про відмову в задоволенні відводу судді
02 лютого 2026 року м. Київ №320/52238/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді Вісьтак М.Я. від розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа: Міністерство Оборони України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною,
- зобов'язати Центральну Військово-лікарську комісію 3бройних Сил України розглянути скаргу позивача від 09.04.2025 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, зареєстрованою відповідачем 10.04.2025, на висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 10/25/276, від 14.03.2025 р., за скаргою на висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , н. н. 15/313, код НОМЕР_1, від 04.02.2025 р., у присутності позивача, повідомивши позивачу про дату й місце розгляду скарги заздалегідь шляхом СМС-повідомлення на телефонний номер, прийняти в п'ятнадцятиденний строк рішення (висновок) за наслідками розгляду скарги та надати його позивачу в день розгляду скарги,
- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень на користь позивача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 ухвалено письмову заяву залишити без руху.
19.11.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява від ОСОБА_1 про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.
Із змісту вбачається, що позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у наступній редакції:
-визнати протиправними дії / бездіяльність відповідача у вигляді неналежного розгляду скарги позивача від 09.04.2025 року до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України (зареєстрованою відповідачем 2 від 10.04.2025 року);
-зобов'язати Центральну Військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути у повному обсязі (з вирішенням питання про придатність позивача до військової служби) скаргу позивача від 09.04.2025 року до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, зареєстрованою відповідачем 10.04.2025 року на висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 10/25/276, від 14.03.2025 року, за скаргою на висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , н. н. 15/313, код НОМЕР_1, від 04.02.2025 року, у присутності позивача, повідомивши позивачу про дату й місце розгляду скарги заздалегідь шляхом СМС-повідомлення на телефонний номер, прийняти в п'ятнадцятиденний строк рішення (висновок) за наслідками розгляду скарги у повному обсязі (з вирішенням питання про придатність позивача до військової служби) та надати його позивачу в день розгляду;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень на користь позивача.
Із поданої заяви також вбачається, що ОСОБА_1 заявив відвід судді Вісьтак М. Я. у зв'язку з наявністю у ньому сумнівів щодо її неупередженості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року визнано необґрунтованим відвід судді Вісьтак М. Я. у справі №320/52238/25, матеріали адміністративної справи № 320/52238/25 передано до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для вирішення питання про відвід суддя Вісьтак М.Я. визначено суддю зазначеної справи визначено суддю - Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року в справі № 320/52238/25 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Вісьтак М.Я. - відмовлено.
На адресу суду 29.01.2026 від позивача надійшла заява про відвід судді Вісьтак М.Я., в обґрунтування якої зазначено про перевищення судом строків щодо прийняття позовної заяви до розгляду та розгляду спору по суті, що, на думку позивача, унеможливлює захист його порушених справ в розумні строки, а відтак наявні сумніви щодо неупередженості судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа: Міністерство Оборони України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Матеріали адміністративної справи № 320/52238/25 - передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 матеріали справи для вирішення питання про відвід судді Вісьтак М.Я. розподілено судді Перепелиці А.М.
Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Статтею 36 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Дослідивши наведені заявником підстави для відводу судді Вісьтак М.Я. від розгляду адміністративної справи №320/52238/25, суд дійшов висновку, що така заява задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
З системного аналізу підстав, які наведені у статтях 36-37 КАС України слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Суд зазначає, що мотиви, наведені позивачем в заяві про відвід судді Вісьтак М.Я., не дають підстав для застосування відводу судді, оскільки такі твердження жодним чином не свідчать про можливу упередженість чи зацікавленість судді при розгляді даної справи, та не є підставою для її відводу як це визначено статтями 36, 37 КАС України.
Відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом в ухвалах від 31.10.2023 у справі №990/278/23, від 23.11.2023 у справі №380/17241/22 не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду даної справи, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в упередженості чи не об'єктивності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Вісьтак М.Я. від розгляду адміністративної справи №320/52238/25.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про відвід судді Вісьтак М.Я. від розгляду адміністративної справи №320/52238/25 за позовом ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа: Міністерство Оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Перепелиця А.М.