справа № 380/10247/25
про відстрочення виконання судового рішення
03 лютого 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд
у складі судді О. Желік,
за участю секретаря судового засідання К. Продан,
представника позивача Ю.Ліпенка,
представника відповідача Т.Шовкун,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Управління Служби безпеки України у Львівській області про відстрочення виконання рішення суду, в якій просить відстрочити виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №380/10247/25 до 31.05.2026.
В обґрунтування такої вказав про свій намір добровільно та у повній мірі виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №380/10247/25, однак, в силу необхідності дотримання УСБУ у Львівській області вимог бюджетного законодавства України, а також внутрішніх субординаційних процедур, в тому числі, як бюджетної організації, таке добровільне виконання потребує певного проміжку часу. Зазначив, що щороку відповідно до вимог Інструкції з організації бюджетного процесу в системі Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 30.03.2021, при підготовці проєктів кошторисів Управлінню головним розпорядником коштів, а саме Службою безпеки України, доводяться показники лімітної довідки в розрізі кодів економічної класифікації видатків на поточний бюджетний рік. І вже виключно в межах цих сум здійснюються видатки за рахунок бюджетного фонду бюджету. Повідомив, що листом від 20.01.2026 №62/21-70 начальник фінансового відділу УСБУ у Львівській області повідомила помічника начальника Управління (з правової роботи)- начальника юридичного сектору УСБУ У Львівській області про те, що станом на час складення інформування негайне виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №380/10247/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління в частині виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, нараховані та виплачені за час проходження ним військової служби) з 29.01.2020 по 20.05.2023 неможливе по причині відсутності кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші видатки», за яким відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 «Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкція щодо застосування класифікації кредитування бюджету» бюджетні установи проводять видатки, що стосуються виконання судових рішень. Вказав, що з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду 13.08.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №380/10247/25 відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2002 №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» Управлінням підготовлено та направлено до головного розпорядника коштів пропозиції за реєстраційним №62/21-46 від 14.01.2026 щодо збільшення кошторисних призначень за відповідним КЕКВ 2800 «Інші видатки». Після затвердження відповідних змін до кошторису та відкриттям відкриттям асигнувань на виплату належної ОСОБА_1 суми, кошти будуть перераховані на його картковий рахунок в добровільному порядку. Зазначив, що до листа від 20.01.2026 №62/21-70 долучено копію листа начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області від 14.01.2026 вих. №62/21 46 «Щодо корегування кошторисних призначень загального фонду бюджету за КПКВ 6521010», скерованого на ім'я начальника ФЕУ Служби безпеки України, у якому, у відповідності до наказу ЦУ СБУ від 10.01.2025 №18/ДСК, з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 за позовом ОСОБА_1 у справі №380/10247/25, подає пропозиції щодо збільшення кошторису загального фонду УСБУ у Львівській області на січень 2026 за КПКВ 6521010, КЕКВ 2800 «Інші видатки» на суму 586,39 тис. грн.
Від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником. Стверджує, що відповідачем не обґрунтовано необхідності надання відстрочки саме терміном до 31.05.2026. Звернув увагу, що 14 січня 2026 року Управлінням Служби безпеки України у Львівській області було подано заяву до Начальника ФЕУ Служби безпеки України щодо збільшення кошторису загального фонду УСБУ у Львівській області за КПКВ 6521010, КЕКВ 2800 «Інші видатки». Вважає, що встановлення відстрочки до 31.05.2026, що становитиме понад чотири місяці з моменту подання заяви на коригування кошторисних призначень, є завищеним та не ґрунтується на принципах доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування. Повідомив, що, виходячи з міркувань співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, не заперечується проти надання відстрочки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 в адміністративній справі №380/10247/25 до 01 березня 2026 року, що становитиме півтора місяці з моменту подання відповідачем заяви щодо коригування кошторисних призначень загального фонду бюджету та є достатнім для здійснення відповідного фінансування.
У судовому засіданні представник позивача проти заяви відповідача не заперечив, просив надати відстрочку виконання рішення до 01 березня 2026 року.
Представник відповідача заяву про відстрочення виконання судового рішення підтримав. Просив її задовольнити.
При вирішенні поданої заяви суд керується таким.
Згідно частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини 4 статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу наведеної норми встановлено, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
При цьому, питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
У постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17).
У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци 2, 3 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення 27 листопада 2008 року у справі № 1-37/2008).
У рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Рішення суду у цій справі набрало законної сили, а отже, є обов'язковим до виконання.
Відповідачем здійснено нарахування сум, необхідних для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі № 380/10247/25 у розмірі 586383,23 грн.
Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Водночас, підстави, а саме: наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається відповідач, є відсутність коштів.
Вказані вище обставини суд вважає такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення.
Також суд враховує, що заперечень з боку позивача проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі на адресу суду не заявлено, однак представник позивача просив надати таке відстрочення до 01.03.2026.
При цьому відповідач просить відстрочити виконання судового рішення до 31 травня 2026 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи обставини справи, вимоги КАС України та заперечення представника позивача, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду до 31 квітня 2026 року, а тому заяву представника відповідача слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 378 КАС України, суд, -
заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.
Відстрочити Управлінню Служби безпеки України у Львівській області виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 380/10247/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії до 31.04.2026.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.02.2026.
Суддя Желік О.М.