Рішення від 03.02.2026 по справі 360/2462/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2462/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), (справа зареєстрована за № 360/2427/25), в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 03.04.2022 по 20.11.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 03.04.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 20.11.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку, нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 20.11.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 107;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 20.11.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 42 доби додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбачену статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2023-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 42 доби додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбачену статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2023-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.05.2024 по 31.06.2024;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.05.2024 по 31.06.2024;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 за 42 повних календарних місяців служби, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 за 42 повних календарних місяців служби, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з 01.02.2023 по 24.04.2023, з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з 01.02.2023 по 24.04.2023, з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024 по 30.05.2024, 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025 та у відпустці для лікування з 30.05.2024 по 29.06.2024 у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за час перебування на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024 по 30.05.2024, 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025 та у відпустці для лікування з 30.05.2024 по 29.06.2024 у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 в період з 03.04.2022 по 20.11.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що станом на день прийняття наказу про виключення його зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, відповідач не здійснив з ним розрахунків щодо:

- нарахування та виплати грошового забезпечення з 03.04.2022 по 20.11.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, оскільки грошове забезпечення позивача розраховано на підставі показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, а не на 1 січня кожного нового поточного календарного року;

- виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.04.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 20.11.2025 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- компенсації за невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, з урахуванням додаткової винагороди, яку позивач отримував під час проходження служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2023-2025 роки за 42 дні, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- виплати додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з 01.02.2023 по 24.04.2023, з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024;

- виплати грошового забезпечення за період з 01.05.2024 по 31.06.2024;

- одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 за 42 повних календарних місяців служби, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022;

- додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024 по 30.05.2024, 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025 та у відпустці для лікування з 30.05.2024 по 29.06.2024 у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 22.12.2025 у справі № 360/2427/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також вказаною ухвалою від 22.12.2025 роз'єднано позовні вимоги адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та виділено в окремі провадження вимоги, зокрема, які розглядаються у даній справі № 360/2462/25, а саме про:

- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.05.2024 по 31.06.2024;

- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.05.2024 по 31.06.2024;

- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з 01.02.2023 по 24.04.2023, з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024;

- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з 01.02.2023 по 24.04.2023, з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024;

- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень, в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024 по 30.05.2024, 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025 та у відпустці для лікування з 30.05.2024 по 29.06.2024 у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини;

- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за час перебування на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024 по 30.05.2024, 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025 та у відпустці для лікування з 30.05.2024 по 29.06.2024 у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини.

Інші позовні вимоги також виділено в інші окремі провадження та частину вимог, що стосуються перерахунку грошового забезпечення позивача із використанням відповідного показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залишено на розгляді та вирішенні у справі № 360/2427/25.

Ухвалою суду від 23.12.2025 справу № 360/2462/25 прийнято до провадження суддею Качанком О.М., вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 07.01.2026 задоволено клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку у справі та продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву в цій справі та для виконання військовою частиною НОМЕР_1 вимог ухвали суду від 23.12.2025 в частині подання витребуваних судом доказів, на десять календарних днів з моменту отримання вказаної ухвали.

20.01.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, вказуючи таке.

Щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.05.2024 по 31.06.2024, відповідач зазначив, що рапортом від 27.04.2024 № 30/22061/24-Вн здійснена доповідь начальнику загону щодо відсутності позивача станом на 27.04.2024 за місцем дислокації підрозділу.

Наказом від 08.05.2024 № 2204-АГ «Про призначення службового розслідування» за фактом неприбуття до місця тимчасової дислокації підрозділу молодшого сержанта ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, призначено відповідне службове розслідування.

Наказом начальника загону від 08.05.2024 № 374-ОС «Про особовий склад» позивач, згідно з пунктом 127 підпункту 9 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, з 08 травня 2024 року зарахований у розпорядження начальника загону.

Згідно з висновком від 21.06.2024 № 30/994/24 факт відсутності молодшого сержанта ОСОБА_1 без поважних причин в умовах правового режиму воєнного стану у період з 27.04.2024 по 28.04.2024 вважати таким, що підтвердився. Станом на 21.06.2024 вищевказаний військовослужбовець знаходиться у відпустці для лікування до 30.06.2024.

Відповідно до наказу начальника загону від 26.06.2024 № 3506-АГ «Про результати службового розслідування» за порушення статей 11, 12, 13, 16, 49 розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що виразилось у несвоєчасному прибутті із щорічної основної відпустки за 2024 рік, інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія транспортної групи відділення технічного забезпечення прикордонної застави логістичного забезпечення прикордонної комендатури інженерного облаштування молодшого сержанта ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана».

Рапортом від 30.06.2024 № 30/31780/24-Вн начальник підрозділу клопотав про поновлення позивача на всіх видах забезпечення.

Згідно з розрахунковим листом від 07.01.2026 № 14, картками грошового забезпечення за 2024 рік, позивачу в липні-серпні 2024 року нараховане грошове забезпечення за травень-червень 2024 (в той період коли позивач був знятий зі всіх видів забезпечення та стосовно якого проводилось розслідування).

Разом з тим, рапортом від 03.07.2024 № 30/32732/24-Вн начальник підрозділу звернувся на ім'я начальника загону з клопотанням про зняття премії.

Наказом від 05.07.2024 № 621-ОС «Про позбавлення премії та зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби», керуючись пунктами 8, 9 глави 2, пунктами 5, 6 глави 14 розділу ІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, позивача позбавлено премії в розмірі 99% від нарахованої суми за червень 2024 року у липні 2024 року та встановлено надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1%.

Вказані відрахування знайшли своє відображення у розрахунковому листі від 07.01.2026 № 14 та картці грошового забезпечення за 2024 рік.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що підстави для повторного нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за травень, червень 2024 відсутні.

Щодо вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період участі в бойових діях, а саме за періоди з 01.02.2023 по 24.04.2023, з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024, відповідач зазначив, що в його розпорядженні відсутні документи, передбачені приписами Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказу «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» від 01.09.2023 № 726, та відповідно підстави для такої виплати відсутні.

Стосовно вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за час перебування на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024 по 30.05.2024, з 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025 та у відпустці для лікування з 30.05.2024 по 29.06.2024 у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини, відповідач зазначив таке.

За обліковими даними служби охорони здоров'я позивач поранення (контузію, травму, каліцтво) під час прийняття безпосередньої участі не отримував, відповідно, довідка про обставини травми не складалась.

Також у відзиві зазначено, що позивач перебував на лікуванні з посттравматичним стресовим розладом, який набутий не за результатами отриманої раніше травми.

Витяг № 592 від 19.09.2025 (долучений позивачем) підтверджує, що посттравматичний стресовий розлад виник внаслідок захворювання, а не поранення. Інші долучені позивачем документи не підтверджують перебування на лікуванні з отриманим пораненням.

На думку відповідача, чинне законодавство пов'язує можливість отримання збільшеної до 100000 гривень додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, лише у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

Жоден нормативно-правовий акт не передбачає такої можливості, внаслідок перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, у зв'язку із захворюванням.

Поранення, контузія, травма, каліцтво не є тотожними поняттями із захворюванням.

За матеріалами справи позивач у спірний період перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, а не у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, у період з 11.04.2022 по 20.11.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується паспортом громадянина України, посвідченням серії НОМЕР_3 , довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2026 № 08/36/26-Вн, витягами з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.04.2022 № 241-ОС та від 19.11.2025 № 1209-ОС.

Так, згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.04.2022 № 241-ОС ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу загону та на всі види забезпечення, та визначено вважати його таким, що приступив до виконання службових обов'язків з 11 квітня 2022 року.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.11.2025 № 1209-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 20 листопада 2025 року.

Також, вказаним наказом від 19.11.2025 № 1209-ОС визначено виплатити позивачу, зокрема:

- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік - 22 календарні дні;

- грошову компенсацію за 42 календарних дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій;

- одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за 42 повних календарних місяців служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

З матеріалів справи та пояснень відповідача у відзиві на позовну заяву встановлено, що позивачу під час проходження служби було надано, зокрема, частину щорічної основної відпустки за 2024 рік тривалістю 15 календарних днів та 4 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад до АДРЕСА_2 , з 08 квітня 2024 року, на підставі рапорту позивача про надання відпустки від 05.04.2024 № 30/18192/24-Вн та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.04.2024 № 87-ВВ.

У зазначеному рапорті позивач вказав, що по мірам безпеки та правилам поводження в громадських місцях проінструктований, про заборону виїзду на тимчасово окуповану територію України, РБ, РМ, ПМР та рф ознайомлений, також ознайомлений зі статтями Кримінального кодексу України 358, 407, 409, ухилення від військової служби та несвоєчасне прибуття до місця несення служби та зобов'язався вчасно прибути з відпустки до місця розташування прикордонного загону до 08 год. 30 хв. визначеної дати прибуття.

Також згідно з вказаним наказом від 07.04.2024 № 87-ВВ, із врахуванням часу необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, позивачу визначено приступити до виконання службових обов'язків 27 квітня 2024 року, а в разі невикористання днів для проїзду 23 квітня 2024 року.

Відповідно до рапорту коменданта прикордонної комендатури інженерного облаштування полковника ОСОБА_2 від 27.04.2024 № 30/22061/24, останній доповів, що близько 17 год. 00 хв. 27.04.2024 під час перевірки особового складу прикордонної комендатури інженерного облаштування виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_1 , який мав прибути із основної щорічної відпустки за 2024 рік (1 частина) до місця тимчасової дислокації прикордонної комендатури інженерного облаштування у населений пункт АДРЕСА_3 . Молодший сержант ОСОБА_1 перебував у основній щорічній відпустці за 2024 рік (1 частина) у період з 08.04.2024 по 26.04.2024 та мав приступити до виконання обов'язків військової служби 27.04.2024. З метою належного документального оформлення окремих категорій військовослужбовців, комендант клопотав про призначення службового розслідування за фактом неприбуття 27.04.2024 із основної щорічної відпустки за 2024 рік інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія транспортної групи відділення технічного забезпечення прикордонної застави логістичного забезпечення прикордонної комендатури інженерного облаштування молодшого сержанта ОСОБА_1 в умовах правового режиму воєнного стану та зняти його з усіх видів забезпечення з 27.04.2024.

У рапорті коменданта прикордонної комендатури інженерного облаштування полковника ОСОБА_2 від 29.04.2024 № 30/22264/24-Вн зазначено, що відповідно до попереднього рапорту від 27.04.2024 № 30/22061/24-Вн інспектор прикордонної служби 2 категорії - водій транспортної групи відділення технічного забезпечення прикордонної застави логістичного забезпечення прикордонної комендатури інженерного облаштування молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024, згідно направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.04.2024 № 814/9/МП/1985 до КНП «Обласна психіатрична лікарня м. Берегова» «Обласний заклад надання психіатричної допомоги м. Берегова, Закарпатської області», який перебував у щорічній основній відпустці за 2024 рік з 08.04.2024 по 26.04.2024.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2024 № 2204-АГ призначено службове розслідування за фактом неприбуття до місця тимчасової дислокації підрозділу молодшого сержанта ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2024 № 374-ОС ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника прикордонного загону, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія транспортної групи відділення технічного забезпечення прикордонної застави охорони та логістичного забезпечення прикордонної комендатури інженерного облаштування, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно пункту 127 підпункту 8 (коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, - до повернення військовослужбовця до органу Держприкордонслужби (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ним військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим) Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, з 08 травня 2024 року.

Наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.05.2024 № 2423-АГ та від 18.06.2024 № 3266-АГ продовжувався термін проведення службового розслідування.

Згідно з висновком службового розслідування від 21.06.2024 № 30/994/24-Вн, затвердженим начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , факт відсутності молодшого сержанта ОСОБА_1 без поважних причин в умовах правового режиму воєнного стану у період з 27.04.2024 по 28.04.2024 вважати таким, що підтвердився. Станом на 21.06.2024 вищевказаний військовослужбовець знаходиться у відпустці для лікування до 30.06.2024. За порушення статей 11, 12, 13, 16, 49 розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилось у несвоєчасному прибутті із щорічної основної відпустки за 2024 рік, інспектора прикордонної служби 2 категорії-водія транспортної групи відділення технічного забезпечення прикордонної застави логістичного забезпечення прикордонної комендатури інженерного облаштування молодшого сержанта ОСОБА_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також означеним висновком вказано головному бухгалтеру-начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) утримати грошове забезпечення у вищевказаного військовослужбовця за період з 27.04.2024 по 28.04.2024.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про результати службового розслідування» від 26.06.2024 № 3506-АГ ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «догана» за порушення статей 11, 12, 13, 16, 49 розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що виразилось у несвоєчасному прибутті із щорічної основної відпустки за 2024 рік.

За змістом рапорту коменданта прикордонної комендатури інженерного облаштування полковника ОСОБА_2 від 30.06.2024 № 30/31780/24-Вн останній просив поновити по всім видам забезпечення ОСОБА_1 , який з 27.04.2024 по 28.04.2024 був відсутній у місці тимчасової дислокації підрозділу в населеному пункті АДРЕСА_3 . З 29.04.2024 по 30.05.2024 проходив лікування і з 30.06.2024 молодший сержант ОСОБА_1 приступив до служби.

Водночас, за змістом рапорту від 03.07.2024 № 30/32732/24 комендант прикордонної комендатури інженерного облаштування полковник ОСОБА_3 клопотав про зняття з ОСОБА_1 премії у розмірі 99% за червень 2024 року у липні 2024 року, у зв'язку з тим, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.06.2024 № 3506-АГ «Про результати службового розслідування», за порушення вимог статей 11, 12, 13, 16, 49 розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що виразилось у несвоєчасному прибутті із щорічної основної відпустки за 2024 рік, інспектору прикордонної служби 2 категорії - водію транспортної групи відділення технічного забезпечення прикордонної застави логістичного забезпечення прикордонної комендатури інженерного облаштування молодшому сержанту ОСОБА_1 оголошена «догана».

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про позбавлення премії та зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби» від 05.07.2024 № 621-ОС ОСОБА_1 позбавлено премії в розмірі 99% від нарахованої суми за червень 2024 року у липні 2024 року та встановлено надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1%.

З розрахункового листа за липень 2024 року, картки грошового забезпечення та архівної відомості щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року судом встановлено, що позивачу в липні та серпні 2024 року виплачено грошове забезпечення, зокрема, за травень та червень 2024 року, з урахуванням вищевказаного наказу «Про позбавлення премії та зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби» від 05.07.2024 № 621-ОС.

Наведені обставини щодо виплати позивачу грошового забезпечення за травень-червень 2024 року також підтверджуються відповідачем у відзиві на позовну заяву та не спростовуються позивачем.

З довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2023 № 12/517 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно в період з 20 січня 2023 року по 24 квітня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме АДРЕСА_4 . Підстава: витяг з журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.12.2022 № 133/дск.

Також відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2024 № 08/6033 позивач з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 31.05.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024 безпосередньо брав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2026 № 08/28, наданої відповідачем до відзиву на позовну заяву, ОСОБА_1 дійсно у період з 11.04.2022 по 09.07.2022, з 20.01.2023 по 31.01.2023, 17.01.2024, 23.01.2024, з 01.02.2024 по 02.02.2024, з 09.02.2024 по 16.02.2024, 22.02.2024, 14.03.2024, 19.03.2024, з 25.03.2024 по 30.03.2024, 02.04.2024, з 04.08.2024 по 10.08.2024, з 02.09.2024 по 07.09.2024, з 23.11.2024 по 24.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме АДРЕСА_3 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.04.2023 № 100-ВВ солдат ОСОБА_1 вибув у службове розпорядження на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону до АДРЕСА_1 , з метою проведення інженерних робіт, з 20 квітня 2023 року.

З витягу з журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.12.2022 № 133-ДСК, а саме розділу І « ІНФОРМАЦІЯ_5 в охороні (обороні) державного кордону або веденні бойових дій» цього журналу, вбачається, що з метою оборони н.п. Бахмут, утримання позицій, недопущення просування противника вглиб території України та на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 18.12.2022 № 9675, бойового наказу АДПСУ від 19.12.2022 № 229т, бойового розпорядження СхРУ від 21.12.2022 № Ш/25-1673-Е, ОСОБА_1 був залучений до відповідних заходів у період з 20.01.2023 по 31.01.2023.

Згідно з витягом з розділу ІІ «Облік ведення бойових дій» вищевказаного журналу бойових дій від 31.12.2022 № 133-ДСК за 01.02.2023, офіцерами ВВВБ по 3 ПРИКЗ спільно з офіцером УПЗ капітаном ОСОБА_4 та начальником медичного пункту приккшр № 1 сержантом ОСОБА_5 було проведено роботу з в/сл приккшр № 1, які за різних обставин відмовлялись виконувати бойове завдання [...] розташованої на північно-західній околиці БАХМУТ Донецької області. В ході проведення роботи, 3 в/сл у відкритій формі відмовилися від виконання бойового наказу, а саме: […] солдат ОСОБА_6 порядком задокументовано факт відмови від виконання бойового наказу.

Відповідно до витягу з журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.01.2024 № 02.10-3 ДСК, а саме розділу ІІ «Результати виконання бойових (спеціальних) завдань, 27.04.2024 о 19:30 год. внесено запис, що [...] надійшла доповідь про неприбуття з частини основної щорічної відпустки до місця розосередження о/с (м. Краматорськ) мол. с-та ОСОБА_1 . Відпустку проводив в період з 08.04.2024 по 26.04.2024 до виконання військових обов'язків повинен був приступити 27.04.2024. Довідково: [...] Вжиті заходи: заступником коменданта прикордонної комендатури інженерного облаштування старшим лейтенантом ОСОБА_7 було здійснено телефонний дзвінок молодшому сержанту ОСОБА_8 . На телефонний дзвінок відповів, що запізнюється з відпустки із за погіршення стану здоров'я та прибуде на протязі наступних двох діб. Проінформовано ВВВБ. Призначено службове розслідування.

Наведені обставини щодо виконання ОСОБА_1 бойових завдань в населеному пункті Бахмут, Донецької області, також підтверджується витягом з бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.01.2023 № БР126(гриф).

Також згідно з витягом з бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2024 № 200(гриф) на виконання бойових розпоряджень ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 27.01.2024 № БР-556(гриф), ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » № БР-677(гриф) від 27.01.2024 та з метою посилення бойових спроможностей підрозділів наказано здійснити певні заходи.

Згідно з витягом з додатку 1 до вказаного бойового розпорядження, до вищезазначених заходів був залучений, в тому числі, ОСОБА_1 .

Також з витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.02.2024 № 46-ВВ вбачається, що позивач був направлений у службове відрядження на навчання до військової частини НОМЕР_5 , у період з 26 лютого 2024 року по 10 березня 2024 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.09.2024 № 238-ВВ ОСОБА_1 надано частину щорічної основної відпустки за 2024 рік, тривалістю 15 календарних днів та 4 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад до АДРЕСА_2 , з 02 жовтня 2024 року. Також цим наказом визначено, із врахуванням часу необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, до виконання службових обов'язків приступити 21 жовтня 2024 року, а в разі невикористання днів для проїзду 17 жовтня 2024 року.

Щодо обставин перебування позивача на стаціонарному лікуванні у спірні періоди, судом встановлено таке.

Відповідно до направлення ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.04.2024 № 814/9/НП/1985 ОСОБА_1 направлено в КНП «Обласна психіатрична лікарня місто Берегово» на стаціонарне лікування.

Згідно з медичною картою стаціонарного хворого № 1092 ОСОБА_1 був госпіталізований 29.04.2024 об 11 год. 29 хв., з діагнозом при госпіталізації - [...]. На лікуванні перебував з 29.04.2024 по 30.05.2024.

Також відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 25.04.2024 позивачу встановлено діагноз: [...].

У виписці з медичної карти стаціонарного хворого № 1092 від 30.05.2024 вказано про висновки спеціалістів, зокрема невропатолога, психолога та визначено діагноз. В той же час зазначено: 1) Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. 2) Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби. Потребує відпустки на 30 календарних днів.

За змістом довідки військово-лікарської комісії від 30.05.2024 № 235, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова», солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в/ч НОМЕР_1 , призваний на військову службу 14.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_9 , військова посада - солдат. Проведено медичний огляд позаштатною ВЛК КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради 28 травня 2024 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): [...]. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. На підставі ст. 17 «г» за станом здоров'я потребує відпустки на 30 календарних днів.

Позивач звернувся до коменданта прикордонної комендатури інженерного облаштування з рапортом про надання йому відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів з 30.05.2024.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.05.2024 № 141-ВВ ОСОБА_1 , який прибув з Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради, надано відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) з 31.05.2024. Визначено приступити до виконання службових обов'язків 30.06.2024.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2731 від 19.11.2024, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова», ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.10.2024 по 19.11.2024.

Відповідно до виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4795/695 неврологічного відділення ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.12.2024 по 15.01.2025 з діагнозом: [...].

З виписки № 94 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 31.01.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.01.2025 по 30.01.2025 з діагнозом: [...].

Також згідно з випискою з карти від 28.04.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.03.2025 по 28.04.2025 з діагнозом [...].

Відповідно до епікризу виписного № 3136 від 15.09.2025 вих. № 10599/02 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 05.08.2025 по 15.09.2025 з основним діагнозом: [...].

У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм від 19.09.2025 № 592 вказано: «Захворювання сержанта ОСОБА_9 , 1980 року народження, проходить військову службу в ДПСУ з 11.03.2022 по теперішній час. Діагноз: [...] ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. [...] ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. Постанову гарнізонної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 № 3642 від 14.07.2025 в частині причинного зв'язку захворювання скасувати (визнати такими, що втратили чинність).».

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.04.2023 № 171-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01.01.2023 до 31.01.2023 включно, зокрема, ОСОБА_1 за 31 день в сумі 30000,00 грн.

Також згідно з вищезазначеним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про виплату додаткової винагороди» від 27.04.2023 № 171-ОС та додатку до нього наказано виплатити додаткову винагороду, серед іншого, у розмірі до 70000,00 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень місяць 2023 року за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 включно, військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, ОСОБА_1 за 12 діб (20-31.01.2023) у сумі 27096,77 грн. Підстава: БР командира ТГр Бахмут від 20.01.23 № 83(гриф), БР начальника 3 прикз від 20.01.23 № БР126(гриф), БР командира НОМЕР_6 ОМБр від 21.01.22 № 88(гриф), журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31.12.22 № 133(гриф), рапорт від 01.02.23 № ВХ1737Р.

Наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про виплату додаткової винагороди» від 08.05.2023 № 221-ОС, від 08.06.2023 № 286-ОС, від 08.07.2023 № 394-ОС, від 08.08.2023 № 518-ОС, від 09.09.2023 № 582-ОС, від 07.10.2023 № 640-ОС, від 09.11.2023 № 728-ОС, від 08.12.2023 № 805-ОС, від 08.01.2024 № 15-ОС та додатками до них визначено виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року, зокрема, ОСОБА_1 за 27 діб з 01.04.2023 по 17.04.2023 та з 21.04.2023 по 30.04.2023 у сумі 27000,00 грн, за 31 добу з 01.05.2023 по 31.05.2023 у сумі 30000,00 грн, за 5 діб з 01.06.2023 по 05.06.2023 у сумі 5000,00 грн, за 4 доби з 28.07.2023 по 31.07.2023 у сумі 3870,97 грн, за 31 добу з 01.08.2023 по 31.08.2023 у сумі 30000,00 грн, за 1 добу 18.09.2023 у сумі 1000,00 грн, за 12 діб з 19.09.2023 по 30.09.2023 у сумі 12000,00 грн, за 31 добу з 01.10.2023 по 31.10.2023 у сумі 30000,00 грн, за 14 діб з 01.11.2023 по 14.11.2023 у сумі 14000,00 грн, за 31 добу з 01.12.2023 по 31.12.2023 у сумі 30000,00 грн.

Згідно з рапортом від 03.02.2024 № 30/7035/24-Вн, комендант прикордонної комендатури інженерного облаштування полковник ОСОБА_3 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за січень 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 (номер за порядком 34) за 2 доби (17.01.2024 та 23.01.2024).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.02.2024 № 100-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатків до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 включно, а також додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн за цей же період, зокрема, ОСОБА_1 за 29 діб (01-16.01.24, 18-22.01.24, 24-31.01.24) у сумі 28064,52 грн (у розмірі до 30000,00 грн), а також за 2 доби (17.01.24, 23.01.24) у сумі 6451,61 грн (у розмірі до 100000,00 грн).

Згідно з рапортом від 02.03.2024 № 30/12639/24-Вн, комендант прикордонної комендатури інженерного облаштування полковник ОСОБА_3 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за лютий 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 (номер за порядком 38) за 11 діб (з 01.02.2024 по 02.02.2024, з 09.02.2024 по 16.02.2024 та 23.02.2024).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.03.2024 № 182-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатків до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 включно, а також додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн за цей же період, зокрема, ОСОБА_1 за 13 діб (03-08.02.24, 17-22.02.24, 24.02.24) у сумі 13448,28 грн (у розмірі до 30000,00 грн), а також за 11 діб (01-02.02.24, 09-16.02.24, 23.02.24) у сумі 37931,03 грн (у розмірі до 100000,00 грн).

Згідно з рапортом від 04.04.2024 № 30/17971/24-Вн, комендант прикордонної комендатури інженерного облаштування полковник ОСОБА_3 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за березень 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 (номер за порядком 40) за 8 діб (14.03.2024, 19.03.2024, з 25.03.2024 по 30.03.2024).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2024 № 273-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатків до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 включно, а також додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн за цей же період, зокрема, ОСОБА_1 за 13 діб (11-13.03.24, 15-18.03.24, 20-24.03.24, 31.03.24) у сумі 12580,65 грн (у розмірі до 30000,00 грн), а також за 8 діб (14.03.24, 19.03.24, 25-30.03.24) у сумі 25806,45 грн (у розмірі до 100000,00 грн).

Згідно з рапортом від 02.05.2024 № 30/22892/24-Вн, комендант прикордонної комендатури інженерного облаштування полковник ОСОБА_3 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за квітень 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 (номер за порядком 42) за 1 добу (02.04.2024).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2024 № 379-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатків до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 включно, а також додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн за цей же період, зокрема, ОСОБА_1 за 6 діб (01.04.24, 03-07.04.24) у сумі 6000,00 грн (у розмірі до 30000,00 грн), а також за 1 добу (02.04.2024) у сумі 3333,33 грн (у розмірі до 100000,00 грн).

Згідно з рапортом від 02.09.2024 № 30/44263/24-Вн, комендант прикордонної комендатури інженерного облаштування полковник ОСОБА_3 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за серпень 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 (номер за порядком 40) за 7 діб (з 04.08.2024 по 10.08.2024).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.09.2024 № 843-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатків до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 включно, а також додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн за цей же період, зокрема, ОСОБА_1 за 24 доби (01-03.08.24) у сумі 23225,81 грн (у розмірі до 30000,00 грн), а також за 7 діб (04-10.08.24) у сумі 22580,65 грн (у розмірі до 100000,00 грн).

З рапорту від 03.10.2024 № 30/51228/24-Вн вбачається, що комендант прикордонної комендатури інженерного облаштування полковник ОСОБА_3 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн за вересень 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 (номер за порядком 38) за 6 діб (з 02.09.2024 по 07.09.2024) (у рапорті допущено технічну помилку, а саме неправильно вказано місяць у числовому значенні).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.10.2024 № 965-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатків до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 включно, а також додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн за цей же період, зокрема, ОСОБА_1 за 24 доби (01.09.24, 08-30.09.24) у сумі 24000,00 грн (у розмірі до 30000,00 грн), а також за 6 діб (02-07.09.24) у сумі 20000,00 грн (у розмірі до 100000,00 грн).

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.11.2024 № 1067-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатком до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 включно, зокрема, ОСОБА_1 за 1 добу (01.10.2024) у сумі 967,74 грн.

Також, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2024 № 1192-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатків до нього наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 включно, а також додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн за цей же період, зокрема, ОСОБА_1 за 1 добу (22.11.2024) у сумі 1000,00 грн (у розмірі до 30000,00 грн), а також за 2 доби (23-24.11.24) у сумі 6666,67 грн (у розмірі до 100000,00 грн).

Факт виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 30000,00 грн та до 100000,00 грн у відповідності до вищевказаних наказів про їх виплату, підтверджується також картками грошового забезпечення позивача та відповідними архівними відомостями щодо його грошового забезпечення за відповідні періоди.

Позивач вважаючи, що йому протиправно не виплачено грошове забезпечення за період з 01.05.2024 по 31.06.2024, а також додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з 01.02.2023 по 24.04.2023, з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024, за час перебування на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024 по 30.05.2024, з 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025 та у відпустці для лікування з 30.05.2024 по 29.06.2024, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вказує таке.

Щодо вимог позивача про нарахування та виплату йому грошового забезпечення за період з 01.05.2024 по 31.06.2024.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII).

Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з пунктами першим - третім статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України, визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція № 558).

Пунктом 2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 558 визначено, що у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення військовослужбовців (крім курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі - академія) із числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) складається з:

посадового окладу;

окладу за військовим званням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);

одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із:

основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Відповідно до пунктів 3, 5 вказаного розділу Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний місяць, а за декілька днів, визначається, ураховуючи кількість календарних днів у цьому місяці.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників (командирів) органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1-3, 7, 8, 10-12, 14, 15 пункту 127 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115, із дня, що настає за днем звільнення їх від займаних посад (скорочення штатних посад), протягом двох місяців зберігається виплата грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за останньою посадою на день звільнення з посади (скорочення).

Також пунктом 6 глави 3 розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 визначено, що виплата військовослужбовцям грошового забезпечення, право на одержання якого вони втратили у зв'язку з перебуванням у розпорядженні, поновлюється:

1) призначеним на посади - з дня видання наказу про призначення. При цьому за період із дня видання наказу про призначення і до дня, з якого військовослужбовці приступили до виконання обов'язків за посадою, виплачується грошове забезпечення за основними посадами, які раніше ними займалися;

2) направленим на стаціонарне лікування в лікарняні заклади або санітарно-курортні заклади, зазначені в підпунктах 1-3 пункту 5 цієї глави, - з дня направлення і до дня повернення до місця перебування в розпорядженні включно, а тим, хто вибув у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою за висновками військово-лікарської комісії, - до дня закінчення відпустки включно;

3) слухачам та курсантам, зарахованим у навчальні заклади на стаціонарне навчання або очну докторантуру чи ад'юнктуру академії, - з дня направлення на навчання;

4) особам, які вибули в щорічну основну та додаткову відпустку, - з дня вибуття у відпустку, зазначеного в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби, до дня закінчення відпустки включно.

Слід також вказати, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 2232-ХІІ військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Крім того, порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період, визначає Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Положення визначено, що громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - військова служба) в добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Громадяни, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі, є військовослужбовцями Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується службовим або спеціальним посвідченням.

Форма і порядок видачі службових та спеціальних посвідчень установлюється наказом Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пунктів 48-1 - 48-3 Положення для військовослужбовців, які самовільно залишили органи Держприкордонслужби або місця служби, дезертирували із Держприкордонслужби або добровільно здалися в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Військова служба для військовослужбовців призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяв, повідомлень начальників органів Держприкордонслужби про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються, про що видається наказ начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходив службу.

Звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яких призупинено, здійснюється наказами по особовому складу посадових осіб, зазначених у пункті 89 цього Положення.

Також відповідно до підпункту 8 пункту 127 Положення зарахування військовослужбовців у розпорядження начальників, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого проходження такими військовослужбовцями військової служби допускається у разі: коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, - до повернення військовослужбовця до органу Держприкордонслужби (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ним військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами начальників, які мають право призначення на ці посади згідно з номенклатурою посад, та вищими начальниками (абзац 21 пункту 127 Положення).

За військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження начальників органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1 - 3, 8, 9, 12, 16, 18 цього пункту, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за останньою посадою, яку вони займали. Порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які зараховані у розпорядження з інших підстав, визначається законодавством, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців (абзац 25 пункту 127 Положення).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивача зараховано у розпорядження начальника прикордонного загону та звільнено із займаної ним посади з 08.05.2024, а також йому було призупинено нарахування та виплату грошового забезпечення за травень та червень 2024 року, у зв'язку з відсутністю більше десяти днів відомостей про місцезнаходження позивача, що встановлено в ході відповідного службового розслідування.

Слід вказати, що правомірність дій та рішень відповідача щодо призупинення виплати позивачу в травні та червні 2024 року грошового забезпечення, а також зарахування в розпорядження начальника прикордонного загону та звільнення із займаної ним посади з 08.05.2024, не є предметом спору в даній справі, оскільки не оскаржуються позивачем.

Доказів попереднього оскарження наведених дій та рішень відповідача, до подання позову в даній справі, до матеріалів справи також не надано.

Обґрунтовуючи відповідні вимоги, позивач посилається лише на факт не виплати йому грошового забезпечення за травень та червень 2024 року, однак суд зазначає, що такі твердження є хибними.

Так, дійсно судом встановлено, що у травні та червні 2024 року позивачу було призупинено нарахування та виплату грошового забезпечення, у зв'язку з вищеописаними обставинами.

Однак, суд звертає увагу, що в подальшому, після з'ясування відомостей про місцезнаходження позивача та обставин щодо його неповернення на службу, йому було поновлено нарахування та виплату грошового забезпечення, та в липні, а також в серпні 2024 року виплачено грошове забезпечення, в тому числі, за травень та червень 2024 року, з урахуванням наказу «Про позбавлення премії та зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби» від 05.07.2024 № 621-ОС, що підтверджується розрахунковим листом за липень 2024 року, карткою про грошове забезпечення позивача та архівними відомостями щодо його грошового забезпечення за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, а також письмовими поясненнями відповідача у відзиві на позовну заяву.

Слід зауважити, що доказів оскарження вищевказаного наказу від 05.07.2024 № 621-ОС до матеріалів справи також не надано.

Відтак, підсумовуючи суд зазначає, що в межах спірних правовідносин позивачу виплачено грошове забезпечення за спірний у цій справі період з травня по червень 2024 року.

Доказів на спростування наведених обставин позивачем не надано, а отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень за період участі в бойових діях за періоди з 01.02.2023 по 24.04.2023, з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та є чинним на теперішній час.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Частиною першою статті 6 Закону № 661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 19 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Отже, за вище наведеного правового регулювання, відповідач входив до структури Державної прикордонної служби України, здійснював передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) визначено, що:

- військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій;

- район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи (частина перша статті 12 Закону № 1932-XII).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови № 168 (тут і надалі - у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43, яка застосовувалася у період з 21 січня 2023 року по 10 серпня 2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац третій).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац четвертий).

Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2023 року № 836, від 15 вересня 2023 року № 1001, від 07 листопада 2023 року № 1162, від 30 січня 2024 року № 103, від 12 квітня 2024 року № 419, від 18 червня 2024 року № 714, проте зміст пункту 1 цієї постанови, у редакціях наведених постанов, в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби відповідної додаткової винагороди, суттєво не змінювався, оскільки їх суть щодо права на додаткову винагороду при виконанні відповідних завдань залишалася сталою.

Так, зокрема, пунктом 1 Постанови № 168 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року № 714 було установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Також пунктом 2-1 Постанови № 168 у згаданій редакції установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

На виконання вимог пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, 26 січня 2023 року Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ № 36, яким затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок № 36, який підлягав застосуванню з 01 лютого 2023 року до 05 вересня 2023 року).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 36 ці Порядок та умови визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Згідно з пунктом 2 згаданого Порядку на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

наземної охорони та оборони об'єктів критичної інфраструктури;

у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;

із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);

3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 36, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;

8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 36 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Пунктами 5-8 Порядку № 36 визначалося, що облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.

Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.

Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Надання військовослужбовцям за їх вимогою довідок про участь у бойових діях або заходах здійснює підрозділ органу Держприкордонслужби, який веде облік особового складу.

На зміну Порядку № 36, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 01 вересня 2023 року № 726 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яким затверджено Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості, які підлягають застосуванню з 05 вересня 2023 року по теперішній час).

Відповідно до пункту 1 Особливостей ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба).

Згідно з підпунктами 1, 4 пункту 2 Особливостей на період воєнного стану виплачуються:

додаткова винагорода: у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах;

одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Відповідно до пункту 3 Особливостей до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:

1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:

на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;

з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов'язаних з вогневим ураженням противника;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;

з лікувально-евакуаційного забезпечення та надання медичної допомоги медичним персоналом медичних (стабілізаційних) пунктів та зведених медичних підрозділів;

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

3) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії;

4) з вогневого ураження противника або вирішення інших бойових (спеціальних) завдань (цілевказання, ведення повітряної розвідки, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби) зовнішніми екіпажами безпілотних авіаційних комплексів у складі підрозділу (засобу) експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у районах здійснення заходу, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

5) з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (в районах виконання ними завдань) у межах українсько-російської ділянки державного кордону поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

6) відповідно до бойових наказів (розпоряджень), перебуваючи безпосередньо на території держави-агресора.

Згідно з пунктом 4 Особливостей до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями:

1) включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:

з організації та ведення військового спостереження за тимчасово окупованою територією України, територією держави-агресора, Республіки Білорусь, Придністровського регіону Республіки Молдова, акваторіями Чорного та Азовського морів прикордонними комендатурами, відділами прикордонної служби, прикордонними заставами, прикордонними комендатурами швидкого реагування (у тому числі зведеними органами та підрозділами) на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (у районах виконання ними завдань);

з польотів, пов'язаних із перевезенням (евакуацією) військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів, що здійснюються екіпажами пілотованих повітряних суден;

з бойового чергування або сприяння цивільному судноплавству відповідно до міжнародних зобов'язань України екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового перебування;

з наземної охорони та оборони військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, об'єктів (пунктів) логістичного забезпечення, місць навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів, місць стоянок корабельно-катерного складу) у складі добового наряду, що виконуються у межах областей, які межують з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, узбережжям Чорного моря, а також українсько-молдовською ділянкою державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об'єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

з керівництва реалізацією стабілізаційними та оборонними заходами, визначеними командувачами угруповань військ (сил) Збройних Сил України для управлінь прикордонних загонів, загонів морської охорони, органів забезпечення, регіональних управлінь, що перебувають поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

з проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, а також забезпечення їх проведення у складі підрозділів внутрішньої безпеки та власної безпеки, що виконуються в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, українсько-молдовської ділянки державного кордону, яка межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, та в межах Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської селищної територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області;

з обладнання вогневих позицій та опорних пунктів за замислом військового командування на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби;

із безпосереднього забезпечення безперебійного функціонування систем зв'язку, які застосовуються на пунктах управління (в оперативних штабах) для обміну та захисту інформації в системі управління військами;

з несення прикордонної служби (бойового чергування) у складі прикордонних нарядів або призначеного підрозділу з охорони та оборони державного кордону в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова;

з пошуку та ліквідації ворожих диверсійно-розвідувальних груп у взаємодії з підрозділами Збройних Сил України, Національної гвардії України або Сил територіальної оборони (під загальним керівництвом військового начальника);

з лікувально-евакуаційного забезпечення поранених та надання їм екстреної та (або) спеціалізованої медичної допомоги в межах областей України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій;

2) бойової служби на блокпостах або контрольних постах органами, включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, областей, які межують з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, узбережжям Чорного моря, а також українсько-молдовською ділянкою державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об'єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;

3) без обов'язкової умови включення до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:

з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з безпосереднього виявлення та фіксації повітряних цілей та інших об'єктів противника.

Пунктом 8 Особливостей визначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Для військовослужбовців, які відряджені до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони, безпосередня участь у бойових діях або заходах, виконання (здійснення) бойових (спеціальних) завдань, за здійснення яких передбачається виплата додаткової винагороди, визначеної абзацами другим - четвертим підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, та одноразової винагороди, визначеної підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, підтверджується відповідними військовими частинами, органами військового управління інших складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях або заходах, виконання таких завдань та із зазначенням кількості днів виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.

Відповідно до пунктів 9-12 Особливостей облік військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях або заходах та здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та підготовка проєктів наказів про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, здійснюються штабами органів Держприкордонслужби.

Облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку 1 до цих Особливостей. У разі переміщення (відрядження) військовослужбовця до іншого органу Держприкордонслужби, органу військового управління для подальшого проходження військової служби до такого органу в десятиденний строк надсилається витяг із зазначеної відомості для обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань.

До обрахунку часу при графіку виконання завдань до обліку застосовується календарний день початку виконання таких завдань відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи (заклади, установи) Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.

У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.

Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Отже суд зазначає, що зі змісту вищевказаних нормативно-правових актів вбачається, що умовами виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць є: період дії воєнного стану; безпосередня участь у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірні періоди, суд зазначає таке.

Стосовно періоду з 01.02.2023 по 24.04.2023 суд зазначає, що довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2023 № 12/517 підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 20 січня 2023 року по 24 квітня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме АДРЕСА_4 .

У вказаній довідці також зазначено, що її видано на підставі витягу з журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.12.2022 № 133/дск.

Крім того, факт залучення позивача до вищевказаних заходів у згаданому районі ведення бойових дій, починаючи з 20.01.2023, також підтверджується витягом з бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про проведення ротації» від 20.01.2023 № БР126(гриф) та додатком до нього.

Однак судом встановлено, що позивачу додаткова винагорода, виходячи з вищезазначеного розміру, не виплачувалась.

В свою чергу, відповідач стверджує, що 01.02.2023 зафіксована відмова позивача від виконання бойового завдання та на те, що він з 01.02.2023 до виконання завдань не залучався.

На підтвердження своїх доводів відповідач, серед іншого, надав витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.04.2023 № 100-ВВ, відповідно до якого, солдат ОСОБА_1 вибув у службове розпорядження на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону до АДРЕСА_1 , з метою проведення інженерних робіт, з 20 квітня 2023 року.

Однак, суд зазначає, що ці докази лише частково підтверджують наведені доводи відповідача та виключно за період з 20.04.2023 по 24.04.2023, тобто фактично за незначну кінцеву частину періоду, що зазначений у згаданій довідці від 19.07.2023 № 12/517. Що ж стосується решти спірного періоду з 01.02.2023 по 19.04.2023, наведені твердження відповідача не спростовують вищенаведених обставин, що вказані в довідці військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2023 № 12/517 щодо таких періодів, оскільки жодних додаткових (достатніх) документів (доказів) на підтвердження виведення позивача з району ведення бойових дій, починаючи з 01.02.2023, місця перебування позивача (несення) служби, починаючи з вказаної дати до 19.04.2023, проведення службового розслідування щодо зазначеного відповідачем факту відмови від виконання бойового завдання, притягнення позивача до відповідальності за невиконання бойового завдання тощо, відповідачем не надано.

Крім того, факт невиконання бойового завдання лише 01.02.2023 (як вказує відповідач), не спростовує факту ведення позивачем бойових дій як в цю дату, так і в тому числі, в інші дати вищевказаного спірного періоду, та не засвідчує місце перебування позивача у такий період, оскільки доказів іншого відповідачем на надано.

Також, відповідачем не надано жодних доказів, що вказана у довідці військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2023 № 12/517 інформація про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у наведений період, є недостовірною та/або відкликаною (спростованою).

До того ж суд наголошує, що вказана вище довідка від 19.07.2023 № 12/517 видана самою військовою частиною НОМЕР_1 , підписана начальником цієї військової частини, вона містить усю необхідну інформацію щодо періоду участі позивача у відповідних заходах, населеного пункту, який перебував у районі ведення бойових дій, містить посилання на документи (журнал бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.12.2022 № 133/дск), на підставі яких її видано, а також наведена в ній інформація кореспондується з відомостями, що містить вищезазначене бойове розпорядження від 20.01.2023 № БР126(гриф), крім того, як вже мовилось доказів визнання недостовірною інформації, викладеної в ній не надано, а отже, у суду відсутні правові підстави для неврахування згаданої довідки та вказаної в ній інформації при розгляді цієї справи.

Відтак, суд зазначає, що належними та достатніми доказами підтверджується факт участі позивача у період з 01.02.2023 по 19.04.2023 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у населеному пункті Бахмут, Донецької області, який перебував у районі ведення бойових дій у відповідності до положень наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.03.2023 № 52, від 17.03.2023 № 67 та № 68, від 01.04.2023 № 89 та від 01.05.2023 № 111, а тому за цей період позивачу мала бути виплачена додаткова винагорода в розмірі збільшеному до 100000,00 грн, що передбачена Постановою № 168.

Таким чином, відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 01.02.2023 по 19.04.2023, відповідно, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, щодо періоду з 20.04.2023 по 24.04.2023, то судом встановлено факт відрядження позивача на іншу ділянку до м. Суми для проведення інженерних робіт, а не ведення бойових дій, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно спірних періодів з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024, за які позивачем також заявлено вимоги щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, передбаченої Постановою № 168, суд зазначає, що належних та достатніх доказів на підтвердження правових підстав для її виплати за ці періоди, сторонами не надано.

Так, у довідці військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2024 № 08/6033, наданої позивачем до матеріалів позовної заяви, зазначено, що позивач з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 31.05.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024 безпосередньо брав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.

Однак, судом встановлено, що інформація у вказаній довідці суперечить іншим документам, що надані до матеріалів справи.

Зокрема, як вже мовилось, у довідці зазначено, що позивач у період з 10.03.2024 по 31.05.2024 брав участь у відповідних заходах.

Проте, судом встановлено, що позивач з 08 квітня 2024 року по 27 квітня 2024 року перебував у щорічній відпустці в м. Ужгород, Закарпатської області, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 29.04.2024 по 30.05.2024 на лікуванні у медичному закладі, а також починаючи з 31.05.2024 у відпустці для лікування.

Тобто, у період, зокрема, з 08.04.2024 по 31.05.2024, який є частиною вищевказаного періоду з 10.03.2024 по 31.05.2024, що вказаний у довідці від 24.12.2024 № 08/6033 як період участі позивача в бойових діях або відповідних заходах з національної безпеки і оборони України, позивач фактично не перебував безпосередньо на службі, а тому не міг брати участь у наведених заходах. Доказів іншого позивачем не надано.

Окрім того, у наведеній довідці від 24.12.2024 № 08/6033 не зазначено конкретного району та/або назви населеного пункту, де позивач перебував у вказані в ній періоди, а також у довідці відсутні посилання на документи, на підставі яких в ній зазначено відповідну інформацію, як-от, наприклад,у довідці від 19.07.2023 № 12/517, яку враховано судом.

До того ж, довідку підписано начальником відділу кадрів військової частини НОМЕР_1 , однак доказів на підтвердження повноважень вказаної особи підтверджувати дійсну участь військовослужбовця в бойових діях та/або відповідних заходах з оборони України, сторонами не надано.

Відтак, суд зазначає, що наведена довідка від 24.12.2024 № 08/6033 не є належним та достатнім доказом на підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії Російської Федерації проти України, у періоди з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024.

Інших документів (бойових наказів, бойових розпоряджень, журналу бойових дій, рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу про участь позивача у відповідних заходах, тощо), сторонами не надано та відповідачем у відзиві на позовну заяву підтверджено, що такі документи в його розпорядженні відсутні.

Доказів перебування позивача у відрядженні (розпорядженні) в інших військових частинах у згадані періоди, сторонами також не надано.

Окрім того слід вказати, що за окремі періоди участі позивача у відповідних заходах з оборони України, які входять до вищевказаних визначених позивачем спірних періодів його участі в бойових діях, та участь в яких підтверджена належними та достатніми доказами, а також визнається відповідачем, зокрема, 17.01.2024, 23.01.2024, з 01.02.2024 по 02.02.2024, з 09.02.2024 по 16.02.2024, 22.02.2024, 14.03.2024, 19.03.2024, з 25.03.2024 по 30.03.2024, 02.04.2024, з 04.08.2024 по 10.08.2024, з 02.09.2024 по 07.09.2024, відповідна підвищена додаткова винагорода виплачена позивачу, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні відповідних позовних вимог, викладених у позові, в частині, що стосується нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за визначені позивачем періоди з 16.12.2023 по 26.02.2024, з 10.03.2024 по 28.04.2024, з 30.06.2024 по 02.10.2024.

Щодо позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень, за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 29.04.2024 по 30.05.2024, 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025 та у відпустці для лікування з 30.05.2024 по 29.06.2024 у зв'язку із захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини, суд зазначає таке.

Згідно з абзацами 3, 4 пункту 1-2 Постанови № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Особливостей відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки.

Також наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про внесення змін до Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядку і умов виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» від 26.03.2025 № 224 доповнено Особливості після пункту 13 пунктом 14 такого змісту (який застосовується з 28 січня 2025 року):

«14. Підрозділ охорони здоров'я органу Держприкордонслужби (загону морської охорони, навчального закладу, науково-дослідної установи, органу забезпечення, підрозділу спеціального призначення Держприкордонслужби) (далі - підрозділ охорони здоров'я) веде облік днів перебування військовослужбовців, зазначених у підпункті 1 пункту 13 цих Особливостей, на стаціонарному лікуванні (отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Для включення таких військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди начальник підрозділу охорони здоров'я подає до штабу органу Держприкордонслужби щомісяця до 3 числа рапорт про включення до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовців, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, та відомість обліку днів перебування на стаціонарному лікуванні (отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовців, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Особливостей (далі - відомість обліку).

Відомість обліку складається на підставі відповідної інформації, що міститься в:

довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або медичному висновку про тимчасову непрацездатність, сформованому в електронній формі, чи листку непрацездатності;

висновку (постанові) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (у разі надання відпустки для лікування та отримання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах)».

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, в контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцю за час перебування на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування, які є безпосереднім наслідком отриманого бойового поранення (контузії, травми, каліцтва), оскільки зазначена виплата має на меті підтримку військовослужбовця саме в період відновлення після гострого травматичного пошкодження.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та в деякі окремі періоди служби безпосередньо брав участь у бойових діях та/або заходах із забезпечення оборони України, зокрема, станом на 02.04.2024, що підтверджується, серед іншого, довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2026 № 08/28.

У подальшому з 08 квітня 2024 року позивачу було надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 15 календарних днів та 4 доби для проїзду до місця проведення відпустки та назад до Закарпатської області, м. Ужгород, після завершення якої останній до розташування частини не повернувся у зв'язку зі зверненням за медичною допомогою.

При цьому, згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1092 від 30.05.2024, у період з 29.04.2024 по 30.05.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні та поступив на лікування зі скаргами на пригнічений настрій, поганий апетит, відчуття страху, тривоги, погіршення пам'яті, швидку втомлюваність, шум у вухах, внутрішнє тремтіння, потяг до алкоголю, порушення сну тощо.

Зі змісту наведених обставин вбачається, що госпіталізація позивача у вказаний період не була наслідком отриманого бойового поранення (контузії, травми або каліцтва) та не відбулася безпосередньо після такого ураження чи невідкладної евакуації з місця виконання бойових завдань.

Навпаки, звернення за медичною допомогою мало місце під час перебування позивача у щорічній основній відпустці, тобто в період відпочинку та поза межами безпосереднього виконання службових обов'язків. Характер скарг, зафіксованих у медичній карті, свідчить про те, що госпіталізація була зумовлена виявленням симптомів розладу психічного стану (захворювання) та самостійним зверненням за допомогою, а не обставинами отримання механічного, термічного чи іншого ушкодження, характерного для бойового поранення.

В подальшому, за результатами огляду позаштатною військово-лікарською комісією КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» складено довідку від 30.05.2024, в якій вказано, що діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «[...].». «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», та вказано, що позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.05.2024 № 141-ВВ, позивачу було надано відповідну відпустку, починаючи з 31 травня 2024 року, з формулюванням, викладеним цьому наказі, - «НАДАТИ ВІДПУСТКУ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯ ПОРАНЕННЯ (КОНТУЗІЇ, ТРАВМИ АБО КАЛІЦТВА)».

Однак, суд зазначає, що саме лише вказане формулювання у наказі не може бути визначальною та виключною обставиною для надання позивачу права на отримання спірної додаткової винагороди за період перебування у такій відпустці (саме з 31.05.2024 по 29.06.2024, а не з 30.05.2024 як вказує позивач у позові), а також воно не змінює фактичних обставин справи, зокрема, що наведені судом вище.

До того ж, матеріали справи не містять жодних доказів (акта про обставини травми, первинних медичних карток, матеріалів службових розслідувань), які б підтверджували факт отримання позивачем поранення, контузії чи каліцтва, зокрема, у квітні-травні 2024 року або в інший період.

Більш того у відзиві на позовну заяву відповідач чітко підтверджує, що позивач, під час прийняття безпосередньої участі у відповідних заходах з оборони України, поранення (контузію, травму, каліцтво) не отримував, та, відповідно, довідка про обставини травми не складалась.

Окрім того, вище вказаний висновок ВЛК від 30.05.2024 чітко визначає причинний зв'язок саме як «захворювання», що за своєю юридичною природою відмінне від «поранення».

Обґрунтовуючи відмінність між виявленим у позивача станом та правовою підставою для виплати додаткової винагороди «за поранення», суд керується нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення).

Так, згідно з підпунктами «а» та «д» п. 21.5 Положення Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

Також абзацом другим підпункту «е» пункту 21.5 Положення визначено, що зазначені у підпунктах «д» та «е» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

Постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) (пункт 21.7 Положення).

Отже, з аналізу наведеного вбачається, що формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з захистом Батьківщини» приймається виключно за умови, якщо воно отримане при виконанні обов'язків військової служби під час безпосередньої участі у бойових діях або відповідних заходах з оборони України, що підтверджується, зокрема, документами, що визначені пунктом 21.7 Положення. Зазначений статус стосується виключно періоду безпосередньо після отриманого поранення (травми) та охоплює безперервний процес терапії військовослужбовця, спрямований на усунення наслідків такого гострого ураження.

Натомість, формулювання «Захворювання, ТАК, пов'язане з захистом Батьківщини» приймається у випадках, коли хвороба виникла або загострилася внаслідок впливу факторів специфічних умов служби, у тому числі під час участі у заходах з оборони України. Проте, на відміну від поранення, встановлення такого причинного зв'язку станом на момент огляду ВЛК не пов'язане з моментом виникнення гострої травматичної події та не обумовлює невідкладність лікування безпосередньо після її настання. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку станом на момент огляду ВЛК свідчить про наявність хворобливого стану, що розвинувся з плином часу або під дією тривалого стресу, а не про продовження чи етап безперервної терапії після отриманого бойового ураження (травми), відомості про яке у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, за відсутності самого факту поранення, стаціонарне лікування позивача у квітні-травні 2024 року було спрямоване на терапію розладів психічного стану (захворювання), що не охоплюється дією Постанови КМУ № 168 та положеннями Особливостей у частині виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень.

Наведена правова оцінка аналогічно стосується і всіх наступних спірних у цій справі періодів перебування позивача на лікуванні: з 16.10.2024 по 19.11.2024, з 30.12.2024 по 15.01.2025, з 16.01.2025 по 30.01.2025, з 28.03.2025 по 28.04.2025, з 05.08.2025 по 15.09.2025, оскільки судом встановлено ідентичність (схожість) скарг, діагнозів та відсутність нових травматичних подій (поранень), отриманих позивачем, у ці періоди.

Всі подальші звернення за медичною допомогою та вищевказані періоди лікування були зумовлені динамікою того ж самого захворювання.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за всі спірні періоди лікування позивача та перебування його у відпустці для лікування, що визначені в позовній заяві, оскільки матеріалами справи не підтверджено факту отримання позивачем бойового поранення (контузії, травми або каліцтва), а встановлене йому захворювання, не є тотожним поняттю поранення, а тому право на отримання відповідних виплат у позивача не виникло. Відтак, позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.

Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Отже, виходячи з системного аналізу заявлених вимог, вищенаведеного законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.02.2023 по 19.04.2023.

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.02.2023 по 19.04.2023.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Качанок