про надання доказів
03 лютого 2026 р. № 400/13333/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши у підготовчому провадження питання щодо доказів в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, ,
провизнання протиправними та скасування рішення від 17.03.2025 № 3990/14292405, рішення від 17.03.2025 № 4002/14292405, вимоги від 17.03.2025 № Ф-4009, вимоги від 25.06.2025 № Ф-3971-1429 У,
12 грудня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування:
рішення про застосування штрафних санкцій від 17.03.2025 № 3990/14292405;
рішення про застосування штрафних санкцій від 17.03.2025 № 4002/14292405;
вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.03.2025 № Ф-4009;
вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2025 № Ф-3971-1429-У.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 16.11.2016 по 23.02.2018 він мав правовий статус фізичної особи-підприємця. 02.02.2018 за результатами господарської діяльності за 2017 рік він подав контролюючому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, а 27.12.2019 - уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи. Після припинення господарської діяльності позивач не здійснював будь-якої господарської діяльності. На підставі повідомлення державного реєстратора від 23.02.2018 щодо припинення позивачем підприємницької діяльності відповідач провів за період з 01.01.2017 по 23.02.2018 документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої було прийнято оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки). На переконання позивача, вони є протиправними, оскільки відповідач порушив процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саме: без належного повідомлення позивача про її проведення. Зокрема, конверт, в якому перебував наказ про призначення відповідної перевірки, повернувся відповідачу із закінченням строків зберігання, і він не містить будь-яких позначок / написів щодо причин його невручення адресату. Як наслідок, він був позбавлений можливості надати документи до перевірки. На думку позивача, перевірку контролюючий орган провів поза межами 1095 строку з моменту припинення господарської діяльності позивача. Він також наголосив на тому, що Акт перевірки від 24.12.2024 не містить посилань на будь-які первинні, платіжні чи розрахункові документи, які б свідчили про завищення ним у 2017 році витрат, що призвело до заниження суми чистого оподаткованого доходу. Тобто відповідач визначив розмір отриманого доходу виключно шляхом припущень, без належного документального обґрунтування, що не є достатнім. Що стосується відсутності документів, то позивач припинив підприємницьку діяльність ще у 2018 році, а відтак значна частина їх на дату проведення перевірки вже об'єктивно не зберіглася внаслідок обмеженого законодавством строку їх зберігання. Також частину документів він втратив внаслідок повномасштабної російської агресії.
У відзиві на позовну заяву від 20.01.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Відзив відповідач обґрунтував тим, що підставою для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача стало отримання електронного повідомлення від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.02.2018 № 25220060002070721 рішення щодо припинення ним підприємницької діяльності. На поштову адресу позивача належним чином було надіслано засобами поштового зв'язку копію відповідного наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Відповідач закцентував увагу на необґрунтованості твердження позивача про сплив строків давності для проведення перевірки, оскільки встановлені статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строки були зупинені через карантин та військовий стан у період з 18.02.2020 по 31.07.2023. Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2025 № Ф-3971-1429 в сумі 152033,90 грн відповідач зазначив, що згідно з даних інтегрованої картки платника податків позивача за рішенням про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації від 17.03.2025 № 4002/14292405, рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки сум єдиного внеску, фінансових санкцій від 17.03.2025 N 3990/14292405 та вимогою про сплату боргу (недоїмки) (для фізичної особи) від 17.03.2025 № Ф-4009 нараховано єдиного внеску на загальну суму 152033,90 гривень. У зв'язку з наявністю у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31.05.2025, відповідач сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2025 № Ф-3971-1429 в сумі 152033,90 гривень.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
05.01.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами загального позовного провадження та про призначення підготовчого засідання на 03.02.2026.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін у підготовчому засіданні, що відбулось 03.02.2026, суд прийшов до висновку про необхідність:
1) витребувати у відповідача копію електронного повідомлення від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.02.2018 № 25220060002070721 про рішення позивача щодо припинення ним підприємницької діяльності;
2) рекомендувати позивачу подати до суду копії:
а) доказів про те, що позивач у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 був найманим працівником, за умови, що він ним був;
б) первинних документів, що підтверджують здійсненні позивачем видатки при здійсненні підприємницької діяльності у період з 01.01.2017 по 31.12.2017, зокрема та невиключно виписки з його банківських рахунків за вказаний період;
Керуючись статтями 9, 80, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
1. Витребувати у Головного управління ДПС у Миколаївській області належним чином завірену копію електронного повідомлення від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.02.2018 № 25220060002070721 про рішення ОСОБА_1 щодо припинення ним підприємницької діяльності.
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області надати Миколаївському окружному адміністративному суду витребуваний доказ до 11.02.2026.
3. Рекомендувати ОСОБА_1 подати Миколаївському окружному адміністративному суду до 25.11.2025 належним чином завірені копії:
а) доказів про те, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 був найманим працівником, за умови, що він ним був;
б) первинних документів, що підтверджують здійсненні ОСОБА_1 видатки при здійсненні підприємницької діяльності у період з 01.01.2017 по 31.12.2017, зокрема та невиключно виписки з його банківських рахунків за вказаний період.
4. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причини протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
5. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
7. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук