Справа № 320/5729/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
03 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
У лютому 2025 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Будпостач" з адміністративним позовом до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень від 11.01.2025 №UA902080/2025/000002/2 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для митного оформлення імпортованого товару подано відповідачу митну декларацію № 25UA902080800093U7 та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Проте відповідачем протиправно визначено митну вартість імпортованих ПП «Будпостач» товарів, за ціною договорів щодо подібних (аналогічних) товарів, в результаті чого було збільшено митні платежі на суму 393 132,84 грн., необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Висновки суду мотивовані тим, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Черкаська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 та від 08.10.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою Черкаської митниці, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис №10671200000000680 від 27.09.2004.
Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення. Інші види діяльності: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів, Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, Неспеціалізована оптова торгівля, Вантажний автомобільний транспорт, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Інша поштова та кур'єрська діяльність, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, Виробництво інших виробів із пластмас, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду вантажних автомобілів
08.06.2018 між позивачем (далі - покупець) та виробником товарів компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUCTS CO., LTD (Китай) (далі - продавець) було укладено прямий контракт №1055, відповідно до якого продавець виробляє і продає, а покупець приймає і оплачує товари, зокрема сітку з скловолокна.
Найменування (перелік), кількість, ціна за одиницю і загальна вартість товару, умови та строки поставки, вказуються у проформах-інвойсах та інвойсах, які є невід'ємною частиною даного Контракту.
Сторони за цим Контрактом керуються правилами Інкотермс 2020. Строки та умови поставки вказуються в інвойсах.
24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі - експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
05.09.2024 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) у Китаї правил Інкотермс 2020 та комерційну пропозицію щодо ціни товарів при об'ємі закупівлі товарів на 1 704 960,00 доларів США, а також проформу інвойс №JA20240820 для оплати товарів за ціною 1 704 960,00 доларів США, на умовах передоплати та на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) Китай правил Інкотермс 2020.
17.09.2024 позивач на підставі контракту від 08.06.2018 №1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №602 грошові кошти в розмірі 15 000,00 доларів США, як передоплату за товари.
09.10.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №JA241009 для відвантаження товарів за ціною 71 097,60 доларів США на умовах передоплати, на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) Китай правил Інкотермс 2020. В цей же день продавець виписав пакувальний аркуш до вказаного комерційного інвойсу.
13.10.2024 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація №021720240000257791 за ціною 71 097,60 доларів США, що відповідає ціні, що зазначена у комерційному інвойсі.
01.11.2024 позивач на підставі контракту від 08.06.2018 №1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №678 грошові кошти в розмірі 5 9 966,60 доларів США, як передоплату за товари. Загальна сума перерахованих коштів становить 74 966,60 доларів США.
04.11.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки у порт Гданськ у Польщі та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №APU045094 (див. додаток 10).
06.11.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №С243361072150030, згідно з яким країною походження товарів є Китай.
06.12.2024, позивач написав до відповідача листа про оплату товарів, у якому зазначив, що товари зазначені в комерційному інвойсі від 09.10.2024 №JA241009 оплачені в повному обсязі платіжними інструкціями в іноземній валюті від 17.09.2024 №602 та від 01.11.2024 №678. Різниця у сумі інвойсу та платіжних інструкцій буде використана для оплати інших замовлень.
10.12.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг по перевезенню товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653432643, а перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс №5653432644.
17.12.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №43, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 393 841,08 гри., а також 7 130,26 доларів США.
Відповідно до залізничних накладних УМВС від 20.12.2024 №№2151557520 2151557553, 2151557652, 2151557736, 2151557835 (див. додатки №№16-20) товари з порту Гданськ у Польщі були доставлені до залізничної станції у м. Тернополі.
Па підставі товарно-транспортних накладних CMR від 10.01.2025 №№0020, 2247, 3404, 6205, 7646 товари були доставлені до Черкаської митниці.
11.01.2025 для митного оформлення товарів позивач подав відповідачу митну декларацію №25UA902080800093U7. У митній декларації позивач визначив митну вартість товарів за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі №22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 71 097,60 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №25UA902080800093U7 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятії митної декларації та митному оформленні №UA902080/2025/000004, виписаної відповідачем, а саме: Контракт від 08.06.2018 №1055 між позивачем та компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUCTS CO LTD (Китай) з додатками; Прайс лист продавця від 05.09.2024 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) в Китаї правил Інкотермс 2020; Комерційний інвойс від 09.10.2024 №JA241009 для відвантаження товарів за ціною 71 097,60 доларів США, на умовах поставки FOB порт TIANJIN (XINGANG) Китай правил Інкотермс 2020; Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 17.09.2024 №602 про перерахування продавцю грошових коштів в розмірі 15 000,00 доларів США, як передоплату за товари; Платіжну інструкцію в іноземній валюті від 01.11.2024 №678 про перерахування продавцю грошових коштів в розмірі 59 966,60 доларів США, як передоплату за товари; Сертифікат походження товару від 06.11.2024 №С243361072150030 про країну походження товарів Китай; Митну декларацію Китаю від 13.10.2024 №021720240000257791 оформлену для вивезення товарів до України за ціною 71 097,60 доларів США; Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); Коносамент від 04.11.2024 № APU045094 про перевезення товарів водним транспортом з Китаю до порту Гданськ у Польщі; Рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 10.12.2024 №5653432643 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; Інвойс компанії перевізника Maersk A/S (Данія) від 10.12.2024 №5653432644 для оплати позивачем послуг з транспортування товарів водним транспортом; Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 17.12.2024 №43, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 393 841,08 грн., а також 7 130,26 доларів США; Залізничні накладні УМВС від 20.12.2024 №№2151557520 2151557553, 2151557652, 2151557736, 2151557835 про перевезення товарів залізничним транспортом з порту Гданськ у Польщі до залізничної станції у м. Тернополі; Товарно-транспортні накладні CMR від 10.01.2025 №№0020, 2247, 3404, 6205, 7646 згідно з якими товари були доставлені із залізничної станції у м. Тернополі до Черкаської митниці; Лист позивача від 06.12.2024 про оплату товарів; Виписку з бухгалтерської документації позивача - видаткові накладні про реалізацію ідентичних товарів в Україні; Відомості з мережі Інтернет щодо ціни ідентичних товарів на ринках у Китаї; Технічні дані про товари від 30.12.2023; Декларацію митної вартості.
Перевіривши вищезазначені документи, відповідач 11.01.2025 направив декларанту електронне повідомлення №1086267, у якому зазначив, що заявлені декларантом документи містять неточності та зобов'язав декларанта надати додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач листом від 11.01.2025 у відповідь на електронне повідомлення повідомив, що всі наявні документи додані до митної декларації.
11.01.2025 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА902080/2025/000002/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів визначена за резервним методом на рівні 1,07 доларів США/кг, джерело інформації митна декларація від 28.01.2024 №24UA902080800304U5.
11.01.2025 на підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902080/2025/000002/2.
Позивач вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).
За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Зі спірного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не визнана митним органом у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості та містять розбіжності, які наведені у повідомленнях митниці.
Зазначені обставини не дали можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, відповідність числового значення доданої складової, та ціну товару, що сплачена або повинна бути сплачена за товар, оскільки для складових митної вартості декларантом не надано достовірних документів.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Щодо сертифікату якості (відповідності) заводу-виробника
Відповідно до ч. 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Суд враховує, що сертифікат якості (відповідності) не входить до переліку документів, визначеного статтею 53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів.
Сама по собі обставина ненадання сертифікату якості (відповідності) не свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості, тобто про наявність підстав, передбачених ч. З ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням та маркування
Відповідно до прайс-листа від 05.09.2024, проформи інвойсу від 05.09.2024 №JA20240820, комерційної пропозиції від 05.09.2024, комерційного інвойсу від 09.10.2024 №JA241009 товари поставляються на умовах поставки FOB порт TIANJIN (X1NGANG) Китай правил Інкотермс 2020.
Відповідно до умов поставки FOB правил Інкотермс 2020 поставка «Франко- борт» означає, що продавець здійснює поставку товару покупцю коли товар поставлений на борт судна.
Згідно з обов'язками продавця «А2 Поставка» продавець повинен поставити товар шляхом розміщення товару на борту судна, номінованого покупцем у пункті завантаження.
У пункті «А8 Перевірка/пакування/маркування» визначено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару, за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки. Продавець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для йога перевезення.
Відтак, вартість упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних із пакуванням, а також вартість завантаження товару на борт судна включена у ціну товарів, оскільки згідно з правилами Інкотермс за умов поставки FOB продавець зобов'язаний за власний рахунок здійснити пакування товару та поставити на борт судна.
При цьому, Митним законодавством України не передбачено, що у комерційному інвойсі, окрім ціни товару, мають вказуватися відомості, з яких складається ціна, зокрема відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням та маркування.
Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2024 року у справі № 420/23588/23 зазначив, що згідно з пунктом 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Щодо відомостей про операції завантаження товару на борт судна в порту TIANJIN (Китай) та витрат на транспортування до ввезення на митну територію України
Відповідно до «Правил заповнення декларації митної вартості» затверджених наказом Міністерства фінансів від 24.05.2012 №3599, та для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін. суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Відповідно до ч.ч. 11, 12, 13 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Отже, до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, серед інших, належить рахунок-фактура або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг.
Відповідно до положень Графи 20 Розділу ІІІ Правил № 599, документи про вартість перевезення видаються виконавцем договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, яким у відповідності до положень Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" є експедитор. При цьому правилами не передбачено обов'язку декларанта підтверджувати вартість перевезення на підставі документів, виданих суб'єктами господарювання, які безпосередньо здійснювали перевезення, тобто від перевізників.
Таким чином, довідка про транспортні витрати є достатнім документом для підтвердження вартості послуг транспортування товарів.
У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 17.12.2024 №43 вказано вартість перевезення товарів, зокрема у доларах США:
- оформлення документації у Гданську, Польща - 58,92 доларів США;
- операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1071,34 доларів США;
- залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль - Мостиська на кордоні Польща/Україна, яка становить 6000,00 доларів США, що разом у доларах США за територією України становить 7 130,26 доларів США.
Отже, відомості у графі 21 ДМВ (декларації митної вартості) та у довідці про транспортні витрати, що обраховувалися у доларах США є однаковими та складають 7 130,26 доларів США.
При цьому, декларант у графі 21 ДМВ до витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, що обраховані у доларах США, додав вартість залізничних перевезень.
Додавання до послуг вивантаження, навантаження та обробки товарів вартості залізничного перевезення, які обраховані в доларах США, викликані неможливістю внесення у декларацію митної вартості, що формується у митному органі автоматично, два рази послуг з перевезення товарів, а саме вартості перевезення водним транспортом у гривнях та вартості перевезення залізничним транспортом у доларах США.
Декларант у графу 20 ДМВ вказав витрати на перевезення у гривнях, тому записати витрати у доларах США на перевезення товарів залізничним транспортом немає можливості.
В той же час, митний орган у графі 33 спірного рішення не послався на обставини, що декларант не додав до митної вартості послуг з перевезення товарів залізничним транспортом, яка становить 6000,00 доларів США, що заявлені у ДМВ як вартість послуг навантаження/вивантаження товарів.
Відтак, вартість залізничного перевезення додана позивачем до вартості витрат з вивантаження, завантаження ті оформлення документів, які також обраховані у доларах США.
При цьому, надані митному органу документи щодо вартості транспортних послуг, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості чи ознак підробки та містили усі відомості, що підтверджують числові значення вартості транспортних витрат.
У контексті означеного судова колегія враховує, що Верховний Суд в постанові від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18 виснував, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів.
В інвойсі компанії перевізника Maersk A/S (Данія) від 10.12.2024 № 5653432644 вказані відомості: Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1071,34 доларів США.
Саме у вартість операційних послуг терміналу у порту Гданська, Польща у розмірі 1071,34 доларів США включено вартість вивантаження товарів із судна та завантаження на залізничний транспорт.
Враховуючи, що товари поставлялися на умова поставки FOB правил Інкотермс 2020, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Китаї здійснювалося за рахунок продавця.
Щодо оплати за надані послуги
Так, основні документи для підтвердження митної вартості визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, подання яких є обов'язком декларанта. До таких документів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Водночас, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Водночас, апеляційний суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати за товар не стосуються ціни та митної вартості.
Колегія суддів зауважує, що розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16.
Щодо перекладу копії митної декларації країни відправлення
Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
З метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Отже, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.
Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.
Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про необхідність надання перекладу на українську мову документів, які були подані до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).
При цьому, митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов'язковим документом для здійснення розмитнення товарів.
Щодо застосування резервного методу визначення митної вартості товару
У постанові від 25 лютого 2020 року по справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим у рішенні про коригування митної вартості.
Разом з тим, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості інші дані, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відсутні.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Натомість, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 195, 243, 250, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Черкаської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
Т.Р. Вівдиченко