П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26386/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Семенюк Г. В., в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, розглянувши клопотання адвокатки Друмової Валерії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів у справі за позовом адвокатки Друмової Валерії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченого грошового забезпечення,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2
У серпні 2025 року адвокатка Друмова В. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність, що виразилась у незастосуванні у період з 29.01.2020 по 20.05.2023 чинної редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення;
- стягнути суму недоплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023.
Також у позовній заяві адвокатка Друмова В. В. ставила питання перед судом першої інстанції про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_2 розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, обчислених у відповідності до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у первісній редакції, а саме:
шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року (тобто станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
До того ж, 06 листопада 2025 року адвокатка Друмова В. В. звернулась до суду першої інстанції із заявою про уточнення позовних вимог (а.с.79-86).
Фактично у цій заяві вона просила стягнути суму недоплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 не з ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, адвокатка залишила ІНФОРМАЦІЯ_3 єдиним відповідачем по справі.
Одеський окружний адміністративний суд, вирішуючи дану справу по суті спору, долю указаного клопотання про витребування доказів не вирішив, залишивши його без відповіді.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року позов було задоволено наступним чином.
Так, суд визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року.
Також зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, адвокатка Друмова В. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , оскаржила його, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
У зв'язку з цим, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову наступним чином.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилась у незастосуванні у період з 29.01.2020 по 20.05.2023 чинної редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року.
В апеляційній скарзі адвокатка Друмова В. В. знову заявила клопотання про витребування від ІНФОРМАЦІЯ_2 розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) за період з 29.01.2020 до 20.05.2023 із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, обчислених у відповідності до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у первісній редакції, а саме:
шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січень календарного року (тобто станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, адвокатка пояснює, що сторона позивача просила стягнути на його користь суми недоплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023, що у свою чергу є належним та ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що належним способом захисту права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за спірний період у належному розмірі, замість заявленого позивачем способу - стягнення грошового забезпечення.
На думку скаржниці, застосований окружним адміністративним судом спосіб захисту (зобов'язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення) має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.
При цьому, враховуючи обраний спосіб захисту порушеного права позивача, останній просив суд витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_2 розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , однак суд першої інстанції проігнорував відповідне клопотання.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи.
Розглянувши дане клопотання про витребування доказів, в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, суддя-доповідач вважає, що, з огляду на заявлені у межах даної справи вимоги, його слід задовольнити, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 72 КАС України унормовано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 4 статті 9 унормовано, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч.3 ст.80 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Частина 1 ст. 308 КАС України надає право суду апеляційної інстанції переглядати справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряти законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 80, 308, 311, 321 КАС України, суддя
Клопотання адвокатки Друмової Валерії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, обчислених у відповідності до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у первісній редакції, а саме:
шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року (тобто станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Докази надіслати на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду судді Семенюку Г. В. за адресою: проспект Лесі Українки, 19-21, м. Одеса або через підсистему «Електронний суд».
Витребувані докази надати суду до 13 лютого 2026 року включно.
Зобов'язання суду є обов'язковими для виконання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Семенюк