Справа № 320/38594/24
03 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 11 березня 2017 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов'язано Військового інституту телекомунікацій та інформатизації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 11 березня 2017 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (далі - відповідач, Інститут) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору на суму 1 453,44 грн, а клопотання про відстрочення сплати судового збору визнано необґрунтованим. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано відповідачем в електронному кабінеті 14.01.2026 о 17:21, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 15.01.2026.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Інститут подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів, однак вчиненням активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.
Суд звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
При цьому, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені Інститутом у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що додана до клопотання виписка з рахунка за 22.01.2026 хоча і підтверджує відсутність станом на цю дату коштів на рахунку КЕКВ 2800, однак матеріали заявленого клопотання не містять жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Судом враховується, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 03.02.2026 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев