Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 лютого 2026 року № 520/12893/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку письмового провадження заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну способу виконання рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.01.2026 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яна Баранова звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила суд вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення від 28.09.2021 по справі №520/21713/21 шляхом його зміни на стягнення з Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в сумі 7 354,00 грн. по справі №520/12893/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену пенсію за період 01.12.2019 по 28.02.2022 у розмірі 129882, 73 грн.
В обґрунтування поданої заяви вказано, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 79397656 з примусового виконання виконавчого листа №520/21713/21, виданого 01.04.2025 Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011- XII та з врахуванням положень Постанови № 988, згідно оновленої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" №100/33057 (вих.№33/41-854) від 10.06.2021. Заявник вказує, про часткове виконання рішення суду відповідачем, а саме ним було нараховано суму 129882, 73 грн. Станом на сьогоднішній день сума заборгованості, що утворилась в ході проведення нарахування стягувачу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №№520/21713/21не виплачена.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області будь-яких заперечень на вказану заяву не надав.
Учасники справи (їх представники) в судове засідання 03.02.2026 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України.
Поряд з тим представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заявив клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними документами в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно із положеннями п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви про встановлення способу виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/21713/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011- XII та з врахуванням положень Постанови № 988, згідно оновленої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" №100/33057 (вих.№33/41-854) від 10.06.2021.В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
У зв'язку з набранням 10.01.2022 законної сили рішення по справі №520/21713/21 Харківським окружним адміністративним судом було видано позивачеві виконавчий лист, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011- XII та з врахуванням положень Постанови № 988, згідно оновленої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" №100/33057 (вих.№33/41-854) від 10.06.2021.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, 20.10.2025 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
20.10.2025 керуючись ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Також, 20.10.2025 керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
Листом від 07.11.2025 за вих. №2000-0311-8/172857 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило про часткове виконання рішення суду, зазначивши, що на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/21713/21 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" №100/33057 (вих.№33/41-854) від 10.06.2021. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період 01.12.2019 по 28.02.2022 у розмірі 129882, 73 грн. Крім того зазначив, що виплату різниці в пенсії, нараховану за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 буде проведено за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України.
Заявник зазначає, що оскільки, станом на 10.11.2025 рішення суду боржником в повному обсязі не було виконано, державним виконавцем була винесена постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. та встановлено новий строк виконання рішення.
Таким чином, заявником вказує, що оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/21713/21 не може бути виконано способом, вказаним у виконавчому листі, належним способом захисту його прав буде зміна способу виконання вказаного судового рішення.
Доказів виконання відповідачем судового рішення у даній справі в частині виплати суми нарахованої на виконання такого рішення до суду не надано.
Розглядаючи заяву державного виконавця, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно приписів ч.3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що лише за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Отже, приписи Кодексу адміністративного судочинства України визначають умови, виконання яких є обов'язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.
Під час розгляду заяви судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/21713/21 зокрема, Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011- XII та з врахуванням положень Постанови № 988, згідно оновленої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" №100/33057 (вих.№33/41-854) від 10.06.2021.
Відповідно до розрахунку на доплату пенсії за пенсійної справою №2003009683 судом встановлено, що пенсійним органом нараховано різницю в пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у розмірі 129882, 73 грн. (а.с. 111).
Згідно поданого листа боржника до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/21713/21 сума в розмірі 129882, 73 грн буде виплачена позивачу згідно затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/21713/21, яке набрало законної сили 10.01.2022, в частині виплатити пенсії позивачу, не виконується більше чотирьох років з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Боржником не надано доказів виплати вказаної суми пенсії позивачу.
Положеннями ч.ч.2 та 3 ст.14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов'язковість судових рішень).
Суд звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст.2 КАС України).
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п.64).
Також, засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі "Аксой проти Туреччини", п.95).
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Вищевказане спростовує посилання боржника на те, що змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов'язання здійснити перерахунок та виплату у повному обсязі пенсії на стягнення конкретної суми цієї пенсії, суд змінить рішення по суті з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, а також враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/21713/21 та по день подання до суду даної заяви про зміну способу виконання рішення пройшов значний час, а рішення суду не є виконаним у повному обсязі, зокрема, щодо виплати позивачу грошової допомоги, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви заявника про зміну способу виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України шляхом стягнення з боржника нарахованої заборгованості соціальних виплат.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яни Баранової про заміну способу виконання рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №520/21713/21та встановити спосіб виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої пенсії у розмірі 129882, 73 (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 73 копійки).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ольга ГОРШКОВА