30 січня 2026 рокусправа № 380/4632/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/4632/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- Визнати дії (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.10.2023 №133950013041 та від 22.12.2023 №133950013041 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058 ОСОБА_1 протиправними;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового та пільгового (підземного) за Списком №1 стажу періоди роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.07.2021 по 31.08.2023 у ВП «шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля», призначити і надалі виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.09.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 27.09.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при досягненні ним 50 років.
Згідно рішення про відмову у перерахунку пенсії від 04.10.2023 №133950013041 та від 22.12.2023 №133950013041 вбачається, що відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивачу, посилаючись на те, що у зв'язку із тим, що за період з 01.07.2021 по 31.08.2023 роботодавцем - ВП шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» не сплачено страхові внески, тому вказаний період не зараховується до загального страхового та пільгового стажу, зокрема до стажу роботи за Списком №1, а тому з огляду на це вказав, що страховий стаж позивача становить 26 років 09 місяців 21 день, стаж роботи за Списком №1 складає 9 років 7 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 17.03.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву у якому проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка від 27.09.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та пакетом документів.
За принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.10.2023 №133950013041 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 04.10.2023 вік заявника 50 років 19 днів.
Страховий стаж позивача, з урахуванням кратності, становить 35 років 07 місяців 15 днів. Пільговий стаж позивача за Списком № 1 становить 09 років 07 місяців 12 днів.
Згідно поданих документів до пільгового стажу не враховано період з 04.10.2011- прогул ( в жовтні 2011) та з 07.11.2011 по 10.11.2011 - навчання на курсах з відривом від виробництва при УКК, згідно довідки, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із особливо шкідливими умовами праці №278 від 27.09.2023. Для зарахування навчання з 07.11.2011 по 10.11.2011- необхідно було долучити додаткові документи.
До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.10.1992 та з врахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5).
У зв'язку із зазначеним просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу роботи не враховано період з 04.10.2011 по 06.11.2011, згідно довідки, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із особливо шкідливими умовами праці №278 від 27.09.2023, оскільки відсутня інформація щодо підземних спусків відповідно до Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-франківській області від 04.10.2023 №133950013041 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.12.2023 за №133950013041 до пільгового стажу роботи не враховано період за 04.10.2011- прогул ( в жовтні 2011 року) та з 07.11.2011 по 10.11.2011 - навчання на курсах з відривом від виробництва при УКК, згідно довідки, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із особливо шкідливими умовами праці №278 від 27.09.2023. За даними персоніфікованого обліку вбачається, що за період з 01.07.2021 сплата страхових внесків за позивача не проводилась.
Отже, стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 визначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Судом встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка від 27.09.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та пакетом документів.
Постановою Пенсійного Фонду України від 16.12.2020 № 25-1 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
На підставі вказаної постанови, за принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.10.2023 №133950013041 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.10.2023 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 04.10.2023 вік заявника 50 років 19 днів.
Страховий стаж позивача, з урахуванням кратності, становить 35 років 07 місяців 15 днів. Пільговий стаж позивача за Списком № 1 становить 09 років 07 місяців 12 днів.
Згідно поданих документів до пільгового стажу не враховано період з 04.10.2011 по 06.11.2011, згідно довідки, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із особливо шкідливими умовами праці №278 від 27.09.2023, оскільки відсутня інформація щодо підземних спусків.
До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.10.1992 та з врахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5).
В подальшому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області переглянуто рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 04.10.2023 та винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 22.12.2023 № 133950013041.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 22.12.2023 вік заявника 50 років 19 днів.
Страховий стаж позивача, з урахуванням кратності, становить 35 років 07 місяців 15 днів.
Пільговий стаж позивача за Списком № 1 становить 09 років 08 місяців 14 днів.
Згідно поданих документів до пільгового стажу не враховано період з 04.10.2011 - прогул (в жовтні 2011 року) та з 07.11.2011 по 10.11.2011 - навчання на курсах з відривом від виробництва при УКК, згідно довідки, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж на роботах із особливо шкідливими умовами праці №278 від 27.09.2023. Для зарахування навчання з 07.11.2011 по 10.11.2011 - необхідно долучити додаткові документи.
До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.10.1992 та з врахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5). Крім того, з липня 2021 року відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.12.2023 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на звернення позивача від 26.11.2023, повідомило, що за результатами розгляду поданої заяви від 27.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та наданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1 (пільговий стаж роботи за списком №1 обчислений по 30.06.2021 становить 09 років 07 місяців 12 днів).
Позивач вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , щодо відмови у призначенні пенсії по віку на пільгових умовах за Списком №1, звернувся з даним позовом до суду.
Період роботи з 01.07.2021 по 31.08.2023 на ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» не зараховано до страхового та до пільгового стажу роботи за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, оскільки підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону України від 09.07.2006 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надані Верховною Радою України.
Статтею 44 Закону № 1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої територіально.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Згідно з п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За змістом позовних вимог відповідачем не було зараховано до страхового стажу період роботи з 01.07.2021 по 31.08.2023 у зв'язку з несплатою підприємством-страхувальником страхових внесків.
Згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 , у спірний період він працював на посаді гірник підземний з повним робочим днем на підземних роботах на шахіт ВП «Червоноградська» ДП «Львіввугілля».
Згідно Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням від 07.03.2024 №54 за період з липня 2021 року по серпень 2023 року позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, а також здійснювалась сплата ЄСВ.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів встановлено, що з 01.07.2021 по 31.08.2023 позивачеві нарахована та виплачена заробітна плата, на яку відповідно, нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказаний період його роботи.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Крім того, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу-позивача (форма ОК-5) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, оскільки ця особа не може нести відповідальність замість роботодавця.
З огляду на наведене, суд зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.
Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Оскільки з наявних у справі письмових доказів встановлено, що працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.07.2021 по 31.08.2023 отримував заробітну плату, на яку підлягали нарахуванню страхові внески, тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказаний період його роботи.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківський області щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2021 по 31.08.2023 здійснені не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправними.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) /п.14/, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З матеріалів справи судом встановлено, що загальних страховий стаж позивача, розрахований відповідачем, становить 35 років 07 місяців 15 днів, стаж за списком №1 згідно спірних рішень становить 09 років 08 місяців 14 днів, страховий стаж, який підлягає зарахуванню за висновками суду складає 2 роки 2 місяці та 02 дні. Отже, загальний страховий стаж позивача становить більше 35 років, з них не менше 10 років на на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що вказує на наявність у позивача права на призначення на пільгових умовах пенсії за віком.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» у теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, у якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, у якій опинився позивач після порушення.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає, що у відповідача були у наявності всі необхідні документи для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Таким чином, оскаржувані Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.10.2023 №133950013041 та від 22.12.2023 №133950013041 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058 ОСОБА_1 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. (…).
Заява щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 позивачем подана 27.09.2023.
Тобто, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 позивачу повинна бути призначена з 27.09.2023.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі постанови №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Аналіз положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в в Івано-Франківській області.
Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення позивачу пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в в Івано-Франківській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Саме ГУ ПФУ в Івано-Франківській області має зарахувати спірні періоди позивачу до страхового стажу.
Відтак, в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області слід відмовити.
З урахуванням обставин справи суд приходить до висновку що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області зарахувати до страхового та підземного (пільгового) стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.07.2021 по 31.08.2023 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.09.2023 року.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
За змістом правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає, виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10. ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, ЄДРПОУ 20551088 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.10.2023 №133950013041 та від 22.12.2023 №133950013041 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області зарахувати до страхового та підземного (пільгового) стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.07.2021 по 31.08.2023 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, у відповідності до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.09.2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15. ЄДРПОУ 20551088 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 02.02.2026 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович