30 січня 2026 року м. Київ 320/40897/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогами (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати бездіяльність Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у незняті арештів з майна та коштів боржник, накладених за постановами державного виконавця про арешт майна боржника та арешт коштів боржника від 09.04.2020, винесених в межах виконавчого провадження №57085163, протиправною;
- зобов'язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна та коштів ОСОБА_1 , що накладено за постановами державного виконавця про арешт майна боржника та арешт коштів боржника від 09.04.2020, винесених в межах виконавчого провадження №57085163, та припинити обтяження, накладенні в рамках виконавчого провадження №57085163, що знаходилось на супроводженні у Подільському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від представника позивача надійшло клопотання, у якому останній просить розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частинами першою-третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. (частина перша статті 260 КАС України).
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Надаючи оцінку аргументам представника позивача, суд зазначає, що посилання на те, що справа має важливе значення для відповідача та надання усних пояснень по суті спору не зумовлює необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Суд вважає, що сторони, встановленим порядком розгляду даної справи, не обмежені у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та відповідях щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням предмету спору, звертаючи увагу на те, що дана справа не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та враховуючи, що відповідно до вимог статті 47 КАС України, сторони не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції.
Враховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні, з огляду на що у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.