Справа № 363/3726/25
про залишення апеляційної скарги без руху
02 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді -доповідача Кравченка Є.Д. та суддів Осіпової О.О., Златіна С.В., перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24.07.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення,
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24.07.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Положення цієї норми підлягають застосуванню також і до випадків оскарження судових рішень в порядку ст. 286 КАС України, однак з врахуванням передбачених нею особливостей.
Так, оскільки ст. 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27 лютого 2019 року у справі №500/6596/17, від 17 квітня 2019 року у справі №522/17819/17, від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17), від 04 березня 2021 року у справі №352/1530/18.
Як убачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 24.07.2025, водночас апеляційна скарга подана через систему "Електронний суд" лише 28.01.2026, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку, апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції отримав лише 20.01.2026.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
На підтвердження дати отримання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24.07.2025 апелянтом надано до суду копію першого аркушу оскаржуваного рішення з розпискою представника відповідача про отримання 20.01.2026, що на переконання суду апеляційної інстанції не є належним підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення, водночас апелянтом не надано інформації з кабінету "Електронного суду" про дату надходження повного тексту рішення.
Отже, посилання апелянта на те, що копія повного тексту оскаржуваного рішення отримана ним 20.01.2026, судом оцінюється критично, оскільки всупереч п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України належних доказів останнім не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду апелянтом не зазначено.
З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне надати апелянту строк для усунення відповідного недоліку його скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Приписи пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень статтей 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом п'ятим частини другої статті 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, ставка судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої зазначеної статті Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому в силу норм частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2025 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 726,72 грн (3028,00*0,2*150%*0,8).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Натомість апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано несприятливим майновим станом останнього.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір", приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянтом не надано доказів на підтвердження відсутності бюджетних призначень для сплати судового збору, як і доказів того, що його майновий/фінансовий стан найближчим часом зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 07 січня 2025 року у справі №160/26312/23 сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (пп. 12 п. D).
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені апелянтом у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 726,72 грн на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи).
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Водночас, матеріали апеляційної скарги свідчать, що апелянтом не було надано доказів надсилання до електронного кабінету чи у паперовій формі листом з описом вкладення апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів позивачу.
На підставі викладеного, суд зазначає, що вказані у даній ухвалі недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу, з урахуванням положень ст. 44 КАС України.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в порушення зазначених правових норм, апелянтом не зазначено відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету, що свідчить про невідповідність поданої апеляційної скарги вимогам, встановленим ст. 296 КАС України.
На підставі викладеного, суд зазначає, що вказані у даній ухвалі недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24.07.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді: О.О. Осіпова
С.В. Златін