Справа № 420/634/26
про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
02 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язанням вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 27.05.2025 р. № 12910051/40671460, яким було відмовлено ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" у реєстрації податкової накладної № 4 від 08.04.2025 р. на суму 472293,8 грн. (у т. ч. ПДВ 58000,99 грн.);
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 08.04.2025 р. на суму 472293,8 грн. (у т. ч. ПДВ 58000,99 грн.) датою її створення.
Ухвалою від 14.01.2026 р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви та надано позивачу строк для їх усунення.
В установлений строк представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначає, що згідно зі штатним розписом на підприємстві працевлаштовано дві особи директор С.С. Антонюк та тракторист О.П. Брижатий. Водночас, підприємство є орендарем близько 400 га земель сільськогосподарського призначення. На підприємстві на даний час відсутні штатні бухгалтер та юрист, тобто особи, які є безпосередньо відповідальні за складання, реєстрацію первинних документів, вчасне готування відповідних позовів до суду тощо. Такий дисбаланс між активами позивача та кількістю його працівників пояснюється тим, що. по-перше, зміна основного виду діяльності підприємства та його переорієнтування на сільськогосподарську діяльність відбулося вже під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Триваюче вторгнення та супутні соціально-економічні проблеми не дозволили підприємству своєчасно набути права власності або права користування на товарно-матеріальні цінності, механізми, устаткування, засоби виробництва тощо для стабільної сільськогосподарської діяльності. Тому протягом червня-грудня 2025 року (як і в інші періоди циклу сільськогосподарських робіт) організовували виконання необхідних для цього періоду сільськогосподарських робіт - збір врожаю ріпаку, пшениці та соняшнику, посів озимої пшениці. Оскільки у підприємства була відсутня власна техніка, такі роботи виконувались на основі відповідних договорів про надання послуг, що, у свою чергу, означає неминуче затягування виконання таких робіт. Між безпосередніми польовими роботами підприємство змушене було оперативно знаходити контрагентів для зберігання сільськогосподарської продукції та/або її реалізації. Вказане, зокрема, підтверджується тим, що збір врожаю пшениці та ріпаку влітку 2025 року було здійснено ТОВ "Монастирище-Агротрейд", що підтверджується відповідним договором та додатками до нього. Загалом весь цикл сільськогосподарських робіт та їхні об'єми відображено позивачем у порядку, встановленому чинним законодавством України, та впорядковано у відповідному Звіті № 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду за 2025 рік. Лише у жовтні 2025 року ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" уклало договір оренди сільськогосподарської техніки із ТОВ "КОТОВСЬКИЙ АСФАЛЬТОБЕТОННИЙ ЗАВОД", що частково сприятиме певній виробничій автономії позивача у майбутньому. По-друге, маючи намір набути протягом 2025 року і в подальшому право власності або оренди на необхідну сільськогосподарську техніку, підприємство у червні 2025 року розпочало цілеспрямовану діяльність на отримання ліцензії на зберігання дизельного пального, яка була отримана позивачем 04.09.2025 р. Оскільки підприємство власники силами збирало пакет необхідних документів, вирішення вказаного питання непропорційно розтягнулось на період часу близько 3-х місяців, що зумовило постійну зайнятість працівників. По-третє, враховуючи складну соціально-економічну ситуацію в країні загалом, фінансово-економічна спроможність позивача протягом 2025 року була вкрай низькою, через що у ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" почала виникати заборгованість перед контролюючими органами щодо вчасного сплати земельного податку та орендної плати. Вказаний факт унеможливлював наймання адвоката та бухгалтера на постійну основу, оскільки підприємство було зацікавлене насамперед у якнайшвидшому погашенні виниклої заборгованості з метою запобігання притягнення до фінансової відповідальності. Якнайшвидше погашення виниклої заборгованості було можливим виключно за умови реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємство цим і займалось протягом червня-листопада 2025 року, що дозволило наприкінці 2025 року повністю погасити таку заборгованість, що підтверджується відповідними листами ГУ ДПС в Одеській області та платіжними інструкціями. По-четверте, після стабілізації фінансово-економічної ситуації ТОВ "ПОДІЛЛЯ БУДСЕРВІС" наприкінці 2025 року позивач виробив намір розширення штату своїх працівників з метою недопущення подібних ситуацій у майбутньому. В умовах воєнного стану та загальної мобілізації наймання вузькопрофільних спеціалістів для забезпечення безперебійної роботи підприємства виявилося надзвичайно складним завданням, тому ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" було ухвалено рішення про необхідність отримання можливості бронювання своїх працівників у майбутньому така можливість є явною перевагою для потенційних працівників під час вибору місця працевлаштування. Із вказаною метою ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" розпочало тривалу методичну роботу з формування пакету документів, необхідних для надання до Одеської обласної державної (військової) адміністрації для отримання статусу підприємства, критично важливого для задоволення потреб територіальних громад Одеської області. З огляду на відсутність у штаті підприємства фахових бухгалтера та юриста підготовка вказаного пакету документів зайняла непропорційно набагато більше часу, аніж могло б бути. Вказані документи, перелік яких детально наводиться у відповідному супровідному листі, були надані Одеській обласній державній (військовій) адміністрації лише 16.12.2026 р. Станом на сьогоднішню дату вказані документи ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" ще не розглянуті. Лише після погашення усіх заборгованостей, опрацювання всіх питань, спрямованих на подальшу стабільну діяльність підприємства, у перерві між сільськогосподарськими роботами ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" змогло повернутись до питання податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, а згодом відмовлено. Вказані причини у своїй сукупності обумовили звернення позивача до суду із відповідним позовом лише 05.01.2026 р. Водночас, наведені причини, на думку ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС", є поважними та підтверджуються відповідними документами, а тому строк на звернення до суду із відповідною позовною заявою підлягає поновленню.
При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.
У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п.29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
Дослідивши доводи позивача, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, беручи до уваги факт введення на території України воєнного стану та викладені Радою суддів України 02.03.2022 р. рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи фінансовий стан позивача, виконання позивачем критично важливих сільськогосподарських циклів в умовах воєнного стану та кадровий дефіцит фахівців, що створили об'єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду, на підтвердження чого позивачем надано копії відповідних документів, а також пріоритет захисту порушеного права над надмірним формалізмом, суддя приходить до висновку про визнання поважними причин пропуску звернення та поновлення позивачу строку звернення до суду.
Зазначений спір згідно ст.19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч.5 ст.262 КАС України).
Зважаючи на положення ст.ст.257, 258, 262 КАС України суддя приходить до висновку, що дана адміністративна справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст.ст.171, 243, 248, 257-262 КАС України, суддя -
ухвалив:
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язанням вчинити певні дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч.ч.3, 4 ст.162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області разом з відзивом надати до суду належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив у триденний строк з дня отримання відзиву.
Заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів можуть бути подані відповідачем до суду протягом двох днів з дня отримання відповіді на відзив.
Запропонувати третій особі надати до суду пояснення щодо позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Надати сторонам строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а саме: відповідачу - в строк для подання відзиву, позивачу - не пізніше двох днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Бездрабко
Інформація про процесуальні права осіб, які приймають участь у справі
Ст. 44 КАС України, права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
5. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Ст. 47 КАС України, процесуальні права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.