про накладення штрафу
03 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/156/25
Кіровоградським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши питання подання звіт у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позов задоволено частково.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою, поданою на підставі статті 382 КАС України, про встановлення судового контролю у справі.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що станом на день звернення відповідач не виконав рішення суду, а саме: не провів перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача, на звернення щодо стану виконання рішення жодним чином не реагує. Отже просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 подати звіт про виконання рішення суду у справі.
Ухвалою суду від 14.11.2025 року задоволено заяву позивача (а.с. 57), зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю подати до суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року у справі №340/156/25 та детальний розрахунок донарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року, а також довідку про розмір грошового забезпечення позивача, в розрізі складових (основних додаткових та разових) та періодів в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду за період з 25.02.2022 року по 19.05.2023, із зазначенням прожиткового мінімуму врахованого для розрахунку грошового забезпечення за кожен рік (2022, 2023 роки).
Ухвалу доставлено в електронний кабінет відповідача 14.11.2025 року о 15 год. 41 хв. (а.с. 61).
15.12.2025 року до суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення. За змістом звіту відповідач вказує на виконання рішення суду та зазначає, що на виконання директиви Міністра Оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 року №Д-321/65/дск припинено Військову частину НОМЕР_1 . Чіткого правонаступника директива не визначає. Водночас, Військова частина НОМЕР_2 вказує, що готова взяти на себе такі зобов'язання. Надано розрахунок перерахованого грошового забезпечення, згідно якого сума доплати становить 131599,30 грн.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до рішення суду у справі, саме Військову частину НОМЕР_2 (без покладення на неї обов'язку правонаступництва В/ч НОМЕР_3 ) зобов'язано нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу.
Станом на 15.12.2025 року кошти, донараховані на виконання рішення суду у справі, позивачу не виплачені. Вказане свідчить на невиконання Військовою частиною НОМЕР_2 рішення суду.
Ухвалою від 25.12.2025 року суд встановив новий строк для подання звіту та попередив відповідача, що у разі неподання звіту у встановлений судом строк, до керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, судом може бути застосовано штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (а.с. 130-131).
Ухвалу доставлено в особистий електронний кабінет відповідача 30.12.2025 року о 18.30 (а.с. 133).
У встановлений судом строк вимоги ухвали відповідач не виконав. Про причини невиконання або потребу додаткового часу для її виконання суд не повідомив.
Приймаючи рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, зазначено, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.
Важливість виконання судового рішення також підкреслюється тим, що вказане питання включено до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки, затвердженою Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021, у якій зазначено, що основними проблемами, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, є, зокрема, неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень.
Крім того, згідно з параграфом 4 Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021, до стратегічних цілей підвищення гарантій захисту прав людини віднесено, зокрема, наявність ефективних механізмів виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень. Ця позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 (адміністративне провадження №К/990/9827/23).
Згідно частини 2 статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
3. До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, первинно поданий представником військової частини НОМЕР_2 звіт, за своїм змістом, не відповідає жодному з пунктів частини 2 статті 383-2 КАС України, а тому не підлягав прийняттю. Належний звіт, незважаючи на надання судом додаткового часу для його складення, відповідач не подав до суду взагалі.
Застосування статті 382-3 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача, пов'язаних з невиконанням такого судового рішення.
Згідно частин 2, 3, 4 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Суд наголошує, що за своєю природою штраф, передбачений частиною 3 статті 382-3 КАС України, є заходом процесуального примусу в розумінні статті 145 КАС України.
Частиною 5 статті 149 КАС України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Суд прийшов до висновку, що всупереч нормам чинного законодавства, Військова частина НОМЕР_2 не надала належних доказів виконання рішення суду від 28.04.2025 року та вжиття заходів, спрямованих на його виконання, та нехтуючи вимогами ухвали суду не подала новий звіт про виконання такого судового рішення.
Таким чином, наявні підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень - командира військової частини НОМЕР_2 , відповідального за виконання судового рішення у даній справі, штрафу у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень х 20 = 66560 гривень).
При цьому, суд звертає увагу Військової частини НОМЕР_2 , що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконання рішення суду і подання звіту про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382-2, 382-3 України, суд, -
Накласти на командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66560,00 грн.
Половину штрафу в розмірі 33280,00 грн, стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), іншу половину штрафу в розмірі 33280,00 грн, стягнути на користь Державного бюджету України.
Попередити командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 про те, що за правилами пункту 2 частини 7 статті 382-3 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Попередити командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 про те, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами другою та третьою статті 382-3 КАС України, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 подати до суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі №340/156/25 (з наданням відповідних доказів) протягом тридцяти днів з дати отримання цієї ухвали.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, в частині стягнення штрафу в розмірі 33280,00 грн. є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), боржником: командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) (місце роботи - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали в частині стягнення штрафу в розмірі 33280,00 грн. є Державна судова адміністрація України (адреса: 01021, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), боржником: командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) (місце роботи - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО