Ухвала від 02.02.2026 по справі 380/1645/26

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 лютого 2026 рокусправа № 380/1645/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №226 від 14.08.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до особового складу сержанта ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ №1166-ОС від 16.08.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині зарахування сержанта ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;

- визнати протиправними дії щодо поновлення ОСОБА_2 на військовому обліку та виключити із військового обліку ОСОБА_2 на підставі п.6 ч.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку із тим, що вироком Турківського районного суду Львівської області у справі №458/551/23 від 29.06.2023 року (додаток - №1) за наслідком розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022140000000470 від 20.09.2022 року було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.

Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Суд враховує, що відповідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.

Однак, даний спір за своєю природою не стосується виконання позивачем військового обов'язку, адже останній ініціює звільнення з військової служби.

Таким чином, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову.

Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2026 року встановлено у розмірі - 3328,00 грн.

Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, кожна з яких у розумінні Закону України «Про судовий збір» є окремим об'єктом справляння судового збору.

Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 3 993,60 (1331,20*3).

З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 3 993,60 грн.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить скатувати наказ №226 від 14.08.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до особового складу сержанта ОСОБА_2 та №1166-ОС від 16.08.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині зарахування сержанта ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Отже до даних правовідносин встановлюється місячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, про порушення свого права позивач повинен був дізнатися у день ознайомлення із наказами.

До суду із цим позовом ОСОБА_1 звернулася 29.01.2026, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 3 993,60 грн.

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.І. Кузан

Попередній документ
133756563
Наступний документ
133756565
Інформація про рішення:
№ рішення: 133756564
№ справи: 380/1645/26
Дата рішення: 02.02.2026
Дата публікації: 05.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (16.02.2026)
Дата надходження: 29.01.2026
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КУЗАН РОСТИСЛАВ ІГОРОВИЧ