П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/130/25
Головуючий І інстанції: Мельник О.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Кравченка К.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту судового рішення - 05.09.2025р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК Дистрибьюшн» до Головного управління ДПС в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
27.01.2025р. ТОВ «ПІК Дистрибьюшн» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Миколаївській області, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС Миколаївської області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям «ризиковості» платника податку від 24.10.2024р. №5710.
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального рівня від 15.11.2024р. №5949, яким рішення Комісії регіонального рівня залишено без змін;
- зобов'язати ГУ ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ «ПІК Дистрибюшн» з переліку платників податків, які відповідають критеріям «ризиковості» платника податку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваними рішеннями Комісії ГУ ДПС в Миколаївській області його безпідставно було віднесено до переліку «ризикових» платників податків у відповідності до п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку», визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165. На думку позивача, оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості, та в ньому відсутні будь-які посилання на документи, які, на думку податкового органу, необхідно надати Товариству для спростування підстав вважати його таким, що відповідає «Критеріям ризиковості платника податку».
Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ТОВ «ПІК Дистрибьюшн» - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС Миколаївської області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.10.2024р. №5710. Зобов'язано ГУ ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027) виключити ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» (код ЄДРПОУ 39478265) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ ДПС в Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПІК Дистрибьюшн» судовий збір в сумі 6056 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 03.10.2025р. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.09.2025р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач, в свою чергу, вказане вище рішення суду 1-ї інстанції в апеляційному порядку не оскаржив.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
24.10.225р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив, в якому представник позивача категорично заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, яка носить «формальний» і «надуманий» характер, та мотивовано просив залишити її без задоволення, я рішення суду 1-ї інстанції без змін.
27.10.2025р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних і достатніх підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ТОВ «ПІК Дистрибьюшн» (код ЄДРПОУ 39478265) з 06.11.2014р. зареєстроване як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид економічної діяльності Товариства: «оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» (код КВЕД 46.73).
24.10.2024р. рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 24.10.2024р. №5710 ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Не погодившись із зазначеним рішенням Комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» 07.11.2024р. за вих.№9334409714 було направлено до Комісії центрального рівня відповідну скаргу із вимогою про його скасування.
При цьому, платником податків до вказаної цієї скарги було долучено вичерпний перелік первинної бухгалтерської та іншої документації, які підтверджують факт реального здійснення спірних господарських операцій з контрагентами - ТОВ «ГОСПОДАР-2» та ТОВ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА», та, відповідно, повністю спростовують помилкову інформацію податкового органу, що була викладена в оскаржуваному рішенні про відсутність у Товариства необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг.
Проте, 15.11.2024р. позивачем було отримано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №5949 - про залишення вищезазначеної скарги ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» без задоволення, а рішення Комісії «регіонального рівня» про відповідність платника ПДВ критеріям «ризиковості» платника податку - без змін.
Вважаючи вказані вище рішення відповідача необґрунтованими і безпідставними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірного рішення контролюючого органу.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить із наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку (ТОВ.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України).
Пунктом 61.1 ст.61 ПК України передбачено, що «податковий контроль» - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, «інформаційно-аналітичним забезпеченням діяльності контролюючих органів» вважається комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
У силу вимог п.п.74.1 та 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік же Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому ПК України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Як передбачено абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законом, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як загально відомо, на виконання вищезгаданої норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.12.2019р. №1165 (набрала чинності 01.02.2020р.), якою було затверджено відповідний «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п.2 Порядку №1165, «автоматизованим моніторингом відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків» - є сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. При цьому, «Критерієм оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі» є визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик же порушення норм податкового законодавства - це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм ТОВ. «а» чи «б» п.185.1 ст.185, ТОВ. «а» чи «б» п.187.1 ст.187, абз.1 п.п.201.1,201.7,201.10 ст.201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/ розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній із ознак безумовної реєстрації, перевіряються стосовно відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (п.5 Порядку №1165).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня, а також прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. При цьому, у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку «Критеріям ризиковості платника податку».
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або ж отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абз.7 цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) із урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником, комісія регіонального рівня розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Відповідний бланк рішення містить таке обов'язкове для заповнення поле, як «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
Так, як вже зазначалося вище, даним Порядком №1165, зокрема, чітко визначені Критерії ризиковості платника ПДВ, повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.
Так, одним з «Критеріїв ризиковості платника податку», що закріплені у Додатку 1 до Порядку №1165 - є наявність (виявлення) контролюючим органом у процесі поточної діяльності обставин та (або) отриманням інформації (п.8 Додатку 1).
Отже, пунктом 8 додатку №1 до Порядку №1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.
Водночас, аналіз вказаних вище норм Порядку №1165 свідчить, що законодавцем чітко встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості має передувати складання і направлення платником податкової накладної/розрахунку коригування, а потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно, питання відповідності платника податків (позивача) критеріям ризиковості повинно розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ним для реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Однак, як під час розгляду даної справи у суді 1-ї інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, ГУ ДПС в Миколаївській області не було жодним чином конкретизовано під час моніторингу та перевірки яких саме податкових накладних чи розрахунків коригування Комісія дійшла висновку стосовно відповідності позивача, як платника ПДВ, критеріям ризиковості.
Поряд із цим, іншою умовою для прийняття рішення про відповідність або невідповідність платника податку критеріям ризиковості є подання платником податків документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перелік яких визначений у п.6 Порядку №1165, та їх перевірка комісією контролюючого органу щодо достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації. Згідно із цим, можливість надання платником податків інформації та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у рішенні податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 24.10.2024р. №5710, комісія ГУ ДПС в Миколаївській області, дійшла висновку щодо відповідності ТОВ «ПІК Дистрибьюшн» п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачу фактично так і не було надано податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку щодо того, в якому саме виді така інформація існувала на час прийняття Комісіями рішень від 24.10.2024р. №5710.
Даний висновок про необхідність доведення зазначених обставин узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 07.04.2023р. по справі №280/3639/20.
Так, з матеріалів справи судами обох інстанцій встановлено, що ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» подано докази, які беззаперечно підтверджують саме реальне здійснення ним господарської діяльності, і які, в свою чергу, повністю спростовують доводи оскаржуваного рішення Комісії від 24.10.2024р. № 5710.
При цьому, слід звернути увагу й на те, що як видно з позиції відповідача, останній фактично не ставить під сумнів достовірність та правильність документального оформлення перелічених вище господарських угод та документів, складених в зв'язку з їх виконанням, а тому, відповідно, судова колегія, враховуючи вказані вище обставини, приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків від 24.10.2024р.
Крім того, як слідує зі змісту позову, позивач також фактично оскаржує й рішення за результатами розгляду його адміністративної скарги щодо рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 15.11.2024р. №5949.
Так, як передбачено нормами Порядку №1165 від 11.12.2019р., розгляд скарги щодо рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку здійснюється Комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.
За результатами розгляду такої скарги Комісія центрального рівня у строк, визначений ст.56 ПК України, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.
По справі встановлено, що за результатами опрацювання наданих разом зі скаргою в електронному вигляді документів та відповідно до наявної інформації в інформаційних системах ДПС, Комісією центрального рівня було встановлено що по ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» ними було отримано податкову інформацію, яка свідчить про здійснення платником податку «ризикових» операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного; постачання товарів (послуг) платником податку, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, як вже зазначалося вище, ДПС України було прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.11.2024р. №5949, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня від 24.10.2024р. №5710 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано письмові пояснення щодо відсутності необхідних умов та обсягів матеріальних ресурсів, в яких вказано, що ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН», у встановлений вимогами ПК України строк, було надіслано до контролюючого органу відповідне повідомлення про об'єкти оподаткування, через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП).
В цьому повідомленні, що було надіслане на адресу контролюючого органу 04.05.2023р. платником податків було зазначено й про наявність наступних об'єктів оподаткування: офісне приміщення розташоване за адресою: Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул. Київська, 245/1; комплекс будівель (склади зберігання товарів) розташований за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул.Київська,245/2; цех з виготовлення тротуарної плитки зі складським приміщенням, за адресою: Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Київська,245/15; офісне приміщення розташоване за адресою: Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Соборності,220б; складські приміщення, розташовані за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Новозаводська,24. складські приміщення розташовані за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Короленка,4а, легкові автомобілі у кількості 8 одиниць (3 автомобіля продано після подання звітності).
На підтвердження цієї інформації, що міститься у вказаному повідомленні про об'єкти оподаткування ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» також надало до податкового органу й копії відповідних договорів оренди, а також свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів, що є додатками до цієї скарги; б) щодо наявності трудових ресурсів повідомлено наступне, що відповідно до поданого платником податків до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ та ІІІ квартал 2024 року слідує, що середньооблікова кількість штатних працівників компанії становить від 47 до 53 працівників в залежності від місяця вказаного періоду.
Уважно дослідивши надані позивачем документи, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що у підприємства позивача на момент здійснення спірних господарських операцій був (є) необхідний персонал у достатній кількості. При цьому, слід зауважити, що копії податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ та ІІІ квартал 2024року також додавалися до цих пояснень.
Відносно ж нібито факту відсутності придбання послуг транспортування товарів, а також проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, позивач повідомив контролюючий орган про укладення 03.08.2015р. і 01.12.2014р. договорів між ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» та ТОВ «ТРАСТ КАРГО» №856/1 - про надання послуг та №3 - про перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Також, позивач у своєму повідомленні та поясненнях, зокрема, вказував й на те, що послуги транспортування ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» фактично отримує, в т.ч. і на підставі договорів, укладених з: ФОП ОСОБА_1 від 18.07.24р. №18/07 та 13.08.24р. №13/08 (копії ТТН, акти здачі/прийняття робіт, платіжні інструкції додано); ТОВ «СПЕЦБУДМАШ-БМ» від 01.08.2024р. №01/08 (копії ТТН, акту здачіприйняття робіт, платіжні інструкції додано);ТОВ «ТРАНС БУД ГКС» від 27.08.2024р. №27/08 (копії ТТН, акти здачі/прийняття робіт, платіжні інструкції додано), що, в свою чергу, свідчить про наявність та доведеність у платника податків (позивача) реальних послуг транспортування товарів.
Що ж стосується нібито відсутності місць зберігання паливно-мастильних матеріалів, то ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН», в свою чергу, неодноразово повідомляв контролюючий орган про відсутність такої необхідності, оскільки власні легкові транспортні засоби заправляються паливними картами, що придбані Товариством на підставі укладеного договору з ТОВ «ПЕТРОЛ ПАРТНЕР» від 25.12.2023р. №040414-251223-ПГ-102. Послуги ж вантажних перевезень ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» отримує на підставі вищезазначених договорів із транспортними компаніями, внаслідок чого, у зберіганні паливно-мастильних матеріалів у Товариства не має нагальної потреби.
Крім того, на спростування викладених обставин щодо наявності критеріїв ризиковості платника податку з кодом « 12» позивач також зазначив, що висновок контролюючого органу про відповідність ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» критеріям ризиковості платника ПДВ фактично ґрунтується виключно на тому, що серед контрагентів Товариства є суб'єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а безпосередньо його «контрагентів-покупців».
Таким чином, на підставі вказаних обставин, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що зазначене рішення не містить обґрунтованих підстав та конкретних причин віднесення саме ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» до «ризикових» платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.
Окрім цього, в оскаржуваному рішенні відповідача також чітко не наведено конкретної інформації щодо того, яка ж саме господарська операція є «ризиковою» та в чому ж саме суть такої «ризиковості».
Разом з тим, спірне рішення ДПС від 15.11.2024р. №5949 саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на його суб'єктивні права та обов'язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Більш того, рішення про результати розгляду скарги не є таким, що прийняте у зв'язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку та не створює юридичного наслідку для позивача. А тому, визнання цього рішення протиправним та його скасування є дещо зайвим і необов'язковим та фактично не призведе до відновлення порушеного права.
При цьому, слід звернути увагу на те, що зазначена правова позиція з цього спірного питання викладена в постанові Верховного Суду по справі №826/11086/18 від 07.02.2020р.
Тобто, рішення про результати розгляду скарги від 15.11.2024р. №5949 фактично не породжує правових наслідків для платника податків, не змінює стану його суб'єктивних прав та не створює жодних додаткових обов'язків для платника, що виключає підстави для визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Фактично це рішення від 15.11.2024р. №5949 є лише тільки результатом адміністративного оскарження до суб'єкта владних повноважень вищого рівня ДПС України, а тому, відповідно, його скасування не призведе до скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а тому, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Також, одночасно судова колегія вважає за необхідне зазначити й про те, що Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003р. чітко зазначено, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати всі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або ж відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли мають місце певні несприятливі для особи рішення.
У той же час, відповідачем, як вже неодноразово вказувалося вище, не було надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії, як і не надано суду 1-ї та апеляційної інстанції жодних доказів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення та були покладені саме в основу його прийняття. При цьому, відповідачем не було чітко ідентифіковано «ризикові операції» та номери податкових накладних або ж розрахунків коригування позивача, в яких були зафіксовані такі операції.
Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму згаданих правових висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що комісія ГУ ДПС в Миколаївській області, ухваливши оскаржуване рішення від 24.10.2024р. №5710, діяла неправомірно, а тому таке рішення є протиправним, необґрунтованим та дійсно підлягає скасуванню.
Таким чином, з огляду на те, що в ході судового розгляду було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС Миколаївської області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ від 24.10.2024р. №5710, судова колегія, з врахуванням положень ст.245 КАС України, також вважає, що належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача виключити ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, а таких обставин, даний адміністративний позов ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН» дійсно підлягає задоволенню частково.
Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено: 03.02.2026р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: К.В. Кравченко
В.О. Скрипченко