Ухвала від 02.02.2026 по справі 320/27322/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову в задоволенні відводу судді

02 лютого 2026 року м. Київ Справа № 320/27322/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Войтовича І.І. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Служби безпеки України в Миколаївській області, Держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Держави України в особі Служби безпеки України в Миколаївській області, Держави України в особі Державної казначейської служби України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Миколаївській області щодо зменшення у довідки № 108/2-69 від 11 жовтня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року надбавки за особливості проходження служби з 57% до 33% та зобов?язати утриматися від вчинення певних дій шляхом надіслання на адреси ОСОБА_1 і Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновленої довідки № 108/2-69 від 11 жовтня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року із надбавкою за особливості проходження служби у розмірі 57%.

2. Відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету майнової шкоди у розмірі 153 912,21 грн. та моральної шкоди у розмірі 1 500 000,00 грн., завданої службовими особами Управління Служби безпеки України в Миколаївській області, які діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушили право ОСОБА_1 на "ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження" (ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 позовну заяву залишено без руху через невідповідність ст. 160 та ст. 161 КАС України.

ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Войтовича І.І. в даній справі.

Позивач в заяві про відвід не погоджується з недоліками позовної заяви, які стали підставою для залишення позову без руху ухвалою від 02.07.2025, вказує, що суддею порушено вимоги процесуального законодавства щодо застосовності Закону про судовий збір, наявні обставини внесення суддею Войтович І.І. завідомо неправдивих відомостей до ухвали суду від 02.07.2025, застосування надмірного формалізму та ігнорування суддею порушення законодавчих та конституційних прав та інтересів позивача пенсійним органом під час здійсненого спірного перерахунку пенсії, тому вважає ухвалу суду необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на доступ до суду та затягує розгляд його позовної заяви. Позивач вказує, що наведені у сукупності обставини свідчать про порушення принципу рівності сторін перед судом, що є переконливим доказом упередженості судді при здійсненні правосуддя та вказані обставини є підставою для відводу суддів відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 визнано необґрунтованим заявлений відвід у даній справі, матеріали адміністративної справи передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від вирішення питання про відвід передано судді Київського окружного адміністративного суду Сасу Є.В.

Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про відвід судді суд зазначає наступне.

Так, підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Так заява про відвід судді обґрунтована незгодою з процесуальним рішенням, а саме ухвалою про залишення позовної заяви без руху.

Інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь судді Войтовича І.І. у розгляді справи і викликали необхідність її відводу, заява про відвід не містить.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими". Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18).

Крім того, відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом в ухвалах від 31.10.2023 у справі № 990/278/23, від 23.11.2023 у справі № 380/17241/22 не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим заява представника позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Войтовича І.І. у розгляді справи не підлягає задоволенню, як невмотивована.

Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Войтовича І.І. у розгляді справи №320/27322/25 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сас Є.В.

Попередній документ
133756337
Наступний документ
133756339
Інформація про рішення:
№ рішення: 133756338
№ справи: 320/27322/25
Дата рішення: 02.02.2026
Дата публікації: 05.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (23.02.2026)
Дата надходження: 02.06.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії