02 лютого 2026 р. № 400/8253/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., при секретарі судових засідань М'ялик В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Запорізькій області, просп. Соборний, 166, м. Запоріжжя, Запорізький район, Запорізька область, 69035,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2024 №489405-2409-0829-UA23060070000082704,
В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.06.2024 №489405-2409-0829-UA23060070000082704.
Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду позивачем.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд враховує наступне.
Позивач у позові зазначив, що про наявність оскаржуваного повідомлення-рішення дізнався 02.06.2025 року, після отримання через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» матеріалів адміністративної справи № 400/4648/25.
Позивач не міг своєчасно отримати податкове повідомлення-рішення враховуючи перебування протягом липня 2024 року за межами Миколаївської області у зв'язку з безпековою ситуацією у місті Миколаєві.
Згідно 42.2 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи зазначені норми КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Як вбачається зі змісту позову Позивач в позові навів підстави, що на його думку зумовили пропуск строку звернення до суду. Також зазначив, що дізнався про порушення своїх прав через електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", з матеріалів справи №400/4648/25. Раніше не міг дізнатися про порушення свого права через те, що був відсутній у м.Миколаєві в зв'язку з війною російської федерації проти України та безпековою ситуацією в м.Миколаїв.
Суд надав оцінку даним доводам під час вирішення питання щодо відкриття позовного провадження та знайшов ці доводи достатніми для вирішення питання щодо відкриття, а не залишення позову без руху.
Крім того, сторонами не заперечується, що рішення ДПС про результати розгляду скарги направлені засобами поштового зв'язку 25.06.2024 рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернуто на адресу ДПС у зв'язку з "за закінченням терміну зберігання". Отже це підтверджує, що Позивач не отримував рішення ДПС та не був знайомий з його змістом.
В постанові Верховного Суду у складі колегії судді в Касаційного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 (адміністративне провадження № К/9901/30170/21) судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
З метою забезпечення єдиної правозастосовної практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, судова палата сформулювала такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини шостої статті 160 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що п.42.2 ст. 42 ПК України прямо не визначає у якості обставин, щодо яких застосовується вказане правове регулювання, таку підставу як «закінчення строку зберігання». У якості підстав визначено: з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків; їхньою відмовою прийняти документ: незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків; інші причини.
Сукупний аналіз таких обставин вказує на те, що законодавець у даній нормі уникнув формального ухилення платника податку від отримання податкових рішень, зокрема з підстав ненадання достовірної інформації щодо свого фактичного місцерозташування або обізнаності про наявність документу, але його категоричного неприйняття.
У даній справи відсутні такі обставини.
Суд, уникаючи зайвого формалізму при розгляді питання щодо моменту, коли особа могла дізнатись про порушення своїх прав, у контексті описуваних обставин, не вважає, що повернення поштового відправлення з підстав «закінчення строку зберігання» достатньою підставою для того, аби застосовувати наслідки порушення строку звернення до суду та констатувати наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
Беручи до уваги доводи сторін та оцінюючи фактичні обставини щодо неотримання позивачем копії рішення податкового органу, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду порушено з поважних причин, відтак, такий строк підлягає поновленню, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Керуючись ст. 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 , поновити строк звернення до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя О.М. Мельник