Справа № 733/868/25 Суддя (судді) першої інстанції: Вовченко А.В.
02 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2025 року (м. Ічня, дата складання повного тексту - 08.07.2025) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №220 від 13.01.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не було вчинено правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, тому притягнення його до адміністративної відповідальної є необґрунтованим.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 №220 від 13.01.2025 року про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, якою накладено штраф на ОСОБА_1 у розмірі 17 000 гривень скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито. У позові до ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що задоволення позовних вимог у повному обсязі є гарантією поновлення прав позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 ухвалено постанову №220 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення на останнього у виді штрафу в розмірі 17000 грн, при цьому зазначено, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було відправлено повістку №217157 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год.30.09.2024. 16.10.2024 вище вказане поштове відправлення було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про відсутність особи за адресою проживання. 05.12.2024 працівниками поліції ОСОБА_1 був доставлений до першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особа, яка розшукувалася за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. У зазначений у повістці строк, а саме 30.09.2024 до ОСОБА_1 не з'явився, про поважні причини не повідомляв, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 1 та абзацу 8 частини 3 статті 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також йому було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 16 грудня 2024 року.
Отже, позивача було визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Позивач, не погодившись з притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами факт того, що позивач був належно інформований про необхідність прибути за вказаною повісткою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Докази, надані сторонами по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата Аження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу 1-2 частини 1, абзацу 1,8,15 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк; у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
З копії протоколу № 220 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 13 січня 2025 року, складеним начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_3 слідує, що ОСОБА_1 , 30.09.2024 на 09 год. 00 хв. не з'явився по повістці до першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).
З протоколу вбачається, що позивачу роз'яснено ст.63 Конституції України його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 00 хв. 16 грудня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), про що позивач ознайомився під розписку.
Також вказаний протокол містить письмові пояснення ОСОБА_1 , де він зазначив, що не був оповіщений про явку на 09 год. 30 вересня 2024 року (а.с.9 зворот).
13.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 ухвалено постанову № 220 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення на останнього у виді штрафу в розмірі 17000 грн, при цьому зазначено, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було відправлено повістку №217157 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год.30.09.2024 року. 16.10.2024 вище вказане поштове відправлення було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про відсутність особи за адресою проживання. 05.12.2024 працівниками поліції ОСОБА_1 був доставлений до першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особа, яка розшукувалася за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. У зазначений у повістці строк, а саме 30.09 .2024 року до ОСОБА_1 не з'явився, про поважні причини не повідомляв, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 1 та абзацу 8 частини 3 статті 22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також йому було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 16 грудня 2024 року.
ОСОБА_1 не брав участі під час розгляду 13 січня 2025 року стосовно нього справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1КУпАП та копію оскаржуваної постанови не отримував, що вбачається зі змісту самої постанови №220, де в графі про отримання копії вказаної постанови не мається дати та підпису ОСОБА_1 .
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:
«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідна сукупність обставин: 1)направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Разом з цим, як вбачається зі змісту позову, ОСОБА_1 заперечує факт оповіщення його про необхідність прибуття 30.09.2024 до першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до першого відділення.
Так, у даній справі повістка безпосередньо позивачу вручена не була, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної постанови вказане поштове відправлення було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про відсутність особи за адресою проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, стороною відповідача не надано поштового повідомлення, адресованого ОСОБА_1 про його виклик на 30.09.2024 до першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, у протоколі № б/н про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові № 220 не вказано, що ця повістка досліджувалася при винесенні оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність з'явитись до першого відділення прилуцького ІНФОРМАЦІЯ_3 на 30.09.2024.
Колегія суддів зазначає, що з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з'ясування факту належного інформування позивача про обов'язок з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проаналізувавши надані відповідачем до суду дані, колегією суддів встановлено, що процедури вручення повістки не було дотримано, виходячи із наступного.
На переконання колегії суддів, це є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки, відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Враховуючи вищезазначене, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, постанова №220 від 13.01.2025 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні вимоги позивача щодо визнання протиправною постанови № 220 від 13.01.2025 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки згідно з ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд не наділений такими повноваженнями.
Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано відмовити у позові до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки позовних вимог до даного відповідача заявлено не було, відсутні підстави вважати, що права позивача поновлено не повністю.
Щодо доводів апеляційної скарги про не розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, колегія суддів зазначає, що позивач в даному випадку не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції із заявою про винесення додаткового судового рішення.
З аналогічних підстав не заслуговують на увагу доводи апелянта про наявність описок в рішенні суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 02.02.2026.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова