02 лютого 2026 року м. Київ справа №320/57709/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.10.2025 О/ р № НОМЕР_1 про відмову у призначенні на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на утриманні неповнолітню доньку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368), здійснити призначення і виплату на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 24.05.2025;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368), здійснити призначення і виплату на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 24.05.2025 - у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як отримувач пенсії, по інвалідності 2 групи, внаслідок проходження служби в поліції. На утриманні позивача перебуває неповнолітня донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За умовами договору про утримання та виховання дитини від 23.03.2021 на позивача покладено обов'язок з утримування та виховання дитини до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент укладання договору дочці було лише 13 років і позивач з нею фактично проживали разом, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов договору. Водночас, зазначається, що залишалися зареєстрованими за різними місцями проживання, позивач у м. Києві, а донька - м. Фастів, Київської області. У подальшому та на тепер, з міркувань безпеки пов'язаної з збройною агресією рф проти України, донька позивача змушена фактично залишатися мешкати в м. Фастів. 29.07.2025 позивач подав заяву встановленої форми до відповідача про призначення/перерахунок пенсії з проханням нарахувати та виплатити надбавку на утримання дитини, до якої долучив належним чином підтверджуючі документи щодо перебування дитини на його утриманні, а саме: свідоцтво про народження дитини, нотаріальний договір, виконавчий напис приватного нотаріуса про примусове стягнення аліментів на дитину, постанова про відкриття виконавчого провадження, рішення суду про розлучення та постанова Київського апеляційного суду про припинення стягнення аліментів з батька (позивача). 06.10.2025 відповідачем прийнято рішення О/р № НОМЕР_1 про відмову щодо призначення позивачу надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утримуванні непрацездатних членів сім'ї, про що надіслано лист 05.11.2025 за вих. №2600-0203-8/193480, оскільки в реєстрі територіальної громади міста ОСОБА_1 та його неповнолітній утриманець зареєстровані за різними адресами. На переконання позивача відповідачем безпідставно визначено, що обставиною, яка у даному випадку тягне за собою недоплату розміру пенсії, є різне місце реєстрації проживання з дитиною, оскільки обставиною визначеною нормами зазначено саме наявність на утриманні непрацездатного члена сім'ї, незалежно від його місця проживання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/57709/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
У матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зареєстроване місце проживання позивача, згідно копії паспорта наявної у матеріалах справи - АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .
Між батьками дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено Договір про утримання та виховання дитини від 23.03.2021 року, зареєстрованим у реєстрі № 574 (далі - Договір), згідно якого встановлюється обов'язок матері сплачувати на утримання дитини аліменти.
Відповідно пункту 7 Договору батьки домовились, що до досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку дитина буде проживати разом з батьком за адресою: АДРЕСА_3 .
Водночас, позивач з донькою зареєстровані та проживають за різними місцями проживання, що не заперечується сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою від 29.07.2025 року (вх. 344) до відповідача, в якій просив призначити надбавку як непрацюючому пенсіонеру, що має на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
Листом від 05.11.2025 року №2600-0203-8/193480 відповідач повідомив про відмову у задоволенні заяви, до якого долучив рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.10.2025 року О/р НОМЕР_1 .
У рішенні від 06.10.2025 року О/р 2613063872 причиною відмови у призначенні надбавки позивачу як непрацюючому пенсіонеру, що має на утриманні непрацездатних членів сім'ї зазначено про різні адреси зареєстрованих місць проживань позивача та доньки з посиланням на пункт 13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 3-1 від 30.01.2007 року.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно з пунктами 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон № 2262-ХІІ має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до пункту «а» статті 16 Закону № 2262-ХІІ до пенсії за вислугу років, що призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім'ї до пенсії за вислугу років за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.
Відповідно до пункту «а» статті 24 Закону № 2262-ХІІ до пенсії по інвалідності, що призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим особам з інвалідністю, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому надбавка нараховується тільки на тих членів сім'ї, які не одержують пенсійні виплати із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію, зазначені види допомоги і надбавку до пенсії по інвалідності на непрацездатного члена сім'ї за вибором пенсіонера може бути призначено пенсію, державну соціальну допомогу або нараховано на цього члена сім'ї надбавку. За наявності в сім'ї двох або більше пенсіонерів кожний непрацездатний член сім'ї, який перебуває на їх спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їх вибором.
Статтею 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 3-1).
Розділом ІІ Порядок № 3-1 визначено документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог.
Відповідно підпункту 5 пункту 3 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи, зокрема:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);
2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;
3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
5) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу.
Відповідно підпункту 11 пункту 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту «а» статті 16 та пункту «а» статті 24 Закону) необхідні наступні документи:
про належність до непрацездатних членів сім'ї, які передбачені підпунктом 5 пункту 3 цього розділу;
що засвідчують родинні відносини, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, які передбачені пунктом 13 цього розділу;
які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), не проходить службу, які передбачені пунктом 6 цього розділу.
Для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані від органів, що призначають допомогу, відомості про вид призначеної непрацездатному члену сім'ї (на непрацездатного члена сім'ї) допомоги та період її одержання.
Згідно пункту 13 розділу ІІ Порядку № 3-1 за документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються:
1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт;
2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника.
З наведеного вище вбачається, що до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника та для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту «а» статті 16 та пункту «а» статті 24 Закону) додаються документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, які передбачені пунктом 13 цього розділу.
Тобто, окремі види пенсійних призначень, які зазначені в пунктах 3 та 4 розділу ІІ Порядку № 3-1, відсилають до пункту 13 розділу ІІ Порядку № 3-1, але по різному унормовують питання подання відповідних документів.
Так, пункт 13 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначає умовою перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт або рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника, але у випадку призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту «а» статті 16 та пункту «а» статті 24 Закону) надання рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника фактично у даному випадку та такому формулюванні є неможливим.
У зв'язку з цим, на думку позивача, пункт 13 розділу ІІ Порядку № 3-1 у разі звернення до пенсійного органу для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту «а» статті 16 та пункту «а» статті 24 Закону) передбачає лише єдиний варіант для підтвердження факту перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, а саме відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт, водночас, оскільки позивач з донькою зареєстровані та проживають за різними адресами, отримання ним відповідної надбавки є неможливим, що ставить його в гірше становище порівняно до інших категорій осіб.
Суд зазначає, що з аналізу вищевикладених норм вбачається, що визначені документи для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту «а» статті 16 та пункту «а» статті 24 Закону) необхідні, зокрема, для встановлення конкретно факту про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Таким чином, законодавством визначена можливість встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні в окремому провадженні у порядку цивільного судочинства, що є однією з необхідних умов відповідно підпункту 11 пункту 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту «а» статті 16 та пункту «а» статті 24 Закону).
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 03.11.2021 року у справі № 360/3611/20 в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що зазначення в підпункті 2 пункту 13 розділу ІІ Порядку № 3-1 «рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника» викликає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи, яка звернулася для при призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї (відповідно до пункту «а» статті 16 та пункту «а» статті 24 Закону) та ставить у залежність місце проживання позивача та його доньки як умову для відповідного призначення при буквальному його тлумаченні.
Водночас, суд зауважує, що у даному випадку позивач непозбавлений звернутися до суду у порядку цивільного судочинства для встановлення факту утримання, не обмежуючись буквальним тлумаченням відповідної норми та надання відповідного судового рішення для призначення надбавки на непрацездатних членів сім'ї.
У матеріалах справи відсутнє судове рішення про встановлення факту перебування на утриманні у позивача його доньки.
Відповідно до пункту 2 розділу ІV Порядку № 3-1 при прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію: 1) ідентифікує заявника (його представника); 2) повідомляє інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії; 3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Фіксує й засвідчує виявлені розбіжності; 4) з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; 5) повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; 6) сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; 7) надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем, баз даних згідно з пунктом 15 розділу II цього Порядку; 8) видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Згідно пункту 4 розділу ІV Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних державних електронних інформаційних реєстрах, системах, базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.10.2025 року О/р НОМЕР_1 причиною відмови у призначенні надбавки позивачу як непрацюючому пенсіонеру, що має на утриманні непрацездатних членів сім'ї зазначено про різні адреси зареєстрованих місць проживань позивача та доньки з посиланням на пункт 13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 3-1 від 30.01.2007 року.
При чому позивачем до заяви від 29.07.2025 року (вх. 344), в якій просив призначити надбавку як непрацюючому пенсіонеру, що має на утриманні непрацездатних членів сім'ї, не долучено судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні у позивача його доньки.
З урахуванням викладено, суд вважає відмова викладена у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.10.2025 року О/р НОМЕР_1 є обґрунтованою, оскільки у разі ненадання позивачем судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні у позивача його доньки можливість встановлення такого перебування можливе лише на підставі відомостей про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інших документів, виданих відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Поряд з цим, з урахуванням встановлених обставин, на переконання суду, у разі зобов'язання відповідача здійснити призначення і виплату на користь позивача надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, суд фактично встановить факт перебування фізичної особи на утриманні, що буде суперечити меті та завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на відмову у задоволені позову розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.