Справа № 320/46686/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
02 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
У жовтні 2024 року Приватне підприємство «Будпостач» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 22.06.2024 UA902080/2024/000110/1 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 11.08.2025 Черкаська митниця подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Зокрема, апелянт наголошує, що у нього були наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат про транспортування, навантаження/вивантаження та які пов'язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, які є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до частини 10 статті 58 МК України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 та від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку письмового провадження.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого наполягає на залишенні без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, 08.06.2018 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією HEBEI JINGAC FIBERGLASS PRODUCTS CO., LTD (Китай) (далі по тексту в т.ч. продавець) було укладено контракт №1055 , відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує отримує товари в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту.
24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерсі Україна Лтд» (далі експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14.02.2022 для перевезення товарів до України позивачем укладено з компанією Maersk A/S -Данія) (далі по тексту перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
06.03.2024 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів та проформу інвойс №JA20240306 на суму 1 860 480,00 доларів США/
14.03.2024 позивач на підставі контракту від 08.06.2018 №1055 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №140 грошові кошти в розмірі 170 000,00 доларів США.
08.04.2024 продавець виписав комерційний інвойс №JA240408 для оплати товарів за ціною 70 749,60 доларів США.
11.04.2024 для переміщення товарів в Україну митними органами Китаю було оформлено митну декларацію №021720240000083056 за ціною 70 749,60 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.
30.04.2024 продавець виписав сертифікат походження №С243361072150003 на товари, що вказані в комерційному інвойсі.
17.05.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №237143803.
23.05.2024, враховуючи що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу №JA240408 від 08.04.2024 виписав Специфікацію №1 на контейнер №HASU5025498 на суму 14 159,47, Специфікацію №2 на контейнер №MRSU3880380 на суму 14 130,82. Загальна сума специфікацій становить 28 290,29 доларів США.
10.06.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг, перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс №5653370560, а експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653370561.
На підставі залізничної накладної УМВС від 16.06.2024 №20644 товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до станції Клевань.
19.06.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №24.
21.06.2024 позивачем складено лист, в якому зазначив, що ПП «Будпостач» здійснював оплату постачальнику згідно з контрактом №1055 від 08.06.2018 та інвойсом №JA240408 від 08.04.2024 у розмірі 70 749,60 доларів США в повному обсязі платіжним дорученням №140 від 14.03.2024. Різниця у сумі інвойсу та платіжного доручення буде використана для оплати інших замовлень.
Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 21.06.2024 №00006452, №00006454 товари були доставлені із станції Клевань до Черкаської митниці.
22.06.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080802318U3 для митного оформлення товарів, в якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 28 290,29 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080802318U3 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000164, виписаної відповідачем, а саме: Контракт від 08.06.2018 №1055 між позивачем та компанією HEBEI JINGAO FIBERGLASS PRODUCTS CO., LTD (Китай); Комерційний інвойс від 08.04.2024 №JA240408; Прайс лист від 06.03.2024; Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk А/S (Данія); Митна декларація Китаю №021720240000083056 від 11.04.2024; Коносамент від 17.05.2024 №237143803; Сертифікат походження №С243361072150003 від 30.04.2024; Платіжна інструкція в іноземній валюті №140 від 14.03.2024; Залізнична накладна УМВС №20644 від 16.06.2024; Інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 10.06.2024 №5653370560 для оплати послуг з перевезення товарів; Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 10.06.2024 №5653370561 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.06.2024 №24; Товарно-транспортні накладні CMR від 21.06.2024 №00006452, №00006454; Специфікація №1 від 23.05.2024; Специфікація №2 від 23.05.2024; Лист про оплату від 21.06.2024; Видаткові накладні від 01.02.2024; Інформація з джерел інтернету від 22.06.2024; Технічні дані від 30.12.2023; Декларація митної вартості.
22.06.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1045105, у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізовані експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару сировини;
22.06.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа, в якому заявив, що немає можливості надати інші додаткові документи.
22.06.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару UA902080/2024/000110/1, яким визначила митну вартість імпортовані позивачем товарів сітку, за ціною договору щодо подібних аналогічних товарів.
22.06.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні товарів №UA902080/2024/000164.
22.06.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товар за митною декларацією №24UA902080802319U2 по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито 33 261,08 грн., ПДВ 73 174,38 грн, всього на загальну суму 106 435,46 грн
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об'єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пунктів 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтями 49, 50 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 51 МК України).
Згідно частин 1 - 3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 - 2 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 - 3 статті 54 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Щодо вартості перевезення товарів, як на підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості
Суд враховує, що Митним кодексом України не визначено документи, що підтверджують вартість перевезення товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, в якій визначено, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відповідно до довідки експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.06.2024 №24 зазначена вартість транспортних витрат на перевезення вантажу у доларах США.
Оформлення документації у Гданськ, Польща в розмірі 54,94 доларів США, операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 1098,72 доларів США.
До вартості операційних послуг терміналу у порту Гданськ, Польща включені послуги з вивантаження контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт. Враховуючи, що товари поставлялися на умова поставки FOB правил Інкотермс 2020, вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Китаї здійснювалося за рахунок продавця.
У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати №24 також зазначено вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 388 565,31 грн та 13 153,66 доларів США, що включені до митної вартості.
Експедитором в довідці ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.06.20 №24 було зазначено вартість залізничного перевезення Гданськ, Польша пункт пропуску Грубешів - Ізов, Польща/Україна в розмірі 12 000,00 доларів США, та залізничне перевезення пункту пропуску Ізов, Україна - Клевань, Україна в розмірі 1000 доларів США.
У апеляційній скарзі митний орган не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві.
Щодо відомостей про числові значення витрат навантаження/вивантаження
Так, у рахунку від 10.06.2024 №5653370560 зазначені послуги «Оформлення документації у Гданськ, Польща 54,94 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 1098, доларів США. Такі ж самі послуги зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.06.2024 №24.
При цьому, відповідачем у спірному рішенні та електронному повідомленні від 22.06.2024 №1045105 зазначено про те, що в наданих до митного оформлення рахунку від 10.06.2024 № 5653370561 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунок від 10.06.2024 № 5653370560 від імені MAERSK А/S відсутні відомості про операції завантаження, вивантаження, втім обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових мита вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Крім цього, послуги транспортування, що зазначені у рахунках від 10.06.2024 №5653370561 від імені Мерск Україна ЛТД та у рахунках від 10.06.2024 №5653370560 від імені MAERSK А/S вказані у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.06.2024 №24, що включені до митної вартості.
Щодо твердження апелянта про «Documentation fee» - плата за документацію та «Terminal Handling Service» - послуги термінального обслуговування, то довідка про транспортні витрати також містить вартість оформлення документації у Гданську, Польща в сумі 54/ доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) в сумі 1098,72 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.
Апелянт також посилається на те, що відповідно до відомостей коносамента від 17.05.2024 № 237143803, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнері за маршрутом порт TIANJIN (Китай) - Гданськ (Польща).
Відповідно до відомостей залізничної накладної від 16.06.2024 № 20644 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Славков ЛХС (Польща) -Хрубешув (Польща - Ізов (Україна) - Клевань (Україна).
Враховуючи відомості зазначені у товаро-транспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт TIANJIN (Китай) - Гданськ (Польща) - Славков ЛХС (Польща) - Хрубешув (Польща) - Ізов (Україна) - Клевань (Україна), що свідчить про наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах та залізничних станціях на території Польщі, у тому числі водного на залізничний та із залізничного на залізничний вид транспорту», та вказані відомості містяться в довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.06.2024 №24, а саме: оформлення документації у Гданськ, Польща - 54,94 доларів США; операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 1098,72 доларів США; залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Грубешів-Ізов, Польща/ Україна в розмірі 12 000 доларів США; залізничні перевезення пункт пропуску Ізов, Україна - Клевань, Україна в розмірі 1000 доларів США.
До вартості операційних послуг терміналу у Гданськ, Польща включені послуги з вивантаження п'яти контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.
Відповідачем зазначено про те, що в рахунку від 10.06.2024 № 5653370561 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуг здійснюється протягом 30 днів. В рахунку від 10.06.2024 № 5653370560 від імені MAERSK А/, зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 22.06.202 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків», проте самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування податкових документів.
Крім цього, послуги транспортування, що зазначені у рахунках від 10.06.2024 №5653370661 від імені Мерск Україна ЛТД та у рахунках від 10.06.2024 №5653370560 від імені МAERSK А/S вказані у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витраті від19.06.2024 №24 включені до митної вартості.
Колегія суддів зауважує, що самі по собі обставини ненадання відомостей про оплату транспортних послуг не свідчить про наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.
Щодо перекладу копії митної декларації країни відправлення, судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
З метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Отже, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.
Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.
Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про необхідність надання перекладу на українську мову документів, які були подані до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).
При цьому, митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов'язковим документом для здійснення розмитнення товарів.
Щодо застосування резервного методу визначення митної вартості товару
У постанові від 25 лютого 2020 року по справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим у рішенні про коригування митної вартості.
Разом з тим, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості інші дані, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відсутні.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Натомість, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Черкаської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
Т.Р. Вівдиченко