про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 рокусправа № 380/1337/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік Олександра Мирославівна, розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 1338500213180 від 07.11.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення, передбаченої п. 7-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яке на підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення згідно вимог п. 7-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Також позивач подав заяву про звільнненя від сплати судових витрат, в якій просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки вона фактично позбавлена можливості захистити свої прав шляхом звернення, адже у разі сплати судового збору позивач не зможе оплатити комунальні послуги та залишиться без їжі та ліків. Єдиним доходом позивача є пенсія. З приводу поданої заяви суддя враховує таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить недоліки з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону № 3674-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 133 КАС України, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі ст. 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити або звільнити від сплати судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору ні Законом № 3674-VI, ні КАС України не передбачено.
Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові № 2 від 23.01.2015 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку, а її положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, умовою звільнення від сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат є майновий стан сторони. При цьому, майновий стан позивача повинен підтверджуватися відповідними доказами.
Позивач долучила відомості з реєстру застрахованих осіб станом на 01.12.2025, відповідно до вказаних відомостей позивач отримувала дохід у вигляді за 2025 рік у загальному розмірі 267813,61 грн.
За таких обставин, суддя дійшла висновку про те, що позивачем не надано переконливих доказів на підтвердження існування неможливості сплати судового збору за подання цього позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позовну заяву з немайновою вимогою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень.
Як встановлено суддею з поданого адміністративного позову, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Водночас позивачем не долучено до позовної заяви доказ сплати судового збору.
Тому, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн (3328,00 грн * 0,4) за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа) та долучити до позовної заяви докази його сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачам надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судових витрат відмовити.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.