Справа № 620/4449/25 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО
02 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради від 24.02.2025 р. № 07-07/181 "Про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни", яким відмовлено у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
- зобов'язати Департамент соціальної політки Чернігівської міської ради встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що він має право на встановлення статусу інваліда війни відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Суд погодився з позицією відповідача про непоширення на спірні правовідносини положень пункту 1 частини другої статті 7 Закону №3551 та відсутність підстав для встановлення спірного статусу і, як наслідок, видачі відповідного посвідчення.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 24 лютого 2025 року звернувся до відповідача із заявою про продовження дії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, додавши до заяви копії: паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Деснянським РВ у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області 25 листопада 2015 року; дубліката картки фізичної особи - платника податків, виданої Державною податковою інспекцією у м. Чернігові 07 грудня 2005 року; витягу з Реєстру територіальної громади від 21 лютого 2025 року № 2025/002522986; свідоцтва про хворобу № 1386 від 03 серпня 2023 року; витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30 січня 2025 року № 163/25/226/В, відповідно до якого причиною інвалідності є поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби; витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30 вересня 2023 року № 273.
Рішенням від 24.02.2025 №07-07/181 позивачу відмовлено в наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
У апеляційній скарзі позивач вказав, що суд першої інстанції у своєму рішенні акцентував увагу на ч. 1 ст. 7 та п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при цьому не аналізуючи інші положення ст. 7 Закону № 3551.
За приписами статті 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;
4) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних:
у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;
від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання.
Дія абзацу третього цього пункту не поширюється на осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки України та кримінальні правопорушення проти громадської безпеки.
Зв'язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров'я, отриманим особами, зазначеними в цьому пункті, встановлюється для повнолітніх осіб - за висновком медико-соціальної експертизи або за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, для осіб віком до 18 років - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
5) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;
6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах;
8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років і стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
10) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.
Абзац перший цього пункту не поширюється на працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які отримали інвалідність внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з подіями Революції Гідності.
Участь осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, у Революції Гідності та отримання ними під час Революції Гідності поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я встановлюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зв'язок інвалідності з пораненнями, каліцтвом, контузією чи іншим ушкодженням здоров'я, отриманими особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, під час участі у Революції Гідності, встановлюється за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України;
11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є (але не виключно):
а) клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа. До клопотання додаються документи, що підтверджують участь особи в антитерористичній операції, або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону;
б) довідка керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
в) документ, що підтверджує встановлену групу та причину інвалідності;
14) осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
15) осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які стали інвалідами внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва), одержаних під час виконання своїх завдань на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії;
16) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період дії воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.
Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
Особи, зазначені у пункті 11 частини другої цієї статті (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, до органу, уповноваженого встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У такій заяві зазначаються відомості, необхідні для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, не володіє такими відомостями (документами), орган, уповноважений встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) орган, уповноважений встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, приймає рішення про надання відповідного статусу.
Відповідно до фактичних обставин справи, 24 січня 2024 року позивачу було проведено первинний огляд МСЕК та встановлено причинний зв'язок травми із виконанням обов'язків військової служби.
26 січня 2024 року відповідач видав позивачу посвідчення інваліда війни на підставі п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 терміном до 01 лютого 2025 року.
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30 січня 2025 року № 163/25/226/Р, причиною інвалідності є травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Надалі, 24 лютого 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження дії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Проте, відповідач вказав, що підстав для продовження дії посвідчення немає, оскільки травма не пов'язана із захистом Батьківщини.
Відповідно до пункту 10 Порядку виготовлення та видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни видається на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Відповідно до матеріалів справи, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 та наказом від 30 вересня 2023 року № 273 його звільнено з військової служби у запас.
Відповідно до витягу з Акту службового розслідування від 22 липня 2022 року встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 від 03 квітня 2022 року № 15, стрілець-помічник гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти солдат ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби у визначеному районі виконання бойових завдань підрозділом.
15 травня 2022 року під час виконання завдань з облаштування бойових позицій, солдат ОСОБА_1 відчув біль в нозі після фізичних навантажень, в той же час за медичною допомогою не звертався, приймав знеболюючі засоби.
Згідно з «Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Чернігівської області в період з 24 лютого 2022 року по 03 квітня 2022 року була територією активних бойових дій.
Відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ, територія Чернігівської області в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року відносилася до території бойових дій.
З витягу із акту службового розслідування від 22 липня 2022 року вбачається, що нещасний випадок стався із позивачем при облаштування бойової позиції на виконання бойового розпорядження. У травні 2022 року позивач отримав додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн.
Наведене свідчить про отримання позивачем, як військовослужбовцем Збройних Сил України, травми під час виконання обов'язків військової служби в районі активних бойових дій, внаслідок чого йому надано статус особи з інвалідністю ІІІ групи.
Враховуючи наявність у позивача статусу особи з інвалідністю ІІІ групи, отриманої під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в період дії воєнного стану в Україні, останній має право на набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, згідно приписів пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 3551.
З урахуванням наведеного, висновки суду першої інстанції щодо непоширення на спірні правовідносини положень пункту 1 частини другої статті 7 Закону №3551 та відсутність підстав для встановлення спірного статусу і, як наслідок, видачі відповідного посвідчення колегія суддів не погоджує.
На підставі аналізу обставин справи у контексті їх нормативного регулювання, колегія суддів дійшла висновку про непослідовність позиції Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, порушення принципів правової визначеності та пропорційності, що свідчить про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради від 24 лютого 2025 року № 07-07/181 "Про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Суд вказує, що відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що належним способом захисту є зобов'язання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видання відповідного посвідчення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що наявні правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, та частково задовольнити адміністративний позов.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради від 24 лютого 2025 року № 07-07/181 "Про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни", яким відмовлено у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видання відповідного посвідчення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
Т.Р. Вівдиченко