03 лютого 2026 року Справа № 480/3985/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/3985/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , і просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ндексації грошового забезпечення за період з 05.10.2017 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу - 01 січня 2008 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2017 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення ОСОБА_1 з 29.01.2020 перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.01.2021 перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.01.2022 перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.01.2023 перерахунку, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб", грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за період з 05.10.2017 по 01.03.2018 не нараховувалася та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, у зв'язку з чим вважає, що має право на виплату індексації грошового забезпечення в належному розмірі, розраховану із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Крім того, відповідач під час нарахування позивачу грошового забезпечення у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 застосовував в якості розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704 були внесені відповідні зміни. Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови №103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню. Позивач зазначає, що відповідно до пункту 4 Постанови № 704, починаючи з 29 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, у зв'язку із чим зазначає, що грошове забезпечення позивача за спірний період та виплати при звільненні мали обчислюватися із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.
Ухвалою суду від 23.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 05.10.2017 по 01.03.2018 зазначає, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 (далі - постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Зокрема змінилося встановлення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення.
Пунктом 3 постанови № 1013 визначено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку № 1078.
На виконання вимог п. 3 постанови № 1013 Міністерством оборони України видано наказ «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» від 27.01.2016 № 44, яким істотно збільшено розміри премій військовослужбовців. Зростання заробітку перевищило суму можливої суми індексації у січні 2016 року від попереднього базового місяця. При цьому, з 01 січня 2015 року, згідно із Законом «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014, ст. 5 Закону № 1282-XII доповнено частиною шостою такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік».
У абз. 11 п. 6 Порядку № 1078 також встановлено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.
Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, очевидним є те, що проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі.
У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 2016 року у Міністерства оборони України не було.
Щодо перерахунку грошового забезпечення виходячи із прожиткового мінімуму встановленого на 2020-2022 роки, відповідач зазначає, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, виступав розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, починаючи з 01.03.2018 (дати набрання чинності Постановою № 704) по 20.05.2023 (день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481).
Отож, у період з 29.01.2020 по 18.07.2022, п. 4 Постанови № 704 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Також зауважує, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з виплатою грошового забезпечення військовослужбовцям, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України (ст. 23 Закону № 2011-ХІІ).
ІНФОРМАЦІЯ_3 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України нижчого рівня, має самостійний баланс, знаходиться на казначейському обслуговуванні та фінансується з державного бюджету, при цьому, не має альтернативних джерел фінансування.
У період 2020-2023 рр. діючі військовослужбовці Збройних Сил України отримували грошове забезпечення саме виходячи із розрахункової величини - 1 762,00 грн.
За встановлених обставин, у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні правові підстави для здійснення донарахування (перерахунку) виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, виходячи із розрахункової величини при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення на встановлений тарифний коефіцієнт - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022 рік.
Крім того, просив залишити позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 05.10.2017 по 01.03.2018 та в частині перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму встановленого на відповідний календарний рік за період з 29.01.2022 по 18.07.2022, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач у спірний період та по день звернення до суду проходив військову службу у відповідача. Вказані обставини не є спірними, сторонами не заперечуються.
Під час проходження позивачем військової служби, у період з 05.10.2017 по 01.03.2018 включно не нараховувалося та не виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Крім того, у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 розрахункова величина, яку використовував відповідач для проведення нарахування виплат позивача за вказаний період, - прожитковий мінімум на 1 січня 2018 року.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами в частині нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Засади грошового забезпечення військовослужбовців визначені у статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону).
На підставі ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правове регулювання інституту оплати праці наведено у главі VII Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Такий порядок регулює Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі Порядок).
Матеріалами справи підтверджується, що у період з 05.10.2017 по 01.03.2018 включно відповідачем не була нарахована та виплачена позивачу індексація грошового забезпечення.
Отже, враховуючи те, що позивач у спірний період проходив службу у відповідача, його грошове забезпечення підлягає індексації.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Вказаній нормі кореспондують положення пункту 2 Порядку, відповідно до якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до п. 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1-1 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (надалі - Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у 2014 році - 101 відсотка, у 2015 році - 101 відсотка, у 2016 році - 103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції з 15.12.2015), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
З системного аналізу вказаних вище норм права в поєднанні з граматично-логічним тлумаченням норм Порядку № 1078 можна дійти висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.
Судом встановлено, що зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась тільки 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю після 01.12.2015 за новими правилами індексації згідно Порядку № 1078 має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року, в той час як місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) вважається місяць, в якому останній раз підвищений посадовий оклад військовослужбовця за посадою, яку він займає на момент проведення індексації (січень 2008 року).
Суд звертає увагу на те, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру посадового окладу, яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі Постанови №1294 та не залежить від зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення посадових окладів (в тому числі премії та додаткових видів грошового забезпечення таких як надбавки, підвищення, винагороди).
У такому порядку, нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України" та Постанови № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, у якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Слід зазначити, що правові позиції щодо правозастосування норм Порядку № 1078 викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17) та враховуються судом з урахуванням специфіки спірних правовідносин.
При цьому, надаючи правову оцінку можливості застосування при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 05.10.2017 по 01.03.2018 включно із застосуванням базового місяця для обрахування індексації - січень 2008 року, суд зазначає наступне.
У постанові від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21 Верховний Суд не погодився з висновком суду першої інстанції про передчасність позовних вимог стосовно визначення січня 2008 року як базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018. Такий висновок суду першої інстанції у справі № 400/1119/21 ґрунтувався на тому, що індексація позивачу в період з 01.12.2015 до 28.02.2018 не нараховувалася і не виплачувалася.
Натомість, Верховний Суд вказав, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно, сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача. Верховний Суд вказав, що указаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, які застосував Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21 з подібними правовідносинами (пункти 26-34).
Стосовно дискреційних повноважень Верховний Суд зазначив, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може».
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Верховний Суд указав на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
У постанові від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21 Верховний Суд вказав, що з січня 2008 року посадовий оклад військовослужбовця не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
З огляду на вказане та з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018, колегія суддів Верховного Суду у справі № 400/1119/21 дійшла висновку про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за вказаний період.
При цьому, надаючи правову оцінку можливості застосування при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період із застосуванням базового місяця для обрахування індексації - січень 2008 року, суд зазначає наступне.
У постанові від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21 Верховний Суд не погодився з висновком суду першої інстанції про передчасність позовних вимог стосовно визначення січня 2008 року як базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018. Такий висновок суду першої інстанції у справі № 400/1119/21 ґрунтувався на тому, що індексація позивачу в період з 01.12.2015 до 28.02.2018 не нараховувалася і не виплачувалася.
Натомість, Верховний Суд вказав, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача. Верховний Суд вказав, що указаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, які застосував Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21 з подібними правовідносинами (пункти 26-34).
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене, а також те, що відповідачем не було нараховано та не виплачено позивачу суму індексації грошового забезпечення, тим самим відповідач не дотримався вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2003 №1078, а тому суд вважає за необхідне з метою повного захисту прав позивача у відповідності до ст. 9 КАС України визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 05.10.2017 по 01.03.2018 включно та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 05.10.2017 по 01.03.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу та деяких інших осіб" перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, суд зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, спірні відносини у якій є тотожними цьому спору, зауважив, що на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови № 103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Закон України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (надалі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Разом із цим, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (надалі - Закон № 294-IX), Закон № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (далі - Закон № 1928-IX), Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі - Закон № 2710-IX), таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 та 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19).
Отже, з огляду на передбачені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 29.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1928-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення, а також виплачених за цей період щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного (2020, 2021, 2022, 2023) року.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач, застосовуючи з 29.01.2020 по 19.05.2023 такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяв протиправно.
Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 та від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Оскільки щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням в структурі місячного грошового забезпечення, то за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки позивачеві дані виплати здійснювались у меншому, ніж належало, розмірі.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у цій частині.
Відповідно до норм Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05.10.2017 по 01.03.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2017 по 01.03.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у застосуванні у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також виплачених за цей період щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за цей період щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, з урахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька