Справа № 500/4530/25
03 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Солідіті Транс" до Державною служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Солідіті Транс" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Державною служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №080788 від 15.07.2025.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в акті №000082 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.05.2025 вказано "перевезення вантажу згідно до ТТН №88 від 23.05.2025 з порушенням габаритно-вагових норм, а саме повна маса транспортного засобу 40,780 т, при нормативно - допустимій - 24,0 т на дорогах місцевого значення.
Проте позивач вказує, що в ТТН №88 від 23.05.2025 зазначена загальна вага авто, без розмежування ваги тягача та причіпа, при цьому відсутні будь-які відомості щодо способу, часу зважування транспортного засобу, застосованого зважувального обладнання.
За таких обставин, на думку позивача, зазначення в ТТН відомостей про вагу транспортного засобу (без вантажу) не може бути враховане під час здійснення габаритно-вагового контролю як достовірне джерело підтвердження вагових параметрів ТЗ.
З огляду на наведене, на переконання позивача, вірним є висновок про те, що уповноважені особи Укртрансбезпеки в спірній ситуації під час здійснення документального габаритно-вагового контролю на порушення вимог Порядку № 879 об'єктивно не встановили фактичну масу транспортного засобу, оскільки було достовірно встановлено лише вагу вантажу відповідно до ТТН і така вага не перевищує нормативно визначених вагових параметрів до перевезення автомобільними дорогами загального користування. Документально підтверджені відомості щодо повної маси тягача та причіпа відсутні.
Ухвалою судді від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи.
18.08.2025 до суду від Державною служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що доводи про те, що уповноважені особи Укртрансбезпеки під час здійснення документального габаритно-вагового контролю на порушення вимог Порядку № 879 об'єктивно не встановили фактичну масу транспортного засобу та вантажу, є припущеннями, оскільки встановлення ваги вантажу згідно до відомостей зазначених ТТН під час документального габаритно-вагового контролю повністю відповідає Порядку № 879.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на підставі направлення на рейдову перевірку №000001 від 22.05.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а/д О-02-03-05, дорога місцевого значення.
23.05.2025 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено комбінований транспортний засіб марки MAN номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 з напівпричепом марки TISVOL номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 .
Водієм для перевірки надано товарно-транспортну накладну від 23.05.2025, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ "Вест Солідіті Транс".
Перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 "Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007.
Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено: маса транспортного засобу з вантажем становить 40,780 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 69,91 %.
Відсутній дозвіл на перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів.
За результатами проведення документального габаритно-вагового контролю інспекторами складено акт №ОАВ000037 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 23.05.2025 та довідку №0052414 від 23.05.2025.
Зважаючи на виявлене порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ОАР000082 від 23.05.2025.
В акті зафіксовано порушення вимог п.22.5 Правил дорожнього руху України та статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Водій акт підписав, в графі пояснення зазначив: "не було дорожнього знаку про дорогу місцевого значення".
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №ОАР000082 від 23.05.2025 було призначено на 15.07.2025 про що позивача повідомлено рекомендованим листом.
Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акта №ОАР000082 від 23.05.2025, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті 15.07.2025 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 080788, відповідно до якої з позивача стягнуто штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" п.22.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись із вказаною постановою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344, передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до положень статті 6 Закону №2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Підпунктами 2, 29 та 54 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Пунктами 2,4, 12-16 Порядку №1567 встановлено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.
За приписами статті 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначений статтею 48 Закону №2344.
Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Частиною другою статті 48 Закону №2344, визначено документи для здійснення внутрішніх перевезень вантажів:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з пунктом 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.
Частиною четвертою статті 48 Закону №2344 визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22. 5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтошспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Рух транспортних засобів та їх составів, у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Таким чином, зазначеними нормами закону не передбачено обов'язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у документації.
Саме для встановлення факту перевищення загальної маси та (або) габаритних параметрів транспортного засобу, здійснюється документальний контроль на підставі поданих перевізником ( експедитором, іншою уповноваженою особою) документів.
Підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку №879 передбачено документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у даному випадку було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу та встановлена загальна маса транспортного засобу 40,780 т, при нормативно допустимих 24 т, отже, у спірному випадку було встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 69,91% від норми.
Під час перевірки водій надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну №88 від 23.05.2025 де вага вантажу (соняшник, врожаю 2024 ) становить 27,180 т, вага ТЗ (тягач з напівпричепом) 13,600 т, разом маса брутто 40,780 т.
Відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (пункт 11.1 глави 11 Правил №363).
Згідно з абзацом 2 пункту 11.1 глави 11 Правил №363 товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов'язкову інформацію (обов'язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №560/514/22.
Товарно-транспортна накладна від 23.05.2025 за №88 містить обов'язкові відомості, визначені Законом №2344 та Правилами №363, про масу брутто 40,780 тонн, яка значно перевищує нормативно-допустиму вагу 24 тонн.
Вищевказана ТТН відповідає формі затвердженій в додатку 7 до Правил №363, оскільки остання містить інформацію про масу брутто, нетто, тари, інформацію про автомобіль, вантаж, перевізника.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (пункт 11.3 Правил №363).
Відповідно до пункту 11.4. Правил №363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Єдиним документом призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення під час внутрішніх перевезень є товарно-транспортна накладна.
Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №440/17062/21.
Щодо аргументів позивача про те, що товарно-транспортна накладна не є документом на підставі якого може здійснюватися проведення габаритно-вагового контролю із підтвердженням вагових параметрів транспортного засобу, то слід зазначити наступне.
Як вже вказувалось судом вище, статтею 48 Закону №2344 визначено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Такими документами в розумінні статті 48 Закону №2344 є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 48 Закону №2344 при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
-дата і місце складання;
-вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
- пункти завантаження і розвантаження.
Аналіз положень Закону №2344 дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
Таке застосування коментованих положень закону відповідає правовим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.
Відтак, з огляду на наведене нормативне регулювання в досліджуваному випадку товарно-транспортна накладна є документом, на підставі якого може та здійснювався документальний габаритно-ваговий контроль.
Також слід зазначити, що відповідач виконав свій обов'язок щодо повідомлення суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Інші аргументи позивача, викладені у позові, не спростовують факту виявленого порушення, що є предметом спору, а відповідно, не підлягають врахуванню судом при прийнятті судового рішення у цій справі.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача є не обґрунтованими, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 03 лютого 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Солідіті Транс (місцезнаходження: вул. Подільська, 20, с. Підгороднє, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47751, код ЄДРПОУ 40471603);
відповідач:
- Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845);
Головуючий суддя Баб'юк П.М.