.
З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки спірні рішення та наказ прийняті відповідачами в межах повноважень, у порядку визначеному чинним законодавством, без порушення його проведення, і в результаті проведеної перевірки було достовірно встановлено факт прогулу позивачкою роботи без поважних на то причин, що є порушенням трудової дисципліни.
Вказане апелянтом не спростовано, відповідних доказів на спростування такого висновку не надано.
Таким чином, доводи апелянта не заслуговують уваги з вищевикладених обставин.
По суті доводів апелянта, можна зазначити, що вона не згодна з переведенням її на іншу посаду, проте наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27 вересня 2021 року № 1161к, яким позивачці було визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Хмельницької обласної прокуратури (кабінет № 142), позивачка у цій справі не оскаржує.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов'язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.
Крім того, надаючи оцінку всім доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Повний текст виготовлено 02.02.2026.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк