03 лютого 2026 року справа № 380/20208/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі
судді Желік О.М.,
за участю секретаря судового засідання Продан К.М.,
представника позивача Михальчишин Н.Л.
представника відповідача Підгайного О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «ГАЛІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування вимоги, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогою визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області №0016245-1302-1301 від 06.08.2025.
В обґрунтування позову вказав, що Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу № 0016245-1302-1301 від 06.08.2025, якою повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «ГАЛІНВЕСТ» (далі ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ») про наявність станом на 04.08.2025 податкового боргу в розмірі 2349093,66 грн. Як вбачається з детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги, визначено податковий борг за податковим зобов'язанням з земельного податку з юридичних осіб. Зазначив, що позивач подав скаргу до ДПС України, в якій, з посиланням на докази протиправності та нечинності ухвали Львівської міської ради від 04.07.2024 №4967 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»», зазначало, що при нарахуванні та сплаті земельного податку ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» дотрималось вимог закону, а Головне управління Державної податкової служби у Львівській області, не врахувавши набрання законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі №380/5665/25, неправомірно винесено податкову вимогу №0016245-1302-1301 від 06.08.2025. Повідомив, що таку скаргу залишено без задоволення.
Вказав, що відповідно до додатку 1 до ухвали Львівської міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку» (з врахуванням змін, внесених ухвалами Львівської міської ради №2147 від 30.06.2022, № 3424 від 06.07.2023) для категорії земель 03.08 «Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) в період з 2021 до 2024 року було встановлено ставку податку (відсотків нормативної грошової оцінки) за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для юридичних осіб на рівні 3 відсотків. Щодо ставок податку на 2025 рік, то такі встановлювались відповідно до ухвали Львівської міської ради від 04.07.2024 №4967 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»», яка визнана протиправною та нечинною рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі №380/5665/25, яке набрало законної сили. 20.02.2025 ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний період 2025 рік. Враховуючи протиправність та нечинність ухвали Львівської міської ради від 04.07.2024 №4967 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»», а також її не відповідність Конституції та законам України, ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» при сплаті податку на землю враховував ставки податку, які діяли на 2024 рік та були зазначені в податкових декларацій ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» на 2024 рік. Так, у 2024 році підлягали сплаті річна сума земельного податку 1631957,06 грн по земельній ділянці (кадастровий номер 4610136600:03:001:0067) та 150149,16 грн по земельній ділянці кадастровий номер 4610137200:08:007:0122). Таким чином, за період січень-липень 2025 року ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» сплачено податку на землю в загальній сумі 1798830 грн, яка підлягала сплаті згідно ставок податку, встановлених ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку» (з врахуванням змін, внесених ухвалами Львівської міської ради №2147 від 30.06.2022, № 3424 від 06.07.2023) в додатку 1. Стверджує, що на момент винесення оскаржуваної податкової вимоги положення ухвали Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»» в частині, що стосується ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ», визнані протиправними та нечинними рішенням суду у справі №380/5665/25, яке набрало законної сили 24.07.2025 (тобто до винесення оскаржуваної податкової вимоги).
Ухвалою судді від 13.10.2025 в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 18.11.2025, закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 03001508) за платежем: за земельним податком з юридичних осіб (18010500) (об'єктів оподаткування: за адресами: вулиця Стара, буд. 3, м. Львів, 79019, загальною площею 0,66 га, вулиця Земельна, буд. 6, м. Львів, 79037, загальною площею 0,66 га та м. Львів вул. Таджицька, 1-а, 79038, загальною площею 0,32 га). Вказав, що відповідно до ст.59 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу № 0016245-1302-1301 від 06.08.2025, яку скеровано боржнику відповідно до норм Податкового кодексу України. Податкова вимога від 06.08.2025 № 0016245-1302-1301 на суму 2349093,66 грн сформована керуючись статтею 59 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та направлена платнику згідно 1 розділу III Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України). Зазначив, що податковий борг в сумі 1896672,19 грн. виник 08.07.2025 згідно уточнюючого звіту Податкового розрахунку земельного податку № 9197704146 вiд 08.07.2025 (термін сплати 08.07.2025), збільшився за рахунок нарахувань згідно податкового розрахунку земельного податку № 9038336345 вiд 20.02.2025 (термін сплати 30.07.2025), зменшився згідно уточнюючого звіту податкового розрахунку земельного податку № 9186207226 вiд 27.06.2025 (термін сплати 30.07.2025) та сплати в сумі 455000,00 грн. Станом на 20.10.2025 податкова заборгованість по земельному податку з юридичних осіб складає 3710226,6 грн. Стверджує, що на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін). Просив у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд заслухав пояснення повноважних представників сторін, вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» володіє правом постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 4610136600:03:001:0067) площею 0,66 га на підставі державного акту на право користування землею, серії Б №039434, зареєстрованого 24.07.1993 за №9.
Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру місце розташування земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:03:001:0067): Львівська область, м.Львів, площа Князя Осмомисла. Цільове призначення - 03.08 Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.
ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» володіє правом постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 4610137200:08:007:0122) площею 1,63 га на підставі державного акту на право користування землею, серії ЛВ №40807010, виданого 10.06.1994, про що зазначено у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру місце розташування земельної ділянки (кадастровий номер 4610137200:08:007:0122): Львівська область, м.Львів, вулиця Земельна в Північному промвузлі. Цільове призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» належить до осіб, щодо яких застосовано ухвалу Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»»
- в частині встановлення ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), для юридичних осіб за земельні ділянки з видом цільового призначення для категорії земель 03 «Земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)» для всіх підрозділів з кодом 03 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
- в частині встановлення ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), для юридичних осіб за земельні ділянки з видом цільового призначення для категорії земель 11 «Земельні ділянки промисловості (земельні ділянки, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд)» для всіх підрозділів з кодом 11 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Вказані обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 380/5665/25, яке набрало законної сили.
Відповідно до додатку 1 до ухвали Львівської міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку» (з врахуванням змін, внесених ухвалами Львівської міської ради №2147 від 30.06.2022, № 3424 від 06.07.2023) для категорії земель 03.08 «Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) в період з 2021 до 2024 року було встановлено ставку податку (відсотків нормативної грошової оцінки) за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для юридичних осіб на рівні 3 відсотків.
20.02.2025 ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний період 2025 рік. Враховуючи протиправність та нечинність ухвали Львівської міської ради від 04.07.2024 №4967 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»», а також її не відповідність Конституції та законам України, ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» при сплаті податку на землю враховував ставки податку, які діяли на 2024 рік та були зазначені в податкових декларацій ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» на 2024 рік. Так, у 2024 році підлягали сплаті річна сума земельного податку 1 631 957,06 грн по земельній ділянці (кадастровий номер 4610136600:03:001:0067) та 150 149,16 грн по земельній ділянці кадастровий номер 4610137200:08:007:0122)
ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» було здійснено наступні сплати податку на землю, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями: на суму 198 830 грн (платіжна інструкція № 1023 від 03.03.2025), на суму 345 000 грн (платіжна інструкція № 1052 від 27.03.2025), на суму 50 000 грн (платіжна інструкція № 1074 від 04.04.2025), на суму 350 000 грн (платіжна інструкція № 1095 від 28.04.2025), на суму 400 000 грн (платіжна інструкція № 1135 від 26.05.2025), на суму 455 000 грн (платіжна інструкція № 1175 від 23.07.2025).
Таким чином, за період січень-липень 2025 року ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» сплачено податку на землю в загальній сумі 1798830 грн, яка підлягала сплаті згідно ставок податку, встановлених ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку» (з врахуванням змін, внесених ухвалами Львівської міської ради №2147 від 30.06.2022, № 3424 від 06.07.2023) в додатку 1.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 позов ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» до Львівської міської ради, про визнання протиправною та нечинною ухвали задоволено повністю.
Визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 “Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 №1076 “Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»» в частині: - встановлення у додатку до вказаної ухвали ставки земельного податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), з видом цільового призначення 03 “Земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)» для всіх підрозділів з кодом 03 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки; - встановлення у додатку до вказаної ухвали ставки земельного податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), з видом цільового призначення 11 “Земельні ділянки промисловості (земельні ділянки, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд)» для всіх підрозділів з кодом 11 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Зобов'язано Львівську міську раду невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради на користь ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі № 380/20208/25 апеляційну скаргу Львівської міської ради - залишено без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року в адміністративній справі №380/5665/25 за позовом ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ» до Львівської міської ради про визнання протиправною та нечинною ухвали - залишено без змін.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу № 0016245-1302-1301 від 06.08.2025, яку скеровано позивачу відповідно до норм Податкового кодексу України.
Податкова вимога від 06.08.2025 № 0016245-1302-1301 на суму 2349093,66 грн сформована керуючись статтею 59 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та направлена платнику згідно 1 розділу III Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України).
Не погодившись з вказаною вимогою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору, суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
В силу положень пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.6.1 пункту 266.6, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (пункт 270.1 статті 270 ПК України).
В силу положень пунктів 285.1, 285.2 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно з пунктами 286.2, 286.3 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункту 287.3 статті 287 ПК України).
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 ПК України).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про обов'язок платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельного податку своєчасної подачі відповідних податкових декларацій та сплати означених податків у законодавчо встановлені строки.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Підпунктами 59.3, 59.4 статті 59 ПК України, встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Отже, факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов'язку зі сплати узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов'язання до податкового боргу платника податків.
Суд враховує, що контролюючим органом винесено спірну податкову вимогу у зв'язку з тим, що податковий борг позивача в сумі 1896672,19 грн виник 08.07.2025 згідно уточнюючого звіту Податкового розрахунку земельного податку № 9197704146 вiд 08.07.2025 (термін сплати 08.07.2025), збільшився за рахунок нарахувань згідно Податкового розрахунку земельного податку № 9038336345 вiд 20.02.2025 (термін сплати 30.07.2025), зменшився згідно уточнюючого звіту Податкового розрахунку земельного податку № 9186207226 вiд 27.06.2025 (термін сплати 30.07.2025) та сплати в сумі 455000,00грн. Станом на 20.10.2025 податкова заборгованість по земельному податку з юридичних осіб складає 3710226,6 грн.
З цього приводу суд враховує таке.
Згідно з п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об'єкт оподаткування".
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об'єкт оподаткування.
Таким чином, ПК України визначено, що база оподаткування визначається залежно від наявності нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Також визначено кілька підстав для нарахування земельного податку, в тому числі дані державного земельного кадастру.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 04.07.2024 №4967 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»» ставка земельного податку для всіх підприємств з кодами: 02; 03; 04; 06; 07; 08; 10; 11; 12; 13; 14 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) становить 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки у 2025 році. В додатку 1 ухвали Львівської міської ради від 04.07.2024 №4967 зазначено: « За земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру , а також у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, ставка податку встановлюється для фізичних осіб у розмірі 1 відсотка від їх нормативно-грошової оцінки, ». для фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб - у розмірі 3 відсотки від їхньої нормативно-грошової оцінки
У відповідності до додатку 1 вищевказаної ухвали для категорії земель 03 «Земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)» для всіх підрозділів з кодом 03 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) встановлено ставку податку (відсотків нормативної грошової оцінки) за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для юридичних осіб на рівні 12 відсотків .
У відповідності до додатку 1 ухвали Львівської міської ради від 04.07.2024 №4967 для категорії земель 11 «Земельні ділянки промисловості (земельні ділянки, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд) » для всіх підрозділів з кодом 11 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) встановлено ставку податку (відсотків нормативної грошової оцінки) за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для юридичних осіб на рівні 12 відсотків.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі № 380/5665/25 позов задоволено повністю, визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»» в частині встановлення у додатку до вказаної ухвали ставки земельного податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), з видом цільового призначення 03 «Земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)» для всіх підрозділів з кодом 03 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки; встановлення у додатку до вказаної ухвали ставки земельного податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), з видом цільового призначення 11 «Земельні ділянки промисловості (земельні ділянки, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд)» для всіх підрозділів з кодом 11 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; громадських організацій осіб з інвалідністю України, їхніх підприємств (об'єднань); релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством України порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових будівель) на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки; зобов'язано Львівську міську раду невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Судом встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року по справі № 380/5665/25 набрало законної сили 24.07.2025, про що видано відповідні виконавчі листи. Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі № 380/20208/25 апеляційну скаргу Львівської міської ради - залишено без задоволення.
Таким чином, на момент винесення оскаржуваної податкової вимоги положення ухвали Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 № 1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»» в частині, щодо ТзОВ “Спільне українсько-австрійське підприємство “ГАЛІНВЕСТ», визнані протиправними та нечинними рішенням суду у справі №380/5665/25, яке набрало законної сили 24.07.2025 (тобто до винесення оскаржуваної податкової вимоги).
Відповідно визнання протиправним і нечинним у судовому порядку ухвали Львівської міської ради №4967 від 04.07.2024 в оскаржуваній частині унеможливлює її застосування при обчисленні ставок податку на землю саме з моменту її прийняття. Застосування до фізичних/юридичних осіб нормативно-правових актів, які є протиправними, у будь-якому випадку є таким, що порушує права платника податку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 07.11.2024 у справі №380/700/21, які, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19 висловила позицію, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкова вимога Головного управління ДПС у Львівській області №0016245-1302-1301 від 06.08.2025 підлягає визнанню протиправною та скасуванню, оскільки не відповідає встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, а також прийнята без дотримання підстав, меж повноважень та способу, що визначений Конституцією та законами України, винесена без урахування усіх дійсних обставин справи, що мають значення для прийняття рішень.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції, не довів правопорушення позивача у сфері податкових правовідносин, а тому приймаючи оскаржуване рішення, діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 24224,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області № 0016245-1302-1301 від 06.08.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-австрійське підприємство «ГАЛІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 03001508) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) 24224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 03.02.2026.
Суддя Желік О.М.