Справа № 640/23642/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мричко Наталія Іванівна
03 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на рішення Львіського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, в якому позивач просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №640/22187/18, за період з 01 серпня 2018 по квітень 2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Київ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №640/22187/18, за період з 01 серпня 2018 по квітень 2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на виконання рішення суду здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.08.2018 та лише 17.05.2021 виплатив перераховану пенсію. Позивач вважає, що відповідач порушив строки виплати пенсії, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу суму компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX, Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, справа № 640/23642/21 скерована за належністю для розгляду та вирішення Львівському окружному адміністративному суду.
Рішенням Львіського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №640/22187/18, за період з 01.08.2018 до дня фактичної виплати - 17.05.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №640/22187/18, за період з 01.08.2018 до дня фактичної виплати - 17.05.2021, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 28.01.2026.
Розгляд апеляційної скарги 28.01.2026 не здійснювався, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
24.06.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив у справі №640/22187/18 рішення, згідно з яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 89% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, - протиправними. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 1 серпня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 вислугу років в розмірі 89% від відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити різницю між нарахованою та отриманою ОСОБА_1 пенсією за період з 1 серпня 2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років. В задоволенні решти позовних вимог відмовив (арк. справи 15-18).
Відповідно до розрахунку ГУ ПФУ в м. Києві від 08.11.2019 на оплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №2601037872 за дорученням №Д2601037872/2 пенсіонер ОСОБА_1 від 08.11.2019, сума виплати, за період серпень 2018 до 16 вересня 2019, становить 25922, 99 грн (арк. справи 22).
17.05.2021 ГУ ПФУ в м. Києві перерахувало на картковий рахунок позивача нараховану суму в розмірі 25922,99 грн (арк. справи 23).
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини у зв'язку з порушенням строків виплати доходу пенсії відповідно до судового рішення №640/22187/18.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 29.07.2021 №19772-19112/К-02/8-2600/21, повідомило позивача про відсутність підстав для виплати компенсації.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправно, позивач звернувся за захистом свого права до суду .
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що вбачається бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №640/22187/18, за період з 01.08.2018 до дня фактичної виплати - 17.05.2021.
Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано того, що компенсація нараховується на вже нараховані платежі, які не мають разового зарактеру.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Тобто, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі за текстом компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з статтею 3 Закону, визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до норм ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тож, з наведеного слідує, що право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку, така проводиться тоді, коли грошовий дохід (пенсія) особи з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
При цьому, пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159) визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Відтак, Закон № 2050-ІІІ пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Тобто, пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Колегія суддів звертає увагу на те, що умовою для виплати громадянину компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Щодо доводів апелянта про те, що компенсація нараховується на вже нараховані платежі, які не мають разового зарактеру, колегія суддів зауважує, що, у даному випадку, нарахування та виплата позивачу пенсії відбулась на підставі відповідного розрахунку ГУ ПФУ в м. Києві на виконання судового рішення за період з 01.08.2018 до 16.09.2019, що не заперечується сторонами, а виплата коштів позивачу здійснена пенсійним органом 17.05.2021, що підтверджується випискою по картковому рахунку. Отже, виплата пов'язана з пенсією позивача, яка не має разового характеру, право на яку було відновлено судом.
Отже, несвоєчасне нарахування суми відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Підстав для невиплати вказаної суми вчасно та у строки, відповідачем не доведено, з огляду на що, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №640/22187/18, за період з 01.08.2018 до дня фактичної виплати - 17.05.2021.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Львіського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко