про повернення позовної заяви
02 лютого 2026 року м. Київ № 320/2647/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Вінницької області до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" про визнання протиправною бездіяльність.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся керівник Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Вінницької області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" про визнання протиправною бездіяльність.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Так, відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статті 169 цього Кодексу.
Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», {Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027}. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.
У позовній заяві зазначено, що відповідно до вимог п.п. 15 п. 2 Розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 19, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог закону про охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду належить до компетенції Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.
На обґрунтування свого звернення із даним позовом прокурор зазначає, що Гайсинська окружна прокуратура повідомляла Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та з'ясовано питання щодо реалізації наданих законом повноважень у сфері використання об'єкту природно- заповідного фонду, намірів на відповідне судове реагування, однак листом від 04.08.2025 Інспекцією повідомлено, що заходи щодо організації встановлення та винесення меж в натурі ботанічної пам'ятки місцевого значення «Басаличівська дубина» не вживалися, а також зазначено, що Інспекцією не заперечується звернення Гайсинською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Інспекції з відповідним позовом.
Дослідивши дану заяву, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що Гайсинською окружною прокуратурою Вінницької області 04.08.2025 року було сформовано запит до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, у якому просила повідомити: чи наявна в інспекції документація із землеустрою щодо організації встановлення та винесення в натурі (на місцевості) меж Ботанічної пам'ятки, чи видавався висновок про погодження проекту такого землеустрою уповноваженим органом, чи вживались Інспекцією заходи представницького характеру щодо організації встановлення та винесення в натурі меж Ботанічної пам'ятки та чи плануються вживатися такі заходи в майбутньому, у разі невжиття таких заходів просили повідомити про причини, що перешкоджають їх вжиттю.
Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області листом від 05.08.2025 а запит Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області 04.08.2025 року повідомлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 та відповідно до постанови КМУ № 303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», Інспекцією за період з 2022 та станом на 05.08.2025, перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в системі ДП «Ліси України» не проводились, заходи представницького характеру в частині винесення меж на місцевості (в натурі) зазначеного об'єкту ПЗФ, не вживались.
05.12.2025 року Гайсинською окружною прокуратурою Вінницької області було сформовано запит до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, у якому просила повідомити: чи вживались Інспекцією заходи представницького характеру щодо організації встановлення та винесення в натурі меж Ботанічної пам'ятки та чи плануються вживатися такі заходи в майбутньому.
На запит від 05.12.2025 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила, що заходи щодо організації встановлення та винесення меж в натурі ботанічної пам'ятки місцевого значення «Басаличівська дубина» не вживалися з причини відсутності правових підстав, та проти звернення Гайсинської окружної прокуратури до Вінницького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Інспекції з відповідним позовомне заперечувала.
У зв'язку з цим, прокуратурою було направлено лист до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про звернення до суду в інтересах Державної екологічної інспекції у Вінницькій області і подання позову до Державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України».
Таким чином, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом із урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Суд зазначає, що жодних обставин, які перешкоджають Державній екологічній інспекції у Вінницькій області звернутись до суду з позовом на захист порушеного права, суду в матеріалах справи не наведено.
Факт того, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області не заперечує щодо можливості звернення Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області до суду, не є належною та достатньою підставою та виключним випадком, відповідно до якого прокурор може звернутись із цим позовом до суду в інтересах держави в особі зазначеного суб'єкта владних повноважень.
Прокурором не доведено неможливість або відсутність можливості Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернутись з відповідним позовом, оскільки позивач, в особі якого в інтересах держави з позовом до суду звернулась прокуратура, має підстави та можливість самостійно захищати свої права, у той час як прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем або відсутності у нього процесуальної дієздатності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово викладав позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мартіні проти Франції).
Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді спору. Така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб'єкта, не може презюмуватись, як безспірне.
Із урахуванням викладеного, судом установлено, що прокурор всупереч вимогам частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не надав доказів бездіяльності, зокрема Державної екологічної інспекції у Вінницькій області щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема шляхом подання позову, чи неспроможності такого органу самостійно звернутись до суду за захистом порушених інтересів.
Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України, має наслідком повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 5, 53, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Вінницької області до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" про визнання протиправною бездіяльність, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Терлецька О.О.