про залишення позову без розгляду
02 лютого 2026 року Справа № 640/2234/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЗЕЛЕНБУД" до Відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київзеленбуд" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 08.10.2018 №0051221404 і №0051231404.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 доручено Житомирському окружному адміністративному суду (10014, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Мала Бердичівська, 23) допитати свідка - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), у 2015 році директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Донатек". Допит свідка ОСОБА_1 здійснити щодо обставин виконання нею своїх повноважень (прав, обов'язків) як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Донатек" (ідентифікаційний код 39930023, місцезнаходження: 08200, місто Ірпінь, вулиця Львівська, будинок 12) у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київзеленбуд" (ідентифікаційний код 35910836, місцезнаходження: 03191, місто Київ, вулиця Лятошинського, будинок 26-Б, квартира 72) з виконання договорів підряду від 05 жовтня 2015 року №05/102015 ПР та від 19 жовтня 2015 року №19/10-15 ПР, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київзеленбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донатек", підписані Коломієць Тетяною Павлівною як директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Донатек". Зупинено провадження у справі №640/2234/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київзеленбуд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, до надходження ухвали суду Житомирського окружного адміністративного суду, про виконання доручення або неможливість виконання доручення Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 прийнято до виконання ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 у справі №640/2234/19 про судове доручення щодо допиту свідка та викликано у судове засідання на 24.02.2020 об 11:00 ОСОБА_1 .
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 повернуто судове доручення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо допиту свідка - ОСОБА_1 по справі №640/2234/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київзеленбуд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з неможливістю його виконання з об'єктивних причин.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/2234/19 за позовом скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/2234/19 та призначено судове засідання на 01.12.2025 о 10:30 год.
У судове засідання призначене на 01.12.2025, з'явився представник відповідача.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив.
У зв'язку з неявкою позивача судове засідання відкладено на 29.01.2026 о 11:30.
У судове засідання призначене на 29.01.2026, з'явився представник відповідача та заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неявкою позивача у судові засідання, які призначались на 01.12.2025 та 29.01.2026.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 29.01.2026 повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Протокольною ухвалою від 29.01.2026, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив питання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неявкою позивачів у судові засідання здійснювати у порядку письмового провадження.
За таких обставин та з огляду на те, що позивач не з'являється без поважних причин до суду, не виконує вимоги суду, не надає заяв до суду, не підтримує заявлені позовні вимоги та не надає пояснення суду щодо дійсних обставин справи, без встановлення яких неможливий розгляд справи по суті спірних правовідносин, суд вважає за належне залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 55 КАС України).
Згідно частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем допущено повторну неявку в судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Суд також враховує, що згідно частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.
Слід вказати, що позивач не з'являвся та не забезпечував явку свого представника в судові засідання призначені на 01.12.2025 та 29.01.2026 для розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв. Протокольною ухвалою від 29.01.2026 суд визнав неповажною неявку позивача.
При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач та/або його представник не з'являвся в судові засідання для розгляду справи, призначені на 01.12.2025 та 29.01.2026 не повідомляв суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавав заяви про розгляд справи без його участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачам, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України вони мають право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
Керуючись ст.ст. 44, 131, 205, 240, 248, 256, 293 КАС України суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЗЕЛЕНБУД" до Відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в адміністративній справі №640/2234/19, - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.