30 січня 2026 року м. Київ справа №320/4661/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОІН»
до1) Головного управління ДПС у Київській області, 2) Державної податкової служби України
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АСКОІН» (далі - ТОВ «АСКОІН»/позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області /відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС/відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27 березня 2023 року №8501748/44091495 про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.02.2023 року №5 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОІН», код за ЄДРПОУ: 44091495 від 24.02.2023 року №5 датою її фактичного надходження;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27 березня 2023 року №8501747/44091495 про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.02.2023 року №6 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОІН», код за ЄДРПОУ: 44091495 від 27.02.2023 року №6 датою її фактичного надходження;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, що приймає рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27 березня 2023 року №8501746/44091495 про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2023 року №1 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОІН», код за ЄДРПОУ: 44091495 від 02.03.2023 року №1 датою її фактичного надходження;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27 березня 2023 року №8501745/44091495 про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2023 року №1 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову наклад товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОІН», код за ЄДРПОУ: 44091495 від 03.03.2023 року №2 датою її фактичного надходження.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних від 24.02.2023 року №5, від 27.02.2023 року №6, від 02.03.2023 року №1, від 02.03.2023 року №1 платником податків надано всі необхідні пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених операцій. Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість податковий орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних від 24.02.2023 року №5, від 27.02.2023 року №6, від 02.03.2023 року №1, від 02.03.2023 року №1 вказав на вказав на надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства.
Головне управління ДПС у Київській області подало до суду відзив, в якому просило в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з мотивів ненадання позивачем всіх документів, які б підтвердили реальність господарської операції відповідно до її специфіки. Вказані факти, на переконання відповідача-1 свідчать про обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених у оскаржуваному рішенні та його правомірність.
Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався та не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.05.2024 відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву. Одночасно у прохальній частині відзиву заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
14.06.2024 позивачем подано до суду додаткові письмові пояснення.
27.11.2025 позивачем подано до суду клопотання про прискорення розгляду справи.
Щодо клопотання відповідача 1 про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.
За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.
Водночас суд звертає увагу і на ту обставину, що представником відповідача 1 до суду поданий відзив на позов та додатки до нього, а заявлене представником клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та категорію справи, а також беручи до уваги ту обставину, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на відсутність належних обґрунтувань на підтвердження заявленого клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд вважає таке необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «АСКОІН» (код ЄДРПОУ 44091495, місцезнаходження юридичної особи: 08631, Київська обл., Васильківський р-н, с.мт. Глеваха (з), вул. Підприємницька, буд. 8) зареєстровано як юридичну особу 17.12.2020.
ТОВ «АСКОІН» перебуває на податковому обліку в органах Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.
Основним видом діяльності ТОВ «АСКОІН» за КВЕД є: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Інші види діяльності за КВЕД є: 10.13 Виробництво м'ясних продуктів; 10.84 Виробництво прянощів і приправ; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок
21 січня 2021 року ТОВ «АСКОІН» уклало зовнішньоекономічний контракт №1 з німецькою компанією «Van Hees Gmbh» на поставки товару з кодом УКТЗЕД № №2106, 2103. Оплату за товар імпортеру «Van Hees Gmbh» здійснюємо протягом 42 днів з моменту поставки згідно умов договору.
З метою реалізації поставки товару із-за кордону, ТОВ «АСКОІН» для перевезення товару заключило договір з експедитором - ТОВ «Брест-Авто-Транс» та агентською компанією з розмитнення ПП «Прайд Сервіс». Послуги митного розміщення на терміналі здійснюється ТОВ «Фул кастом сервіс». Після розмитнення Експедитор доставляє товар на склад Товариства та підписується ЦМР.
Матеріалами справи встановлено, що податкові зобов'язання за вхідним кредитом ПДВ між Товариством та зазначеними компаніями з ПДВ не виникають, оскільки вони перебували на спрощеній системі оподаткування або не були платниками ПДВ.
02.03.2021 між ТОВ «АСКОІН» (Постачальник) та ПП ВКФ «Вікос» (Покупець) підписаний договір на поставку №0203-1, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати на умовах даного договору у власність Покупцеві Товар, зазначений у п. 2.1. цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити його вартість у відповідності до умов даного договору.
За п. 2.1, 2.2. Договору на умовах цього Договору Постачальник поставляє, а Покупець приймає наступну продукцію: спеції та домішки харчові, оболонку ковбасну натуральну та штучну та іншу супутню продукцію, надалі - «Товар». Товар, шо постачається, відповідає всім санітарним, гігієнічним та іншим нормам, стандартам та вимогам, які чинне законодавство України встановлює для виду Товарів, шо постачаються за цим Договором.
Асортимент Товару, що може бути поставленим Покупцеві за даним Договором, наводиться Постачальником у специфікаціях, які є додатками до Договору та його невід'ємними частинами (п.3.1 Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору Поставка Товару Покупцеві здійснюється Постачальником протягом строку дії Договору окремими партіями, погодженими Сторонами.
Згідно п. 3.5 - 3.7 Договору Постачальник передає Покупцеві Товар по видаткових накладних на відпуск товару зі складу Постачальника у асортименті та кількості погодженій Сторонами. Оформлення видаткової накладної на відпуск Товару засвідчує факт погодження Сторонами асортименту та кількості Товару у партії та засвідчує факт передачі Товару Покупцеві (його представникові). Місцем поставки Товару є склад Постачальника, де Товар надається Покупцеві для самовивозу. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця одночасно З передачею Товару. Факт передачі Товару Постачальником Покупцеві засвідчується оформленням видаткової накладної на відпуск Товару зі складу Постачальника.
06.01.2023 року між сторонами підписано Специфікацією №1 на закупку товару, що закуповуються за зовнішньоекономічним контрактом №1 з німецькою компанією «Van Hees Gmbh».
Так, часткові партії товару були продана ПП ВКФ «Вікос» на підставі:
- рахунку на оплату №9 від 16.02.2023р, видаткової накладної №10 від 24.02.2023р. Покупець самостійно власним транспортом забрав товар, складена ТТН №Р10 від 24.02.2023р.;
- рахунку на оплату №10 від 17.02.2023р, видаткової накладної №11 від 27.02.2023р. Покупець самостійно власним транспортом забрав товар, складена ТТН №Р11 від 27.02.2023р.;
- рахунку на оплату №10 від 17.02.2023р та видаткової накладної №15 від 02.03.2023р. Покупець самостійно власним транспортом забрав товар про що була складена ТТН №Р15 від 02.03.2023р.;
- рахунку на оплату №11 від 03.03.2023р та видаткової накладної від 03.03.2023р. №12. Покупець самостійно власним транспортом забрав товар, складена ТТН №Р12 від 03.03.2023р.
На підставі пункту 187.1. статті 187 ПК України, за правилом першої події, товариством позивачем було оформлено та подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 24.02.2023 року №5, від 27.02.2023 року №6, від 02.03.2023 року №1, від 02.03.2023 року №1.
ТОВ «АСКОІН» отримало квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена. Згідно даних квитанцій «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних від 24.02.2023 року №5, від 27.02.2023 року №6, від 02.03.2023 року №1, від 02.03.2023 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо: показник "D"=.9932%, "Р"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
ТОВ «АСКОІН» надіслано відповідачу 1 пояснення та належним чином завірені копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області було прийнято рішення:
- від 27.03.2023 № 8501746/44091495 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.03.2023;
- від 27.03.2023 № 8501745/44091495 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.03.2023;
- від 27.03.2023 № 8501748/44091495 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 24.02.2023;
- від 27.03.2023 № 8501747/44091495 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 27.02.2023.
Підставою прийняття вказаного рішення зазначено «надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства».
Не погодившись з рішенням регіональної комісії, ТОВ «АСКОІН» оскаржило його до Державної податкової служби України.
Рішеннями від 21.07.2023 №58629/44091495/2, №58622/44091495/2, №58628/44091495/2, №58635/44091495/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
V. Оцінка суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-5, 11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов'язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів, в тому числі, як попередньої оплати (аванс) або після кожної поставки товару незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом подання всіх спірних податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав контролюючому органу первинні документи, які, на його думку, підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання яких складено спірні податкові накладні.
Судом встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної контролюючий орган не зазначив, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарської операції.
Зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів відразу.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що повідомлення про необхідність надати додаткові пояснення надійшло позивачу вже після подання відповідного пакету документів на основі Квитанції, у якій перелік документів визначеним не був, втім позивачем повторно надано первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.
Суд наголошує на тому, що вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду у постановах від 23.10.2018 (справа № 822/1817/18), від 04.12.2018 (справа № 821/1173/17), від 25.06.2019 (справа № 1940/1950/18), від 02.02.2021 (справа № 805/3956/18-а), від 16.09.2022 (справа № 380/7736/21), від 14.12.2022 (справа № 560/11825/21), від 04.01.2023 (справа № 240/12428/19).
Водночас, оскаржуване рішення містить лише загальну фразу про те, що причиною його прийняття є «надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства».
Натомість позивачем подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності здійснення господарської операції, за результатом якої була сформована спірна ПН. Надані були також і додаткові пояснення та копії документів, як того вимагав відповідач, однак в оскаржуваному рішенні контролюючий орган не зазначає та ніяким чином не обґрунтовує, які додаткові пояснення та копії документів не були надані чи були надані лише частково.
З відзиву відповідача також не вбачається, що наданим позивачем документам надавалась належна оцінка, з врахуванням специфіки господарської операції.
Контролюючим органом не надано доказів фіктивності вищевказаної господарської операції, хоча підставою для зупинення податкових накладних є наявність об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Таким чином, контролюючим органом не надано жодних доказів, які слугували б підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що включення комісією контролюючого органу особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень і запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній / розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 240/3906/19). Водночас, як було встановлено судом, позивач надав усі необхідні пояснення та запитувані копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.
Отже, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
У цьому контексті суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Разом із тим суд наголошує, що в цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Вказаний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, згідно з якою, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Також, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Отож предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку про протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 27.03.2023 № 8501746/44091495 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.03.2023; від 27.03.2023 № 8501745/44091495 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.03.2023; від 27.03.2023 № 8501748/44091495 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 24.02.2023; від 27.03.2023 № 8501747/44091495 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 27.02.2023.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОІН» (код за ЄДРПОУ: 44091495) від 24.02.2023 року №5, від 27.02.2023 року №6, від 02.03.2023 року №1, від 02.03.2023 року №1 датою їх фактичного надходження, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246).
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 736, 00 грн.
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 10 736,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме спірне рішення відповідача 1 призвело до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 27.03.2023 № 8501746/44091495; від 27.03.2023 № 8501745/44091495; від 27.03.2023 № 8501748/44091495; від 27.03.2023 № 8501747/44091495.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОІН» від 24.02.2023 №5, від 27.02.2023 №6, від 02.03.2023 №1, від 03.03.2023 №2 датами їх фактичного надходження.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСКОІН» (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха (з), вул. Підприємницька, буд. 8, код ЄДРПОУ 44091495) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.