справа № 380/25301/25
про прийняття справи до провадження
02 лютого 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав матеріали адміністративної справи №380/25301/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду 29.12.2025 звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні з 01.01.2020 до 20.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні позивачу грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, за які такі допомоги нараховувалися та виплачувалися;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2020 до 20.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, премії нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн, "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн, "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн, "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Ухвалою судді Кисильовою О.Й. від 02.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №100/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду вирішено провести повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Кравціву О.Р.
Згідно з частиною 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до приписів статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3).
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Під час прийняття справи до провадження суддя встановив, що предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в періоди з 01.01.2020 до 20.05.3023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення та премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, що була чинною станом на виникнення спірних правовідносин) в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 КЗпП України.
Закон №2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Тобто, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 вказала, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Такий правовий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23.
Окрім викладеного слід враховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
З огляду на викладене, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.
Отже, у період 19.07.2022 згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції) строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати не обмежувався будь-яким строком.
З огляду на викладене суддя зазначає, що позивачем дотримано строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.01.2020 до 19.07.2022.
Щодо позовних вимог за період з 19.07.2022 по 20.05.2023, суддя зазначає таке.
У період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України, відповідно до яких строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати складає три місяці. При цьому, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, почався 01.07.2023.
Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 наголошено, що період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19.07.2022] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Враховуючи викладене, Судова палата вважає, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Із доказів долучених до позовної заяви суддя з'ясував, що позивач виключений із списків особового складу центру та всіх видів забезпечення 26.04.2024. Водночас позивач при звільненні з військової служби та отримання грошового атестату мав бути обізнаним про всі суми, що йому були нараховані та виплачені.
Тобто, позивач після звільнення з військової служби (26.04.2024) мав бут обізнаний про всі суми, що йому були нараховані. Проте до суду звернувся тільки 29.12.2025, з суттєвим пропуском тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Позивач не долучив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Суддя враховує, що відповідно до підпункту 11.1 пункту 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у випадку, зокрема, звільнення з військової служби, переведення до іншого місця служби.
Підпунктом 11.3 пункту 11 Правил, зокрема, встановлено, що грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо, підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації. Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунка військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини.
З огляду на викладене, вказані приписи законодавства та з метою належного встановлення всіх обставин, які мають значення для вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суддя висновує про необхідність отримання додаткових доказів й перевірки відповідних обставин.
Відповідно до частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 КАС України).
Відповідно до частини 9 статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального провадження суд враховує умови, передбачені частиною 3 статті 257 КАС України, в сукупності.
Враховуючи предмет позову та суб'єктний склад учасників, суд висновує, що дана справа не відноситься до категорії справ, що підлягають розгляду з обов'язковим проведенням судового засідання, а тому, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 12, 35, 173, 241-246, 248, 256 КАС України, суддя,-
1. Прийняти до провадження справу №380/25301/25.
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
3. Справу розглядатиме суддя Кравців О.Р. одноособово.
4. Вирішити питання строку звернення до суду.
5. Відповідачу надати до суду належним чином засвідчену копію грошового атестата ОСОБА_1 , копію/витяг з журналу реєстрації вихідної документації в частині запису про видачу/вручення грошового атестата ОСОБА_1 , копію картки особового рахунка військовослужбовця ОСОБА_1 із відомостіями щодо дати видачі/вручення грошового атестата.
6. Запропонувати відповідачу надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
7. Роз'яснити учасникам справи, що позивач вправі подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення (вимоги до змісту та форми цих заяв по суті справи викладено в статтях 163-164 КАС України). Для подання суду цих заяв суддя встановлює учасникам справи п'ятиденний строк, який обчислюється: для позивача - від дати отримання відзиву на позов, а для відповідача - від дати отримання відповіді на відзив.
8. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб - порталі судової влади України за адресою http://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/, в розділі Стан розгляду справи.
9. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Кравців О.Р.