Іменем України
03 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2465/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулася адвокат Таранкова Олена Олегівна (далі - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 25 серпня 2025 року № 916040817878 про перерахунок позивачу пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 19 серпня 2025 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він перебуває на обліку та отримує пенсію як внутрішньо переміщена особа через ГУ ПФУ в Полтавській області як особа, що отримала інвалідність II групи внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Виплата пенсії здійснюється по спрощеному порядку за матеріалами електронної пенсійної справи. Паперова пенсійна справа до ГУ ПФУ в Полтавській області не надходила. Розмір пенсії позивача з 01 березня 2024 року складав 23610,00 грн.
Рішенням відповідача від 25 серпня 2025 року без заяви та будь-якого попередження позивача було здійснено перерахунок пенсії, внаслідок чого розмір пенсії зменшився з 23610,00 грн до 20100,59 грн. Фактично позивач почав отримувати так звану «мінімальну пенсію» для інвалідів - учасників ліквідації наслідків на ЧАЄС без урахування при обчисленні пенсії заробітної плати отриманої за час участі у ліквідації наслідків на ЧАЄС.
Такий перерахунок пенсії, як зазначає відповідач, здійснений, оскільки в матеріалах пенсійної справи на даний час немає документів про стаж та заробіток, довідки про розмір заробітної плати, отриманої за час участі позивачем в ліквідації наслідків на ЧАЄС, а відповідач у паперовому вигляді пенсійну справу разом з довідкою про заробітну плату за час роботи (служби) по ліквідації наслідків на ЧАЄС не отримував.
Вважає, що здійснюючи перерахунок пенсії через відсутність у відповідача паперової пенсійної справи, довідки про заробіток за час ліквідації наслідків на ЧАЕС, відповідач не діяв у спосіб та межах, визначених Законом, допустив порушення прав позивача шляхом незаконного зменшення розміру пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України «Про проведення інвентаризації пенсійних справ» від 03 вересня 2018 року № 19-1, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2018 року за № 1077/32529, було передбачено інвентаризацію пенсійних справ, та відповідно до пункту 15 розділу II вищезазначеної постанови пенсійні справи, за результатами інвентаризації яких не виявлено порушень та розбіжностей, за списком передаються для сканування та формування електронних пенсійних справ, про що в графі 15 контрольно-інвентаризаційної відомості робиться відповідна відмітка.
Тобто, орган пенсійного фонду зобов'язаний був відсканувати пенсійну справу та відповідно і довідку про заробітну пату за час ліквідації наслідків на ЧАЕС як частину пенсійної справи. Але цього не було здійснено та в наступному, відповідач незаконно перестав виплачувати (обчислювати) пенсію по довідці про заробітну плату(за час участі у ліквідації наслідків на ЧАЕС).
По цій довідці позивач отримував пенсію та за весь цей час жодних питань щодо правомірності видачі довідки, питань щодо стажу у посадових осіб відповідача не виникало, будь-яких сумнів у достовірності довідки у посадових осіб пенсійного фонду не виникало. Тому відповідач не повинен був здійснювати перерахунок пенсії, мотивуючи відсутністю довідки чи невідповідністю числових значень про заробіток без згоди позивача та заяви у бік зменшення.
Вважає, що, здійснюючи перерахунок пенсії у бік зменшення без врахування заробітної плати отриманої за час ліквідації наслідків на ЧАЄС, відповідач не діяв у межах та у спосіб, визначений Законом.
Оскаржуване рішення вважає протиправними і таким що, грубо порушує права позивача на належне пенсійне забезпечення, що і є підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Полтавській області у січні 2026 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що розрахунок пенсії позивача приведено у відповідність та здійснено перерахунок пенсії з 01 грудня 2022 року, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та з урахуванням втрати працездатності на рівні 80 %. Розмір пенсії з 01 березня 2025 року склав 20100,59 грн: відсоток втрати працездатності - 80,00; основний розмір пенсії від середнього заробітку - 20689,07 грн; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи - 944,40 грн (40 % від 2361 грн); цільова допомога інвалідам війни ІІ групи -50,00 грн; додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС - 379,60 грн; обмеження в індексації з 01 березня 2023 року - 1328,64 грн; обмеження індексації з 01 березня 2025 року - 633,84 грн; розмір пенсії з надбавками - 20100,59 грн. Порядок нарахування та виплати пенсії відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року від відповідача витребувані додаткові докази.
На виконання вимог ухвали суду від 19 січня 2026 року ГУ ПФУ в Полтавській області надана довідка від 28 січня 2026 року № 1600-0305-8/8068 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є особою з інвалідністю ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків (ІІ група), що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (80 % втрата працездатності), відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорія) серії НОМЕР_2 , виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 05 серпня 2019 року, довідкою МСЕК про результати встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах послуг серії 10 ААА № 051013 від 17 серпня 2010 року, довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 148762 від 17 серпня 2010 року.
Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17 жовтня 2014 року № 1604-109.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_1 виконував службові обов'язки, в період проходження служби, по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 27 по 30 квітня 1986 року. Отримана доза радіаційного опромінення - 29,416 БЄР, що підтверджується довідкою Управління МВС України в Луганській області від 24 липня 2001 року № 6/4-1724, карткою обліку доз радіаційного опромінення, довідкою Краснодонського МВ УМВС в Луганській області від 04 серпня 2006 року № 56/6222 про розрахунок заробітної плати в зоні відчуження позивача довідкою Краснодонського МВ УМВС в Луганській області без дати та без № про заробітну плату позивача, листом Національної академії внутрішніх справ України від 19 травня 2004 року № вих. 175.
Відповідно до рішення № 916040817878 про перерахунок пенсії від 26 лютого 2025 року максимальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року складав 23610,00 грн, з якого: відсоток втрати працездатності - 80,00; основний розмір пенсії від середнього заробітку - 119515,06 грн; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інв 2 гр (2361 грн х 40%) - 944,40 грн; цільова допомога інвалідам війни 2 групи - 50,00 грн; додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів 1 категорії ЧАЕС постанова № 112 п. 5 - 379,60 грн; обмеження в індексації з 01 березня 2023 року - 14840,25 грн; обмеження в індексації з 01 березня 2024 року - 36403,11 грн; обмеження в індексації з 01 березня 2025 року - 10826,61 грн; розмір пенсії з надбавками - 88819,09 грн.
Згідно з рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 25 серпня 2025 року № 916040817878 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із заробітної плати, визначеної з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року (2,90126), внаслідок чого розмір пенсії позивача з 01 березня 2025 року склав 20100,59 грн, а саме: основний розмір пенсії від середнього заробітку (25861,34 грн х 80 %) - 20689,07 грн; цільова допомога інвалідам війни ІІ групи - 50,00 грн; додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС постанова № 112 п. 5 - 379,60 грн; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів 2 групи (2361,00 грн х 40 %) - 944,40 грн; обмеження в індексації з 01 березня 2023 року - 1328,64 грн; обмеження в індексації з 01 березня 2025 року - 633,84 грн.
Відповідно до рішення № 916040817878 про перерахунок пенсії від 21 грудня 2025 року розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року складав 20194,19 грн, з якого: відсоток втрати працездатності - 80,00; додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів 1 категорії ЧАЕС постанова № 112 п. 5 - 379,60 грн; основний розмір пенсії від середнього заробітку - 20689,07 грн; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів 2 групи (2595,00 грн х 40%) - 1038,00 грн; цільова допомога інвалідам війни 2 групи - 50,00 грн; обмеження в індексації з 01 березня 2023 року - 1328,64 грн; обмеження в індексації з 01 березня 2025 року - 633,84 грн.
06 жовтня 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою у довільній формі, в якій просив надати інформацію про перерахунок пенсії, яка складала 23610,00 грн, а стала - 20100 грн.
Листом від 04 листопада 2025 року № 20187-19044/К-02/8-1600/25 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомив позивача, що виплата пенсії здійснюється по спрощеному порядку за матеріалами електронної пенсійної справи. Паперова справа до ГУ ПФУ в Полтавській області не надходила. Документи про стаж та заробіток в електронній пенсійній справі відсутні. Розмір пенсії з 01 березня 2024 року було встановлено на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 23610,00 грн. Матеріалами електронної пенсійної справи неможливо визначити правильність розрахунку заробітної плати за роботу у зоні відчуження, у зв'язку з відсутністю документів про роботу в зоні відчуження, довідки про заробітну плату та розрахунку заробітної плати. Розрахунок пенсії приведено у відповідність та здійснено перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та з урахуванням втрати працездатності на рівні 80 %. Розмір пенсії з 01 березня 2025 року склав 20100,59 грн порядок нарахування та виплати пенсії відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Полтавській області від 28 січня 2026 року № 1600-0305-8/8068 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії з період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року ОСОБА_1 отримав пенсію по інвалідності: січень 2025 року у розмірі 23610,00 грн, лютий 2025 року - 23610,00 грн, березень 2025 року - 23610,00 грн, квітень 2025 року - 23610,00 грн, травень 2025 року - 23610,00 грн, червень 2025 року - 23610,00 грн, липень 2025 року - 23610,00 грн, серпень 2025 року - 26510,00 грн, вересень 2025 року - 23610,00 грн, жовтень 2025 року - 20100,59 грн, листопад 2025 року - 20100,59 грн, грудень 2025 року - 20100,59 грн, всього 275691,77 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
За змістом статті 1 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області як внутрішньо переміщена особа з 01 серпня 2014 року та отримує пенсію по інвалідності 2 групи у розмірі відшкодування фактичних збитків у відповідності до статті 54 Закону № 796-ХІІ.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року було встановлено на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 23610,00 грн.
Відповідач у відзиві зазначив, що документи про стаж та заробіток в електронній пенсійній справі позивача відсутні. Для врегулювання питання обчислення пенсії з 01 березня 2025 року обмеження максимальним розміром, перевірено правомірність застосування довідок про заробітну плату та виявлено, що документи про стаж та заробітну плату в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні. Розрахунок пенсії ОСОБА_1 приведено у відповідність та здійснено перерахунок пенси з 01 грудня 2022 року, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та з урахуванням втрати працездатності на рівні 80 %.
Суд зауважує, що жодною нормою пенсійного законодавства не передбачено право здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії через відсутність у відповідача паперової пенсійної справи, довідки про заробіток за час ліквідації наслідків на ЧАЕС, тому ГУ ПФУ в Полтавській області від 25 серпня 2025 року № 916040817878, внаслідок прийняття якого розмір пенсії позивача зменшився до 20100,59 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що перед здійсненням перерахунку раніше призначеної позивачеві пенсії в бік зменшення, що негативно впливає на права пенсіонера, відповідач не ініціював адміністративне провадження згідно із вимогами Закону України «Про адміністративну процедуру» і не забезпечив право на участь в адміністративному провадженні, в межах якого позивач мав би змогу надати наявні в нього довідку Управління МВС України в Луганській області від 24 липня 2001 року № 6/4-1724, картку обліку доз радіаційного опромінення, довідку Краснодонського МВ УМВС в Луганській області від 04 серпня 2006 року № 56/6222 про розрахунок заробітної плати в зоні відчуження позивача довідку Краснодонського МВ УМВС в Луганській області без дати та без № про заробітну плату позивача, лист Національної академії внутрішніх справ України від 19 травня 2004 року № вих. 175.
Також треба зазначити, що обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 05 вересня 2023 року у справі № 120/1602/23 і від 15 листопада 2023 року у справі № 120/6735/23.
Верховний Суд у постановах від 25 січня 2023 року у справі № 380/12268/20 і від 05 вересня 2023 року у справі № 120/1602/23 зазначив, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Норми статті 2 Закону № 3668-VI також кореспондуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, 20 березня 2024 року Конституційний Суд України прийняв Рішення № 2-р (II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 20 березня 2024 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 стаття 67 Закону № 796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.
На підставі вказаного суд зазначає, що до 19 березня 2024 року включно положення статті 2 Закону № 3668-VI, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, та положення першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов'язковому застосуванню.
Натомість з 20 березня 2024 року відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 визнано неконституційними положення статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.
Судом установлено, що позивач отримував пенсію по інвалідності у розмірі 23610,00 грн по вересень 2025 року включно, з 01 жовтня 2025 року пенсія позивача становить 20100,59 грн.
Позивач набув права на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 20 березня 2024 року (дати набрання законної сили Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року у справі № 2-р(II)/2024), з відповідними заявами до відповідача не звертався, проте відповідачем самостійно здійснено неправильний перерахунок пенсії.
Оскільки позивач отримував пенсію по інвалідності у розмірі 23610,00 грн по вересень 2025 року включно, то підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 жовтня 2025 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 25 серпня 2025 року № 916040817878 про перерахунок пенсії позивачу;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 жовтня 2025 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог треба відмовити через їх безпідставність та необґрунтованість.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 статті 5 Закону України «Про судовий збір», питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, місцезнаходження: вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 серпня 2025 року № 916040817878 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 жовтня 2025 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль